Київ – 17 квітня Європейський суд з прав людини розпочинає слухання у справі Юрія Луценка. Колишній міністр внутрішніх справ оскаржує свій арешт і тримання під вартою. Юрій Луценко був заарештований 26 грудня 2010 року. 27 лютого 2012 року Печерський районний суд Києва визнав його винним у скоєнні посадових злочинів і засудив до 4 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Апеляційний суд Києва має розглянути апеляцію на вирок Печерського суду 15 травня. Тим часом Європейський суд з прав людини буде з’ясовувати, чи був арешт Луценка застосований суто у контексті кримінальної справи, чи такою була оцінка його політичної діяльності. Розглядати справу Юрія Луценка у Страсбурзькому суді будуть публічно, і суд зважить практично вона всі аргументи адвокатів колишнього міністра. Про це в ефірі Радіо Свобода сказав доктор юридичних наук, професор Києво-Могилянської академії Станіслав Шевчук.
– На які аргументи захисту Луценка може зважити Європейський суд з прав людини?
– Практично на всі аргументи захисту, які були висунуті адвокатами, наскільки я розумію із тих комунікацій, які поширені Європейським судом (з прав людини). Перш за все, це – стаття 3 стосовно неналежного поводження з ув’язненим, ненадання медичної допомоги, стаття 5 – непропорційне застосування арешту, точніше, суворість цього арешту в контексті цієї справи. І, звичайно, дуже є серйозним і одночасно цікавим для розвитку нашої правозастосовної практики щодо України – це стаття 18. Суд вивчить, чи дійсно арешт Луценка був застосований у контексті суто кримінальної справи, чи, навпаки, це було прикриттям, точніше, своєрідною оцінкою політичної діяльності пана Луценка. Тобто чи всі цілі застосування Кримінально-процесуального кодексу були передбачені не скільки для переслідування його як кримінального злочинця, за думкою влади, а більше для того, щоб його вилучити із політичної боротьби.
– Чи набуде чинності рішення Європейського суду з прав людини одразу, чи, можливо, потрібні будуть додаткові рішення?
– Справа Юрія Луценка має дуже серйозне значення, оскільки в Європейському суді (з прав людини) відбувається публічне слухання, що є рідкістю в контексті справ проти України. Після стадії публічних слухань суд буде вирішувати справу локально, між собою, в закритому режимі. Після закінчення публічних слухань Європейський суд з прав людини має намір оприлюднити на своєму сайті відповідну інформацію, а також за тиждень оголосити дату оприлюднення рішення.
– Зокрема, віце-президент Єврокомісії, верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Катрін Аштон заявляла, що буде спостерігати за процесом. Може це вплинути на розгляд справи?
– Безсумнівно, за процесом Луценка спостерігають всі європейські політики, і не тільки європейські, але й політики інших країн. Можна сказати, що вся західна юридична громадськість спостерігає за цим. І це не випадково, оскільки Україна, вступаючи в Раду Європи, сама добровільно взяла на себе зобов’язання дотримуватися Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також в гарантувати верховенство права та захист прав людини. І більше того, в контексті, забезпечити вільні, неупереджені та чесні вибори у жовтні 2012 року.
– На які аргументи захисту Луценка може зважити Європейський суд з прав людини?
– Практично на всі аргументи захисту, які були висунуті адвокатами, наскільки я розумію із тих комунікацій, які поширені Європейським судом (з прав людини). Перш за все, це – стаття 3 стосовно неналежного поводження з ув’язненим, ненадання медичної допомоги, стаття 5 – непропорційне застосування арешту, точніше, суворість цього арешту в контексті цієї справи. І, звичайно, дуже є серйозним і одночасно цікавим для розвитку нашої правозастосовної практики щодо України – це стаття 18. Суд вивчить, чи дійсно арешт Луценка був застосований у контексті суто кримінальної справи, чи, навпаки, це було прикриттям, точніше, своєрідною оцінкою політичної діяльності пана Луценка. Тобто чи всі цілі застосування Кримінально-процесуального кодексу були передбачені не скільки для переслідування його як кримінального злочинця, за думкою влади, а більше для того, щоб його вилучити із політичної боротьби.
– Чи набуде чинності рішення Європейського суду з прав людини одразу, чи, можливо, потрібні будуть додаткові рішення?
– Справа Юрія Луценка має дуже серйозне значення, оскільки в Європейському суді (з прав людини) відбувається публічне слухання, що є рідкістю в контексті справ проти України. Після стадії публічних слухань суд буде вирішувати справу локально, між собою, в закритому режимі. Після закінчення публічних слухань Європейський суд з прав людини має намір оприлюднити на своєму сайті відповідну інформацію, а також за тиждень оголосити дату оприлюднення рішення.
– Зокрема, віце-президент Єврокомісії, верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Катрін Аштон заявляла, що буде спостерігати за процесом. Може це вплинути на розгляд справи?
– Безсумнівно, за процесом Луценка спостерігають всі європейські політики, і не тільки європейські, але й політики інших країн. Можна сказати, що вся західна юридична громадськість спостерігає за цим. І це не випадково, оскільки Україна, вступаючи в Раду Європи, сама добровільно взяла на себе зобов’язання дотримуватися Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також в гарантувати верховенство права та захист прав людини. І більше того, в контексті, забезпечити вільні, неупереджені та чесні вибори у жовтні 2012 року.