Ухвалення в Києві нового мовного закону стало головною темою статей європейської преси про Україну. У ньому вбачають перш за все бажання Партії регіонів втриматися при владі на жовтневих виборах і тиск Москви. Аналітики також пишуть, що внаслідок Євро-2012 Україна насправді програла – економічно.
Британський щоденник Financial Times пише про «кризу самовизначення» українців у зв’язку з ухваленням закону про засади державної мовної політики, який у вівторок «пропхали крізь парламент» у другому читанні після того, як минулого місяця так само пропхали в першому. Таким чином, не встигли стихнути гасла вболівальників на фіналі Євро-2012 у Києві, як до України повернулася звична політика. Автор статті нагадує, що українську мову придушували за радянських часів, і вона стала офіційною після незалежності України, та опитування свідчать, що статус російської далеко не головний для виборців – їх значно більше непокоять погані економічні показники України й такі проблеми, як усеохопна корупція. Але Партія регіонів Президента Віктора Януковича давно обіцяла підвищити статус російської. І, оскільки Янукович за два роки президентства не має чим особливо похвалитися, він, здається, зробив ставку на мовний закон як на спосіб зробити хоч щось, що відносно популярне серед головних прихильників його партії на сході України, напередодні парламентських виборів у жовтні – адже на них можуть бути вирішальними лічені відсотки після того, як популярність Партії регіонів за останній рік різко занепала.
Суперечки навколо мовного закону символічні з огляду на загальну кризу самовизначення України, пише автор: чи вона хоче схилитися більше до свого слов’янського великого брата Росії, а чи, наголошуючи на мовній і культурній відмінності від Росії, стати більше європейською і схилитися до Євросоюзу. Насправді, мовиться в статті, розширення прав російськомовних навряд чи є стрибком у смертельні обійми російського ведмедя. Але є відчуття, що Україна врешті підходить до моменту, коли мусить зробити вирішальний вибір. ЄС пропонує угоду про політичну асоціацію і зону вільної торгівлі, але вона заблокована через ув’язнення опозиційного діяча Юлії Тимошенко. У Росії ж новопереобраний президент Володимир Путін тим часом намагається заохотити, чи, може, точніше б сказати – шантажувати, Україну до вступу у спільний ринок, який він створює з Білоруссю і Казахстаном. Те, як суперечки між Україною і ЄС через справу Тимошенко відгукнуться наступними місяцями, і результати жовтневих виборів можуть визначити, який із цих напрямків урешті обере Україна. І це, в свою чергу, значно глибше, ніж нинішні сварки навколо мовного закону, вплине на шлях розвитку України на наступні десятиліття, пише оглядач Financial Times.
Про протести після ухвалення закону повідомляє й багато інших видань. Наприклад, італійська газета Repubblica пише, що цього закону, за словами її московського кореспондента, бажали десять відсотків населення, а решта 90 сприйняли його як неприйнятне приниження. Як мовиться в статті, для Президента Януковича це був спосіб подякувати Москві за надзвичайно потужну підтримку на минулих президентських виборах, а також подякувати й групі олігархів із російськомовного регіону Донбасу, які його фінансували і продовжують щедро фінансувати й нині.
Тим часом німецьке видання Financial Times, Financial Times Deutschland, звертає увагу на нещодавно закінчений чемпіонат Європи з футболу й пише: той, хто насправді програв на Євро-2012, зветься Україна. Керівництво в Києві сподівалося, що чемпіонат стане поштовхом для розвитку економіки країни, але зацікавленість інвесторів лишилася низькою – корупція і правова непевність далі відлякують іноземні компанії. До України прибуло менше вболівальників, ніж розраховували, рекламний ефект від чемпіонату теж виявився скромним через політичні суперечки в країні, а з інвестицій у Євро-2012 тільки одна п’ята надійшла з приватних рахунків, усю решту покрили урядові інфраструктурні проекти. Таким чином у той час, як економічне зростання за перші півроку було ледь помітне, урядові витрати зросли різко. Так само Україна не може сподіватися й на експортні галузі через зниження світових цін, і є побоювання, що уряд просто запустить друкарський верстат для грошей, щоб покрити потік державних видатків. Видання наводить думку Павла Розенка з Центру Разумкова, який вважає, що значна інфляція в Україні можлива в листопаді й грудні. І цей час не випадковий, бо наприкінці жовтня мають відбутися парламентські вибори, а партія Президента Януковича в опитуваннях кульгає. Тож до виборів українське керівництво за будь-яку ціну уникатиме таких непопулярних речей, як зростання інфляції чи ціни на газ для населення, пише Financial Times Deutschland.
