Енергетична Свобода – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.
Київ – Упродовж останніх років українці масово почали переходити на індивідуальне опалення. Це дозволяє покращити якість теплопостачання та значно заощадити. Але якщо ціни на газ для населення підвищаться, ситуація зміниться. До того ж, централізоване опалення є безпечнішим.
Мешканка міста Калинівка Вінницької області Надія індивідуальне опалення у своїй квартирі встановила п’ять років тому. Тоді це зробив увесь будинок, оскільки їх фактично поставили перед фактом: або вони встановлюють автономне опалення, або їх просто від'єднують від теплопостачання. За свої гроші мешканцям довелося купувати обладнання, а також замовляти виконання проекту й оплачувати перевстановлення системи. (Сьогодні це коштує, у середньому, 10 тисяч гривень). Але Надія задоволена. У зимові місяці за газ у чотирикімнатній квартирі вона платить близько 140 гривень. Для прикладу, щоб опалення було централізованим, за це доводилося б сплачувати до 400 гривень.
Навіть попри те, що на перехід потрібно витратити чималі кошти, за кілька років це окупиться. Проте, лише за умови, що тарифи на газ для населення залишаться на нинішньому рівні.
«У нас природний газ для індивідуального споживача вдвічі дешевший, ніж для оптового, а такого ніде у світі немає, – зазначає Радіо Свобода начальник відділу розвитку теплоенергетики Міністерства регіонального будівництва Анатолій Желєзко. – Думаю, що через кілька років ціни на природний газ будуть відповідати європейським стандартам і цінова ситуація зовсім не буде привабливою».
«Індивідуальний» поштовх Алчевська
Упродовж останніх років близько 35-40% осель, у яких раніше було централізоване опалення, перейшли на автономне. Перші кроки у напрямку відмови від централізованого теплопостачання були зроблені у 2005 році, коли Кабмін своїм рішенням №630 від 21 липня затвердив «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Вони встановлювали порядок відімкнення окремого приміщення, власне, квартири, у багатоквартирному будинку від центрального опалення.
Потрібно було лише довести технічну можливість і отримати дозвіл органів місцевого самоврядування. І населення почало поступово переходити на економні системи індивідуального опалення. Масовий перехід почався у січні 2006 року, після аварії системи теплопостачання Алчевська. Тоді ще чинне законодавство кожній квартирі дозволяло відмовитися від централізованого теплопостачанні і встановити індивідуальне.
У середньому перехід з централізованого на індивідуальне опалення дозволяв, як мінімум, скоротити оплату виробленого тепла на 30%. Також це автоматично означає зменшення споживання природного газу для виробництва тепла – також на 30%. Якщо у середньому по Україні для обігріву однієї квартири щороку теплокомуненерго повинні оплатити 1300-1500 кубів природного газу, то індивідуальний споживач використає 900-1000. Якщо зважати, що теплокомуненерго України разом із найбільшим «Київенерго» щороку споживають 12 мільярдів кубометрів імпортного російського газу, то індивідуальне опалення дозволило би гарантовано зекономити 4 мільярди кубів. За нинішньої ціни російського газу – це 1,6 мільярда доларів.
Перехід може бути лише колективним
Але дуже швидко «тепловики» запанікували. Платоспроможні клієнти, незадоволені якістю опалення, почали переходити на «автономку». Зважаючи на те, що теплокомуненерго не були здатні поліпшити якість роботи, то з часом їх чекало або банкрутство, або відмова більшості споживачів від централізованого опалення. Відтак, уже через півтора року вийшов наказ Міністерства житлово-комунального господарства, який забороняв поквартирний перехід на індивідуальне опалення, а дозволяв це лише цілим будинком.
Зараз у кожному населеному пункті має бути розроблена схема теплопостачання. Якщо цією схемою передбачено перехід на індивідуальне опалення, то мешканці цілого будинку мають звернутися до органів місцевого самоврядування, які в особі виконавчого комітету ухвалюють рішення щодо видачі дозволу або ж мотивованої відмови.
