Київ – Органічний образ України: коли хороші люди – у неможливих обставинах. Про державу, як в’язницю для душі, говорить український публіцист, журналіст Радіо Свобода Віталій Портников у новій книзі «Тюрма для янголів». Це чергова збірка щоденникових записів за 5 років, що публікувалися у низці періодичних видань, продовження «Богородиці в синагозі».
Після виходу попередньої збірки Віталія Портникова «Богородиця у синагозі», що вміщувала його авторські колонки для «Дзеркала тижня» від 2001 по 2006 роки, виникла потреба узагальнити наступний досвід, зазначає публіцист. Так з’явилась «Тюрма для янголів».
Назва збірки не випадкова. Як розповідає автор, якось під час візиту до Львова йому зустрівся знайомий священик і запропонував показати собор, не схожий на жоден інший. Виявилось, у радянські часи храм використовувався, як книгосховище. Попри те, що минуло майже два десятиліття, стелажів звідти ніхто не забрав, так і стояли – на тлі ікон і фресок. Піднявся на хори – а там портрет Сталіна, згадує Віталій Портников. Собор позбувся книжок тільки цього року – після двадцяти років української незалежності, додає він.
«Янголи і справді були у тюрмі. Це був образ саме в’язниці для душі, розумієте? Я вважаю, що зараз в Україні така ситуація, коли звичайна людина не може знайти собі місця у власній державі, – зауважує Віталій Портников. – Людям треба час, щоб вони вийшли з несвободи. Не треба думати, що люди стають вільними за один день, чи їх можна указом президента оголосити вільними, сумлінними українцями – так не буває».
«Тюрма» – для сучасників, а не для нащадків
Книга писалася для того, щоб читач міг порівняти власний погляд на відносно свіжі події із авторським, тобто, для сучасників, а не для нащадків, зазначив публіцист на презентації. І якщо «Богородицю у синагозі» Портников писав, мешкаючи, переважно, у Москві, то у новій книзі, так би мовити, «інсайдерський» погляд на українські реалії.
Книга буде цікавою не тільки українцям, зауважує Галина Федорець, директор видавництва «Акта», де вийшла друком книга. «Дуже цікаве історичне тло, культурологічне. Я вважаю, що це такий автор, подібних якому на нашій території просто немає», – зауважила вона.
«Тюрму для янголів» у січні презентували у Харкові, на черзі – Москва.
Після виходу попередньої збірки Віталія Портникова «Богородиця у синагозі», що вміщувала його авторські колонки для «Дзеркала тижня» від 2001 по 2006 роки, виникла потреба узагальнити наступний досвід, зазначає публіцист. Так з’явилась «Тюрма для янголів».
Назва збірки не випадкова. Як розповідає автор, якось під час візиту до Львова йому зустрівся знайомий священик і запропонував показати собор, не схожий на жоден інший. Виявилось, у радянські часи храм використовувався, як книгосховище. Попри те, що минуло майже два десятиліття, стелажів звідти ніхто не забрав, так і стояли – на тлі ікон і фресок. Піднявся на хори – а там портрет Сталіна, згадує Віталій Портников. Собор позбувся книжок тільки цього року – після двадцяти років української незалежності, додає він.
Зараз в Україні така ситуація, коли звичайна людина не може знайти собі місця у власній державіВіталій Портников
Портников презентував «Тюрму для янголів»
«Тюрма» – для сучасників, а не для нащадків
Книга писалася для того, щоб читач міг порівняти власний погляд на відносно свіжі події із авторським, тобто, для сучасників, а не для нащадків, зазначив публіцист на презентації. І якщо «Богородицю у синагозі» Портников писав, мешкаючи, переважно, у Москві, то у новій книзі, так би мовити, «інсайдерський» погляд на українські реалії.
Книга буде цікавою не тільки українцям, зауважує Галина Федорець, директор видавництва «Акта», де вийшла друком книга. «Дуже цікаве історичне тло, культурологічне. Я вважаю, що це такий автор, подібних якому на нашій території просто немає», – зауважила вона.
«Тюрму для янголів» у січні презентували у Харкові, на черзі – Москва.