Брюссель – Співдружність європейських держав уважно стежить за розвитком подій у столиці та інших містах України. Єврокомісія стримано коментує ухвалення суперечливого мовного закону та його наслідки. Тим часом, політичні аналітики вбачають у ньому інструмент партії влади для завоювання дещо втраченої прихильності електорату. А в Європарламенті кажуть: закон, що розколює українське суспільство – це ознака спаду демократичної репутації нинішньої влади.
У Європейській комісії свідомі того, що закон про принципи державної мовної політики України попередньо аналізувала Рада Європи, а саме, її Венеціанська комісія. Представники євроустанови висловлюють сподівання, що експерти Венеціанської комісії перевірять, чи нинішня ухвалена Верховною Радою версія цього закону відповідає стандартам Європейської хартії регіональних мов та мов меншин.
Тим часом, речниця Верховного представника ЄС із закордонної політики Мая Коціянчич каже, що «серед зауважень Венеціанської комісії, зокрема, був заклик до справедливого балансу між захистом прав меншин та збереженням державної мови, що є знаряддям інтеграції суспільства».
З огляду на минулий досвід голосувань у парламенті України, німецький євродепутат Мікаель Ґалер у інтерв’ю Радіо Свобода зауважив, що опозиція має уважно перевірити, чи були дотримані всі правила ухвалення цього закону. Зокрема, чи справді були присутні в залі ті, хто голосував.
«Беручи до уваги делікатність цього питання, слід було шукати шлях до широкого консенсусу та компромісів. Якщо це було неможливо, то взагалі відкласти цей закон, – вважає європарламентар. – Він сіє розбрат у державі. Адже там нікому не забороняли говорити російською мовою, але природно, що українська, яку за радянських часів зневажали та якою нехтували, є мовою більшості й повинна зберегти свій статус».
Євродепутат від Німеччини додає, що «цей закон, який роз’єднує, вказує на спад демократичної репутації нинішньої влади України».
Електоральний демарш партії влади
Директор організації Права людини без кордонів Віллі Фотре, тим часом, висловив переконання, що ухвалення закону переслідує іншу мету.
«Янукович останнім часом підписав низку законів, зокрема, щодо оподаткування, які викликали невдоволення його російськомовного електорату. Тепер він дає їм дещо взамін, щоб показати: ось дивіться, тепер російська мова стає більш офіційною. Але це суто електоральний крок», – зауважив Віллі Фотре.
Схожу думку висловив і Войцех Кононьчук, аналітик із варшавського Центру східних досліджень.
«Люди протестуватимуть, адже новий мовний закон обмежить права української мови. Натомість, Партія регіонів цим отримала інструмент для мобілізації свого електорату перед парламентськими виборами. Це є, насамперед, предметом політичної гри напередодні виборів», – пояснює польський політичний аналітик.
У Європейській комісії свідомі того, що закон про принципи державної мовної політики України попередньо аналізувала Рада Європи, а саме, її Венеціанська комісія. Представники євроустанови висловлюють сподівання, що експерти Венеціанської комісії перевірять, чи нинішня ухвалена Верховною Радою версія цього закону відповідає стандартам Європейської хартії регіональних мов та мов меншин.
Cеред зауважень Венеціанської комісії, зокрема, був заклик до справедливого балансу між захистом прав меншин та збереженням державної мови, що є знаряддям інтеграції суспільстваМая Коціянчич
Тим часом, речниця Верховного представника ЄС із закордонної політики Мая Коціянчич каже, що «серед зауважень Венеціанської комісії, зокрема, був заклик до справедливого балансу між захистом прав меншин та збереженням державної мови, що є знаряддям інтеграції суспільства».
З огляду на минулий досвід голосувань у парламенті України, німецький євродепутат Мікаель Ґалер у інтерв’ю Радіо Свобода зауважив, що опозиція має уважно перевірити, чи були дотримані всі правила ухвалення цього закону. Зокрема, чи справді були присутні в залі ті, хто голосував.
Українська, яку за радянських часів зневажали та якою нехтували, є мовою більшості й повинна зберегти свій статусМікаель Ґалер
«Беручи до уваги делікатність цього питання, слід було шукати шлях до широкого консенсусу та компромісів. Якщо це було неможливо, то взагалі відкласти цей закон, – вважає європарламентар. – Він сіє розбрат у державі. Адже там нікому не забороняли говорити російською мовою, але природно, що українська, яку за радянських часів зневажали та якою нехтували, є мовою більшості й повинна зберегти свій статус».
Євродепутат від Німеччини додає, що «цей закон, який роз’єднує, вказує на спад демократичної репутації нинішньої влади України».
Електоральний демарш партії влади
Директор організації Права людини без кордонів Віллі Фотре, тим часом, висловив переконання, що ухвалення закону переслідує іншу мету.
«Янукович останнім часом підписав низку законів, зокрема, щодо оподаткування, які викликали невдоволення його російськомовного електорату. Тепер він дає їм дещо взамін, щоб показати: ось дивіться, тепер російська мова стає більш офіційною. Але це суто електоральний крок», – зауважив Віллі Фотре.
Схожу думку висловив і Войцех Кононьчук, аналітик із варшавського Центру східних досліджень.
Новий мовний закон обмежить права української мовиВойцех Кононьчук
«Люди протестуватимуть, адже новий мовний закон обмежить права української мови. Натомість, Партія регіонів цим отримала інструмент для мобілізації свого електорату перед парламентськими виборами. Це є, насамперед, предметом політичної гри напередодні виборів», – пояснює польський політичний аналітик.
