Київ – Щороку українці платять дедалі більше за тепло, гарячу воду, й при цьому переплачують за енергоносії, заявляють незалежні експерти, підбиваючи підсумки опалювального сезону в Україні. Представники Кабінету Міністрів у середу попередили про можливе нове підвищення тарифів. Водночас у владі визнають потребу модернізації опалення.
Минулого року на українських тепломережах було задокументовано понад 1200 аварій, тоді як чотири роки тому – близько 1000, констатує директор аналітично-дослідного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. На його думку, така тенденція свідчить про зношення систем теплопостачання та відсутність належного догляду за ними.
«Що відбувається? Латання замість заміни. До прикладу, цього року в Києві мали виділити 200 мільйонів гривень на заміну тепломереж. Це крапля в морі, бо необхідно щонайменше 3 мільярди, тобто стільки, скільки всі українці платять за всі комунальні послуги на місяць, – порівнює експерт. – Знаєте ТЕЦ біля вокзалу в Києві? Там працюють котли, збудовані у 1930-х роках, з дуже низьким коефіцієнтом корисної дії. За всі ці втрати тепла сплачує населення».
Саме через зниження енергоефективності теплопостачання в Україні, її громадяни дедалі більше платять за тепло, зазначає Олександр Сергієнко. Він згадує, що у 2005 році українці сплатили за тепло та гарячу воду 10 мільярдів гривень, а у 2011 році – вже 35 мільярдів, і не відчули при цьому збільшення якості послуг.
Уряд планує дотувати інвесторів у енергозбереження, і… підіймати тарифи
Директор департаменту систем життєзабезпечення Мінрегіонбуду Станіслав Захаров визнає, що минулої зими було декілька крупних аварій теплопостачання в Донецькій, Одеській областях та Києві. Однак він досить високо оцінив організацію опалювального сезону. Станіслав Захаров повідомив, що за рік в Україні замінили 550 кілометрів тепломереж. Однак для модернізації теплопостачання, на його думку, треба підвищувати тарифи та забезпечувати систему дотацій для інвесторів, які готові вкладати кошти в енергозбереження.
«У тарифі немає інвестиційної складової, і НКРЄ (Національна комісія регулювання електроенергетики України) сьогодні це питання вирішує. Друге: потрібна відповідальність за несплату комунальних послуг з боку населення. Ти не повинен платити за сусіда. Комунальне господарство треба зробити інвестиційно привабливим. І перейти від перехресного субсидування до дешевих кредитів, дотацій для енергоощадних програм. Ці всі заходи треба поєднати. З підвищенням тарифів, але із захистом населення, зі стимулом робити модернізацію», – говорить Станіслав Захаров.
Він повідомив, що на опалення та гарячу воду Україна використовує приблизно 10 мільярдів кубометрів природного газу, який комунальники отримують за дуже низькими цінами, які, вважає він, протримаються недовго.
Газ українського видобутку коштує удвічі дешевше, ніж його купують ТЕЦ
Зі свого боку, Олександр Сергієнко наголошує, що Україна щороку видобуває вдвічі більше власного газу, який за законом має іти передовсім на потреби населення. Собівартість його видобутку – до 70 доларів за тисячу кубометрів, проте населення та ТЕЦ його отримують за ціною 100-170 доларів, каже експерт. Відтак, він не бачить підстав для підвищення комунальних тарифів, бо й нинішня різниця у ціні газу, на його думку, дає змогу модернізувати галузь.
Але на шляху модернізації існують суттєві перешкоди, попереджає інший експерт, директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко.
«Щоб люди не платили за нагріту землю – потрібен ефективний власник, але як його отримати – невідомо. Ми не знаємо, хто володіє ТЕЦ, як на нього вплинути. Реального ринку енергоресурсів не існує, маємо непрозору, монополізовану систему їхнього розподілу. Перспективний шлях – використання для опалення електроенергії, яка би вироблялася додатково з вугілля. Але найбільший потенціал має економія енергоспоживання в тепловому секторі», – підсумовує експерт.
На сьогодні, за підрахунками експертів, пересічний українець споживає у 3-5 разів більше енергоресурсів, аніж мешканець країн ЄС.