Британський щоденник Financial Times пише про «кризу самовизначення» українців у зв’язку з ухваленням закону про засади державної мовної політики, який у вівторок «пропхали крізь парламент» у другому читанні після того, як минулого місяця так само пропхали в першому. Таким чином, не встигли стихнути гасла вболівальників на фіналі Євро-2012 у Києві, як до України повернулася звична політика. Автор статті нагадує, що українську мову придушували за радянських часів, і вона стала офіційною після незалежності України, та опитування свідчать, що статус російської далеко не головний для виборців – їх значно більше непокоять погані економічні показники України й такі проблеми, як усеохопна корупція. Але Партія регіонів Президента Віктора Януковича давно обіцяла підвищити статус російської. І, оскільки Янукович за два роки президентства не має чим особливо похвалитися, він, здається, зробив ставку на мовний закон як на спосіб зробити хоч щось, що відносно популярне серед головних прихильників його партії на сході України, напередодні парламентських виборів у жовтні – адже на них можуть бути вирішальними лічені відсотки після того, як популярність Партії регіонів за останній рік різко занепала.
Суперечки навколо мовного закону символічні з огляду на загальну кризу самовизначення України, пише автор: чи вона хоче схилитися більше до свого слов’янського великого брата Росії, а чи, наголошуючи на мовній і культурній відмінності від Росії, стати більше європейською і схилитися до Євросоюзу. Насправді, мовиться в статті, розширення прав російськомовних навряд чи є стрибком у смертельні обійми російського ведмедя. Але є відчуття, що Україна врешті підходить до моменту, коли мусить зробити вирішальний вибір. ЄС пропонує угоду про політичну асоціацію і зону вільної торгівлі, але вона заблокована через ув’язнення опозиційного діяча Юлії Тимошенко. У Росії ж новопереобраний президент Володимир Путін тим часом намагається заохотити, чи, може, точніше б сказати – шантажувати, Україну до вступу у спільний ринок, який він створює з Білоруссю і Казахстаном. Те, як суперечки між Україною і ЄС через справу Тимошенко відгукнуться наступними місяцями, і результати жовтневих виборів можуть визначити, який із цих напрямків урешті обере Україна. І це, в свою чергу, значно глибше, ніж нинішні сварки навколо мовного закону, вплине на шлях розвитку України на наступні десятиліття, пише оглядач Financial Times.
Про протести після ухвалення закону повідомляє й багато інших видань. Наприклад, італійська газета Repubblica пише, що цього закону, за словами її московського кореспондента, бажали десять відсотків населення, а решта 90 сприйняли його як неприйнятне приниження. Як мовиться в статті, для Президента Януковича це був спосіб подякувати Москві за надзвичайно потужну підтримку на минулих президентських виборах, а також подякувати й групі олігархів із російськомовного регіону Донбасу, які його фінансували і продовжують щедро фінансувати й нині.
Тим часом німецьке видання Financial Times, Financial Times Deutschland, звертає увагу на нещодавно закінчений чемпіонат Європи з футболу й пише: той, хто насправді програв на Євро-2012, зветься Україна. Керівництво в Києві сподівалося, що чемпіонат стане поштовхом для розвитку економіки країни, але зацікавленість інвесторів лишилася низькою – корупція і правова непевність далі відлякують іноземні компанії. До України прибуло менше вболівальників, ніж розраховували, рекламний ефект від чемпіонату теж виявився скромним через політичні суперечки в країні, а з інвестицій у Євро-2012 тільки одна п’ята надійшла з приватних рахунків, усю решту покрили урядові інфраструктурні проекти. Таким чином у той час, як економічне зростання за перші півроку було ледь помітне, урядові витрати зросли різко. Так само Україна не може сподіватися й на експортні галузі через зниження світових цін, і є побоювання, що уряд просто запустить друкарський верстат для грошей, щоб покрити потік державних видатків. Видання наводить думку Павла Розенка з Центру Разумкова, який вважає, що значна інфляція в Україні можлива в листопаді й грудні. І цей час не випадковий, бо наприкінці жовтня мають відбутися парламентські вибори, а партія Президента Януковича в опитуваннях кульгає. Тож до виборів українське керівництво за будь-яку ціну уникатиме таких непопулярних речей, як зростання інфляції чи ціни на газ для населення, пише Financial Times Deutschland.