«У даному випадку мотивованою відмовою може бути те, що мережі газопостачання не розраховані на таку кількість споживачів, тому що споживання газу при цьому збільшується, або ж вентиляційні мережі, у які виходять продукти згорання газу технічно не готові», – говорить президент Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів ЖКГ Сергій Бульбас.
Ризики «автономки»
Між тим, споживачів, які перейшли на індивідуальне опалення, турбує питання безпеки.
«Наші будинки не розраховані, щоб у кожного був котел окремо, – говорить Надія. – Це небезпечно. Колись була газова колонка, яка нагрівала воду. А тепер котли, які і воду нагрівають, і опалення. Але ж у нас для цього витяжки не пристосовані».
На думку фахівців, у даному випадку ризики справді є.
«Якщо є одна котельня – це одне джерело небезпеки, якщо ж у будинку 108 квартир – таких джерел 108, – вважає Анатолій Желєзко. – І це одне джерело небезпеки контролюють різні органи, а цими 108 джерелами небезпеки на сьогоднішній день ніхто не займається».
У випадку, якщо у будинку була встановлена газова колонка, і під неї робилася витяжка однієї потужності, а котел, має зовсім іншу, то потрібно проводити детальні розрахунки, оскільки ця шахта і справді може бути не розрахована на таку потужність. Якщо ж люди встановлюють котли з відводом продуктів спалювання через зовнішню стіну будинку, тобто, коли у стіні пробивається отвір і встановлюється газохід назовні, то це спричиняє екологічні проблеми.
«Коли ми робимо високу централізовану трубу, то вона розсіює шкідливі речовини. Якщо ж ви живете на десятому поверсі, а внизу зроблені витяжки назовні, то вся ця бридота іде вам», – каже заступник начальника відділу Науково-технічного центру електроенергетики «Укренерго» Микола Борисов.
За даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, за три місяці цього року через порушення техніки безпеки газовими приладами постраждала 121 людина, 46 із яких загинули.
Наразі державні профільні структури не мають однозначної позиції щодо переведення житлового фонду на «автономку». Зараз в Україні єдина Закарпатська область повністю відмовилася від централізованого опалення. Саме на її прикладі фахівці планують проаналізувати ситуацію і остаточно визначитися.
Енергетична Свобода – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.
Київ – Упродовж останніх років українці масово почали переходити на індивідуальне опалення. Це дозволяє покращити якість теплопостачання та значно заощадити. Але якщо ціни на газ для населення підвищаться, ситуація зміниться. До того ж, централізоване опалення є безпечнішим.
Мешканка міста Калинівка Вінницької області Надія індивідуальне опалення у своїй квартирі встановила п’ять років тому. Тоді це зробив увесь будинок, оскільки їх фактично поставили перед фактом: або вони встановлюють автономне опалення, або їх просто від'єднують від теплопостачання. За свої гроші мешканцям довелося купувати обладнання, а також замовляти виконання проекту й оплачувати перевстановлення системи. (Сьогодні це коштує, у середньому, 10 тисяч гривень). Але Надія задоволена. У зимові місяці за газ у чотирикімнатній квартирі вона платить близько 140 гривень. Для прикладу, щоб опалення було централізованим, за це доводилося б сплачувати до 400 гривень.
Навіть попри те, що на перехід потрібно витратити чималі кошти, за кілька років це окупиться. Проте, лише за умови, що тарифи на газ для населення залишаться на нинішньому рівні.
«У нас природний газ для індивідуального споживача вдвічі дешевший, ніж для оптового, а такого ніде у світі немає, – зазначає Радіо Свобода начальник відділу розвитку теплоенергетики Міністерства регіонального будівництва Анатолій Желєзко. – Думаю, що через кілька років ціни на природний газ будуть відповідати європейським стандартам і цінова ситуація зовсім не буде привабливою».
«Індивідуальний» поштовх Алчевська
Упродовж останніх років близько 35-40% осель, у яких раніше було централізоване опалення, перейшли на автономне. Перші кроки у напрямку відмови від централізованого теплопостачання були зроблені у 2005 році, коли Кабмін своїм рішенням №630 від 21 липня затвердив «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Вони встановлювали порядок відімкнення окремого приміщення, власне, квартири, у багатоквартирному будинку від центрального опалення.