Минулого року на українських тепломережах було задокументовано понад 1200 аварій, тоді як чотири роки тому – близько 1000, констатує директор аналітично-дослідного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. На його думку, така тенденція свідчить про зношення систем теплопостачання та відсутність належного догляду за ними.
Знаєте ТЕЦ біля вокзалу в Києві? Там працюють котли, збудовані у 1930-х роках, з дуже низьким коефіцієнтом корисної діїОлександр Сергієнко
«Що відбувається? Латання замість заміни. До прикладу, цього року в Києві мали виділити 200 мільйонів гривень на заміну тепломереж. Це крапля в морі, бо необхідно щонайменше 3 мільярди, тобто стільки, скільки всі українці платять за всі комунальні послуги на місяць, – порівнює експерт. – Знаєте ТЕЦ біля вокзалу в Києві? Там працюють котли, збудовані у 1930-х роках, з дуже низьким коефіцієнтом корисної дії. За всі ці втрати тепла сплачує населення».
Саме через зниження енергоефективності теплопостачання в Україні, її громадяни дедалі більше платять за тепло, зазначає Олександр Сергієнко. Він згадує, що у 2005 році українці сплатили за тепло та гарячу воду 10 мільярдів гривень, а у 2011 році – вже 35 мільярдів, і не відчули при цьому збільшення якості послуг.
Уряд планує дотувати інвесторів у енергозбереження, і… підіймати тарифи
Директор департаменту систем життєзабезпечення Мінрегіонбуду Станіслав Захаров визнає, що минулої зими було декілька крупних аварій теплопостачання в Донецькій, Одеській областях та Києві. Однак він досить високо оцінив організацію опалювального сезону. Станіслав Захаров повідомив, що за рік в Україні замінили 550 кілометрів тепломереж. Однак для модернізації теплопостачання, на його думку, треба підвищувати тарифи та забезпечувати систему дотацій для інвесторів, які готові вкладати кошти в енергозбереження.
Потрібна відповідальність за несплату комунальних послуг з боку населення. Ти не повинен платити за сусідаСтаніслав Захаров
«У тарифі немає інвестиційної складової, і НКРЄ (Національна комісія регулювання електроенергетики України) сьогодні це питання вирішує. Друге: потрібна відповідальність за несплату комунальних послуг з боку населення. Ти не повинен платити за сусіда. Комунальне господарство треба зробити інвестиційно привабливим. І перейти від перехресного субсидування до дешевих кредитів, дотацій для енергоощадних програм. Ці всі заходи треба поєднати. З підвищенням тарифів, але із захистом населення, зі стимулом робити модернізацію», – говорить Станіслав Захаров.
Він повідомив, що на опалення та гарячу воду Україна використовує приблизно 10 мільярдів кубометрів природного газу, який комунальники отримують за дуже низькими цінами, які, вважає він, протримаються недовго.
Газ українського видобутку коштує удвічі дешевше, ніж його купують ТЕЦ
Зі свого боку, Олександр Сергієнко наголошує, що Україна щороку видобуває вдвічі більше власного газу, який за законом має іти передовсім на потреби населення. Собівартість його видобутку – до 70 доларів за тисячу кубометрів, проте населення та ТЕЦ його отримують за ціною 100-170 доларів, каже експерт. Відтак, він не бачить підстав для підвищення комунальних тарифів, бо й нинішня різниця у ціні газу, на його думку, дає змогу модернізувати галузь.
Але на шляху модернізації існують суттєві перешкоди, попереджає інший експерт, директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко.
Щоб люди не платили за нагріту землю – потрібен ефективний власникВолодимир Омельченко
«Щоб люди не платили за нагріту землю – потрібен ефективний власник, але як його отримати – невідомо. Ми не знаємо, хто володіє ТЕЦ, як на нього вплинути. Реального ринку енергоресурсів не існує, маємо непрозору, монополізовану систему їхнього розподілу. Перспективний шлях – використання для опалення електроенергії, яка би вироблялася додатково з вугілля. Але найбільший потенціал має економія енергоспоживання в тепловому секторі», – підсумовує експерт.
На сьогодні, за підрахунками експертів, пересічний українець споживає у 3-5 разів більше енергоресурсів, аніж мешканець країн ЄС.