Белград – Делегації Белграда і Приштини після триденних переговорів у Брюсселі досягли домовленості про врегулювання технічних питань, які досі гальмували співробітництво в регіоні.
Сторони домовилися про назву, під якою Косово братиме участь у регіональних зустрічах, та про спільний контроль пропускних пунктів на кордоні.
Парламент Косова проголосив незалежність у лютому 2008 року. Нову державу вже визнали 88 країн. Однак Сербія не визнає її й досі відмовлялася від участі в міжнародних конференціях, в яких брали участь представники Косова. Таке становище Белграда унеможливлювало будь-яке багатостороннє співробітництво в регіоні.
Очікуване надання Сербії статусу кандидата для вступу до Євросоюзу Брюссель обумовлював початком нормалізації відносин між Белградом й Приштиною. Наступного тижня міністри закордонних справ, голови урядів та глави держав країн Євросоюзу обговорюватимуть кандидатуру Сербії. Белградські урядовці висловлюють упевненість, що нинішня брюссельска угода відкриває Сербії двері до Європи.
Керівник сербської делегації Борко Стефанович після триденних переговорів заявив у п’ятницю: «Делегації Белграда й Приштини досягли домовленості про регіональне співробітництво та про технічний протокол щодо адміністративних пунктів на кордоні. Можу сказати, що я дуже задоволений, оскільки всі наші інтереси збережені. Ми повністю дотримувалися вказівок та вимог нашого уряду».
На практиці представники Приштини в регіональних конференціях виступатимуть під назвою «Косово». Отож, не «Республіка Косово», а просто «Косово». А в офіційних документах повинна бути примітка, в якій уточнюється, що йдеться не про остаточний, а про тимчасовий статус Косова, який базується на резолюції Ради безпеки ООН ч. 1244 від 1999 року.
Ця резолюція, досі не скасована й відтак далі формально чинна, підтверджує «відданість усіх країн-членів (ООН) суверенітетові й територіальній цілісності» тодішньої Союзної Республіки Югославії, тобто Сербії і Чорногорії, а отже, й самої Сербії разом із Косовом у тодішньому складі СРЮ. Ця ж сама резолюція передавала цей автономний край Сербії під керівництво тимчасової адміністрації Місії ООН у Косові (UNMIK).
Сербські й косовські опозиціонери обурені домовленостями урядів
Президент Сербії Борис Тадич та прем’єр-міністр Косова Хашим Тачі в окремих заявах висловили задоволення. А їхні опозиціонери, ніби домовившись, одностайно стверджують, що урядовці зрадили національні інтереси.
Сербським ультранаціоналістам заважає угода про спільний контроль пропускних пунктів. Визнання кордону, на їхню думку, те саме, що й визнання держави.
А косовські екстремісти обурені фактом, що їхня держава в регіональних документах буде називатися лише Косовом.
На думку оглядачів, опозиційні сили в Белграді та Приштині неспроможні змінити політику урядів. Більшість коментаторів на телевізійних каналах та на сайтах впливових газет зазначають, що домовленості двох урядів сприятимуть стабілізації в регіоні. І що Сербія, ймовірно, вже наступного тижня стане кандидатом на вступ до Євросоюзу, а Косову в недалекому майбутньому ЄС запропонує угоду про стабілізацію та приєднання.
Сторони домовилися про назву, під якою Косово братиме участь у регіональних зустрічах, та про спільний контроль пропускних пунктів на кордоні.
Парламент Косова проголосив незалежність у лютому 2008 року. Нову державу вже визнали 88 країн. Однак Сербія не визнає її й досі відмовлялася від участі в міжнародних конференціях, в яких брали участь представники Косова. Таке становище Белграда унеможливлювало будь-яке багатостороннє співробітництво в регіоні.
Очікуване надання Сербії статусу кандидата для вступу до Євросоюзу Брюссель обумовлював початком нормалізації відносин між Белградом й Приштиною. Наступного тижня міністри закордонних справ, голови урядів та глави держав країн Євросоюзу обговорюватимуть кандидатуру Сербії. Белградські урядовці висловлюють упевненість, що нинішня брюссельска угода відкриває Сербії двері до Європи.
Керівник сербської делегації Борко Стефанович після триденних переговорів заявив у п’ятницю: «Делегації Белграда й Приштини досягли домовленості про регіональне співробітництво та про технічний протокол щодо адміністративних пунктів на кордоні. Можу сказати, що я дуже задоволений, оскільки всі наші інтереси збережені. Ми повністю дотримувалися вказівок та вимог нашого уряду».
На практиці представники Приштини в регіональних конференціях виступатимуть під назвою «Косово». Отож, не «Республіка Косово», а просто «Косово». А в офіційних документах повинна бути примітка, в якій уточнюється, що йдеться не про остаточний, а про тимчасовий статус Косова, який базується на резолюції Ради безпеки ООН ч. 1244 від 1999 року.
Ця резолюція, досі не скасована й відтак далі формально чинна, підтверджує «відданість усіх країн-членів (ООН) суверенітетові й територіальній цілісності» тодішньої Союзної Республіки Югославії, тобто Сербії і Чорногорії, а отже, й самої Сербії разом із Косовом у тодішньому складі СРЮ. Ця ж сама резолюція передавала цей автономний край Сербії під керівництво тимчасової адміністрації Місії ООН у Косові (UNMIK).
Сербські й косовські опозиціонери обурені домовленостями урядів
Президент Сербії Борис Тадич та прем’єр-міністр Косова Хашим Тачі в окремих заявах висловили задоволення. А їхні опозиціонери, ніби домовившись, одностайно стверджують, що урядовці зрадили національні інтереси.
Сербським ультранаціоналістам заважає угода про спільний контроль пропускних пунктів. Визнання кордону, на їхню думку, те саме, що й визнання держави.
А косовські екстремісти обурені фактом, що їхня держава в регіональних документах буде називатися лише Косовом.
На думку оглядачів, опозиційні сили в Белграді та Приштині неспроможні змінити політику урядів. Більшість коментаторів на телевізійних каналах та на сайтах впливових газет зазначають, що домовленості двох урядів сприятимуть стабілізації в регіоні. І що Сербія, ймовірно, вже наступного тижня стане кандидатом на вступ до Євросоюзу, а Косову в недалекому майбутньому ЄС запропонує угоду про стабілізацію та приєднання.