Потрібно було лише довести технічну можливість і отримати дозвіл органів місцевого самоврядування. І населення почало поступово переходити на економні системи індивідуального опалення. Масовий перехід почався у січні 2006 року, після аварії системи теплопостачання Алчевська. Тоді ще чинне законодавство кожній квартирі дозволяло відмовитися від централізованого теплопостачанні і встановити індивідуальне.
У середньому перехід з централізованого на індивідуальне опалення дозволяв, як мінімум, скоротити оплату виробленого тепла на 30%. Також це автоматично означає зменшення споживання природного газу для виробництва тепла – також на 30%. Якщо у середньому по Україні для обігріву однієї квартири щороку теплокомуненерго повинні оплатити 1300-1500 кубів природного газу, то індивідуальний споживач використає 900-1000. Якщо зважати, що теплокомуненерго України разом із найбільшим «Київенерго» щороку споживають 12 мільярдів кубометрів імпортного російського газу, то індивідуальне опалення дозволило би гарантовано зекономити 4 мільярди кубів. За нинішньої ціни російського газу – це 1,6 мільярда доларів.
Перехід може бути лише колективним
Але дуже швидко «тепловики» запанікували. Платоспроможні клієнти, незадоволені якістю опалення, почали переходити на «автономку». Зважаючи на те, що теплокомуненерго не були здатні поліпшити якість роботи, то з часом їх чекало або банкрутство, або відмова більшості споживачів від централізованого опалення. Відтак, уже через півтора року вийшов наказ Міністерства житлово-комунального господарства, який забороняв поквартирний перехід на індивідуальне опалення, а дозволяв це лише цілим будинком.
Зараз у кожному населеному пункті має бути розроблена схема теплопостачання. Якщо цією схемою передбачено перехід на індивідуальне опалення, то мешканці цілого будинку мають звернутися до органів місцевого самоврядування, які в особі виконавчого комітету ухвалюють рішення щодо видачі дозволу або ж мотивованої відмови.
«У даному випадку мотивованою відмовою може бути те, що мережі газопостачання не розраховані на таку кількість споживачів, тому що споживання газу при цьому збільшується, або ж вентиляційні мережі, у які виходять продукти згорання газу технічно не готові», – говорить президент Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів ЖКГ Сергій Бульбас.
Ризики «автономки»
Між тим, споживачів, які перейшли на індивідуальне опалення, турбує питання безпеки.
Наші будинки не розраховані, щоб у кожного був котел окремо
На думку фахівців, у даному випадку ризики справді є.
«Якщо є одна котельня – це одне джерело небезпеки, якщо ж у будинку 108 квартир – таких джерел 108, – вважає Анатолій Желєзко. – І це одне джерело небезпеки контролюють різні органи, а цими 108 джерелами небезпеки на сьогоднішній день ніхто не займається».
У випадку, якщо у будинку була встановлена газова колонка, і під неї робилася витяжка однієї потужності, а котел, має зовсім іншу, то потрібно проводити детальні розрахунки, оскільки ця шахта і справді може бути не розрахована на таку потужність. Якщо ж люди встановлюють котли з відводом продуктів спалювання через зовнішню стіну будинку, тобто, коли у стіні пробивається отвір і встановлюється газохід назовні, то це спричиняє екологічні проблеми.
Якщо ви живете на десятому поверсі, а внизу зроблені витяжки назовні, то вся ця бридота іде вам
За даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, за три місяці цього року через порушення техніки безпеки газовими приладами постраждала 121 людина, 46 із яких загинули.
Наразі державні профільні структури не мають однозначної позиції щодо переведення житлового фонду на «автономку». Зараз в Україні єдина Закарпатська область повністю відмовилася від централізованого опалення. Саме на її прикладі фахівці планують проаналізувати ситуацію і остаточно визначитися.
Енергетична Свобода – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.
