Рада Європейського Союзу не змогла внести до списку осіб, проти яких діють візові та майнові санкції ЄС, білоруського підприємця Юрія Чижа, одного з тих, на кого спирається президент Білорусі Олександр Лукашенко. Цьому завадила Словенія.
Євросоюз наполегливо вимагає від Мінська звільнення й реабілітації всіх політв’язнів, зупинення репресій та поглиблення демократизації. Про це 27 лютого знову заявила верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон.
«Оцінюючи ситуацію в Білорусі, ми знову говоримо про велику стурбованість, коли думаємо, що там відбувається з людьми, які перебувають у в’язниці. І мені дуже сумно бачити, що Білорусь не змогла відповісти на пропозицію справді сильної і важливої співпраці з Євросоюзом, як економічної, так і політичної», – зазначила Аштон.
На початок 2012 року до списку білоруських чиновників, яким заборонено видавати європейські візи та майно яких на території ЄС підлягає замороженню, входило 210 осіб на чолі з президентом Олександром Лукашенком. Під економічні санкції ЄС потрапили три компанії білоруського підприємця Володимира Пефтієва, наближеного до президента Лукашенка.
Рада Європейського Союзу 27 лютого внесла до цього списку ще 21 представника білоруської влади. Натомість Словенії вдалося відстояти одного олігарха від внесення до цього списку – Юрія Чижа.
Міністр закордонних справ країни Словенії Карл Ер’явец пояснив, що Словенія не могла погодитися з тим фактом, що до цього списку був запропонований тільки один бізнесмен, тобто Юрій Чиж. Відомо, що Чижа лобіювала словенська компанія RIKO, яка підписала з ним контракт на зведення в Мінську готелю Kempinski.
Питання санкції проти Чижа не зняте з порядку денному
Юрія Чижа вважають другою за багатством людиною в білоруському бізнесі, після Володимира Пефтієва. Чиж володіє компаніями, які працюють у нафтогазовому комплексі, будівництві, транспорті, йому належить футбольний клуб «Динамо» (Мінськ).
Мінський політолог Андрій Федоров зазначає, що те, що Словенія зуміла заблокувати внесення до списку нев’їзних великого білоруського бізнесмена Юрія Чижа, свідчить про складність процедури ухвалення рішень в ЄС.
«У Євросоюзі рішення ухвалюються консенсусом, тому і маленька Словенія, і маленький Люксембург, і велика Німеччина мають рівні права і можуть заблокувати будь-яке рішення, – каже політолог. – Інша справа, що решта якимось чином намагаються впливати на того, хто чинить опір, і здебільшого це їм вдається. У даному випадку, очевидно, не було такого сильного тиску, і Словенії вдалося зробити те, що вона хотіла».
Проте інші країни ЄС висловили невдоволення з цього приводу, і питання про санкції проти Юрія Чижа та інших бізнесменів залишилося на порядку денному Брюсселя. Про це, зокрема, повідомила Радіо Свобода речниця Катрін Аштон Мая Коціянчич.
«Вчора була дискусія, і країни-члени погодилися продовжити створення неповного списку підприємств і бізнесменів, що його потім внесуть до списку на наступному засіданні», – зауважила вона.
«Це гра обох сторін у тверду політику» – економіст
Мінський економіст Сергій Чалий називає спроби Євросоюзу чинити економічний тиск на Білорусь поки що символічними, бо санкції проти компаній Пефтієва і Чижа на економіку особливо не впливають.
«Це така ніби гра і гра з обох сторін у таку тверду політику. Білорусь робить вигляд, що страшно ображається на такі символічні кроки, а Євросоюз каже, що дуже стурбований, і вдає, що робить серйозні кроки», – зазначає економіст.
З іншого боку, білоруські бізнесмени, які потрапляють до списків нев’їзних, починають подавати на самий верх сигнали невдоволення. Про це свідчить спільний виступ Олександра Лукашенка і Дмитра Медведєва проти європейських санкцій, що прозвучав минулого тижня.
Цей виступ, напевно, почули в Брюсселі, бо багато європейських політиків ставлять під сумнів ефективність економічних санкцій Євросоюзу проти Білорусі, оскільки вони можуть не так вплинути на зміну білоруського режиму, як ще більше «загнати» Білорусь в російську сферу впливу.
Мінськ відкликав своїх послів
У відповідь на введення нових санкцій проти офіційного Мінська МЗС Білорусі у вівторок відкликав своїх послів із Брюсселя і Варшави на консультації та виступив з вимогою, щоб посол Польщі в Мінську Лєшек Шарепка та представниця Євросоюзу Майра Мора також залишили Мінськ для консультацій, щоб «довести своєму керівництву тверду позицію білоруської сторони про неприйнятність тиску та санкцій».
