Київ – Кожен українець має право на медичну допомогу, гарантоване Конституцією. До 2020 року пріоритетом для галузі буде суттєве поліпшення здоров’я населення, зауважила на останньому засіданні президії Національної академії медичних наук міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова. Перший крок до цього – структурна перебудова системи медичної допомоги. Тим часом, проти згаданої перебудови виступають і правозахисники, і самі лікарі.
Лікарняні черги, часто – відсутність оснащення і необхідних препаратів, і як наслідок – необхідність приходити на огляд із усім «своїм», а іноді івідсутність у поліклініках взимку опалення. Приблизно так виглядає сьогодні українська медицина з боку пацієнта. З боку лікаря до цього додається нерегулярна виплата заробітної плати і – з останнього часу – загроза «оптимізації», що частіше виливається у закриття поліклінік.
Тим часом очільниця профільного міністерства Раїса Богатирьова говорить про намір збільшити тривалість життя українців та припинити скорочення кількості населення, йдеться у повідомленні прес-служби МОЗ.
Відбуватиметься це насамперед через структурну перебудову і покращення технічного і кадрового забезпечення системи медицини, на це планують поступово збільшувати фінансування із бюджету.
Система поки працює на лікарському ентузіазмі – терапевт
В Ужгороді на Закарпатті «структурна перебудова» означає, що до міської лікарні «припишуть» хворих із усього Ужгородського району, а районні лікарні закриють, зазначає у коментарі Радіо Свобода тамтешній лікар-терапевт Вікторія Ігольникова. За її словами, персонал цих лікарень закликали подавати свої зауваження і пропозиції, але поставили перед фактом: «реформувати і оптимізувати» почнуть із січня наступного року.
«Зачіпати первинну ланку – сімейну медицину – не будуть, наскільки мені відомо. А стаціонари будуть укрупнювати і об’єднувати, не забезпечивши транспортом, наприклад. Хворих ніхто не питає. Хто їх буде туди возити із сіл під Ужгородом? Таксі?» – зауважує лікар Вікторія Ігольникова.
Її столична колега Рита Гофман також критично відгукується про урядові реформи. Вона каже, що основна проблема галузі – непрозорість фінансування: гроші, виділені з бюджету до хворих просто не доходять, потрібно реформувати не тільки медицину, а й інші галузі, суміжні і несуміжні.
«Будь-яка кардинальна зміна потягне за собою крах всієї системи, що поки працює, як заіржавілий механізм, виключно завдяки ентузіазмові 10-15 відсотків лікарів, які працюватимуть за будь-яких умов», – зауважує терапевт.
Кушнарьова не врятувала гіпотетична можливість потрапити до Феофанії – правозахисник
Взагалі, йдеться про рівний доступ до медичної допомоги: ситуація, коли на, скажімо, Феофанію витрачається більше коштів, аніж на всю сільську медицину в Україні не є нормальною, вважає правозахисник Євген Захаров.
«Випадок із Євгеном Кушнарьовим має нагадати, що де ти захворієш, абсолютно невідомо, – зауважує він. – Чоловік отримав травму у Харківській області, потрапив до центральної районної лікарні, найгіршої в області, і там помер. І його не врятувало те, що він міг гіпотетично потрапити до Феофанії, де є хороші фахівці. Бо доступ до якісної медицини повинен бути однаково якісним у будь-якому містечку країни»
За словами правозахисника, який відстежує впровадження медичної реформи в Україні, у «пілотних» регіонах люди протестують проти закриття «своїх» поліклінік, однак ці поодинокі акції не дозволяють говорити про якийсь цілісний рух за доступ до якісної медицини.
Як повідомив Євген Захаров, правозахисники мають намір написати щодо медичної реформи спільне звернення до Президента і уряду.
Запис випуску «Європа на зв’язку»:
Your browser doesn’t support HTML5
«Європа на зв’язку»: Як працює державна медицина в Україні та Франції