«У порядку відповіді білоруська сторона закриє в’їзд до Білорусі тим особам із країн Євросоюзу, які сприяли введенню обмежувальних заходів», – сказано у заяві МЗС Білорусі.
Євросоюз наполегливо вимагає від Мінська звільнення й реабілітації всіх політв’язнів, зупинення репресій та поглиблення демократизації. Про це 27 лютого знову заявила верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон.
«Оцінюючи ситуацію в Білорусі, ми знову говоримо про велику стурбованість, коли думаємо, що там відбувається з людьми, які перебувають у в’язниці. І мені дуже сумно бачити, що Білорусь не змогла відповісти на пропозицію справді сильної і важливої співпраці з Євросоюзом, як економічної, так і політичної», – зазначила Аштон.
На початок 2012 року до списку білоруських чиновників, яким заборонено видавати європейські візи та майно яких на території ЄС підлягає замороженню, входило 210 осіб на чолі з президентом Олександром Лукашенком. Під економічні санкції ЄС потрапили три компанії білоруського підприємця Володимира Пефтієва, наближеного до президента Лукашенка.
Рада Європейського Союзу 27 лютого внесла до цього списку ще 21 представника білоруської влади. Натомість Словенії вдалося відстояти одного олігарха від внесення до цього списку – Юрія Чижа.
Міністр закордонних справ країни Словенії Карл Ер’явец пояснив, що Словенія не могла погодитися з тим фактом, що до цього списку був запропонований тільки один бізнесмен, тобто Юрій Чиж. Відомо, що Чижа лобіювала словенська компанія RIKO, яка підписала з ним контракт на зведення в Мінську готелю Kempinski.
Питання санкції проти Чижа не зняте з порядку денному
Юрія Чижа вважають другою за багатством людиною в білоруському бізнесі, після Володимира Пефтієва. Чиж володіє компаніями, які працюють у нафтогазовому комплексі, будівництві, транспорті, йому належить футбольний клуб «Динамо» (Мінськ).
Мінський політолог Андрій Федоров зазначає, що те, що Словенія зуміла заблокувати внесення до списку нев’їзних великого білоруського бізнесмена Юрія Чижа, свідчить про складність процедури ухвалення рішень в ЄС.
«У Євросоюзі рішення ухвалюються консенсусом, тому і маленька Словенія, і маленький Люксембург, і велика Німеччина мають рівні права і можуть заблокувати будь-яке рішення, – каже політолог. – Інша справа, що решта якимось чином намагаються впливати на того, хто чинить опір, і здебільшого це їм вдається. У даному випадку, очевидно, не було такого сильного тиску, і Словенії вдалося зробити те, що вона хотіла».
Проте інші країни ЄС висловили невдоволення з цього приводу, і питання про санкції проти Юрія Чижа та інших бізнесменів залишилося на порядку денному Брюсселя. Про це, зокрема, повідомила Радіо Свобода речниця Катрін Аштон Мая Коціянчич.
«Вчора була дискусія, і країни-члени погодилися продовжити створення неповного списку підприємств і бізнесменів, що його потім внесуть до списку на наступному засіданні», – зауважила вона.
«Це гра обох сторін у тверду політику» – економіст
Мінський економіст Сергій Чалий називає спроби Євросоюзу чинити економічний тиск на Білорусь поки що символічними, бо санкції проти компаній Пефтієва і Чижа на економіку особливо не впливають.
«Це така ніби гра і гра з обох сторін у таку тверду політику. Білорусь робить вигляд, що страшно ображається на такі символічні кроки, а Євросоюз каже, що дуже стурбований, і вдає, що робить серйозні кроки», – зазначає економіст.
З іншого боку, білоруські бізнесмени, які потрапляють до списків нев’їзних, починають подавати на самий верх сигнали невдоволення. Про це свідчить спільний виступ Олександра Лукашенка і Дмитра Медведєва проти європейських санкцій, що прозвучав минулого тижня.
Цей виступ, напевно, почули в Брюсселі, бо багато європейських політиків ставлять під сумнів ефективність економічних санкцій Євросоюзу проти Білорусі, оскільки вони можуть не так вплинути на зміну білоруського режиму, як ще більше «загнати» Білорусь в російську сферу впливу.
Мінськ відкликав своїх послів
У відповідь на введення нових санкцій проти офіційного Мінська МЗС Білорусі у вівторок відкликав своїх послів із Брюсселя і Варшави на консультації та виступив з вимогою, щоб посол Польщі в Мінську Лєшек Шарепка та представниця Євросоюзу Майра Мора також залишили Мінськ для консультацій, щоб «довести своєму керівництву тверду позицію білоруської сторони про неприйнятність тиску та санкцій».
«У порядку відповіді білоруська сторона закриє в’їзд до Білорусі тим особам із країн Євросоюзу, які сприяли введенню обмежувальних заходів», – сказано у заяві МЗС Білорусі.