Брюссель – Новий раунд переговорів між сербами і косовцями розпочався у Брюсселі. Мета діалогу – внести хоч трохи потепління у складні двосторонні стосунки. Саме це є головною умовою надання Сербії статусу кандидата на членство в ЄС. Представники Белграда і Приштини зосередять увагу на проблемах регіонального співробітництва. Вони також мають вирішити питання про участь Косова у багатосторонніх зустрічах.
Після понад двомісячної паузи представники Сербії та Косова, за посередництва європейських дипломатів, знову сіли за стіл переговорів. З особливою увагою за перебігом цього діалогу, присвяченого насамперед технічним питанням, стежать керівники ЄС та голови дипломатичних відомств країн об’єднаної Європи.
Наступного тижня тут, у Брюсселі, має відбутися зустріч міністрів закордонних справ, а згодом і черговий саміт, на якому лідери Євросоюзу мають висловити свою позицію щодо надання сербам статусу кандидата на вступ до ЄС. Адже чимало країн, особливо Німеччина, вимагають від Белграда більших зусиль, покликаних покращити відносини із Косовом – колишньою провінцією Сербії, яка у 2008-му односторонньо проголосила незалежність.
Сербам провінція Косово дорожча за членство в ЄС – експерт
Тим часом, Анна Требович, професор Белградського університету, вважає, що для більшості сербів важливішим є втримати провінцію Косово, ніж приєднатися до ЄС.
«Досягти реформ, щоб наблизити умови життя громадян до рівня європейських – це пріоритет Белграда, – пояснює вона західним журналістам. – Звичайно, краще було б згодом і приєднатися до ЄС. Але якщо Європа наполягатиме на відмові Сербії від прав на територію Косова, більшість громадян відмовляться від цього. Хоча Євросоюз має докласти зусиль для досягнення компромісу між урядом Сербії та представниками албанської спільноти Косова. Йдеться про їхні представництва на міжнародних заходах та у міжнародних установах».
Саме про це і йде наразі мова, підтверджує дипломат Роберт Купер, який від Євросоюзу виступає посередником у переговорах між Белградом та Приштиною. Представники від кожної зі сторін намагаються вирішити, як Косово має виступати на регіональних конференціях та інших заходах. Донині Сербія відкидає право Косова, незалежність якого вона не визнає, виступати на таких зустрічах як окрема держава. Влада Приштини, тим часом, вимагає формулювання «Республіка Косово».
Як використати угоди на практиці?
Інша частина зустрічі у Брюсселі присвячена використанню на практиці угод, укладених на подібних переговорах протягом минулого року. Йдеться про свободу пересування людей, обмін даними про реєстр актів громадського стану і, особливо, про спільну охорону контрольно-перепускних пунктів на північному кордоні Сербії та Косова, які за останні місяці стали новими епіцентрами напруження.
Характерно, що нинішня зустріч відбувається після минулотижневого референдуму, проведеного на півночі Косова. На ньому серби, які становлять переважну частину місцевого населення, відкинули визнання суверенності влади Приштини.
Водночас, п’ять днів тому у Косові відзначили четверту річницю проголошення незалежності від Сербії. За цей час 88 держав світу, в тому числі 22 країни ЄС, визнали Косово суверенною державою.
Після понад двомісячної паузи представники Сербії та Косова, за посередництва європейських дипломатів, знову сіли за стіл переговорів. З особливою увагою за перебігом цього діалогу, присвяченого насамперед технічним питанням, стежать керівники ЄС та голови дипломатичних відомств країн об’єднаної Європи.
Наступного тижня тут, у Брюсселі, має відбутися зустріч міністрів закордонних справ, а згодом і черговий саміт, на якому лідери Євросоюзу мають висловити свою позицію щодо надання сербам статусу кандидата на вступ до ЄС. Адже чимало країн, особливо Німеччина, вимагають від Белграда більших зусиль, покликаних покращити відносини із Косовом – колишньою провінцією Сербії, яка у 2008-му односторонньо проголосила незалежність.
Сербам провінція Косово дорожча за членство в ЄС – експерт
Тим часом, Анна Требович, професор Белградського університету, вважає, що для більшості сербів важливішим є втримати провінцію Косово, ніж приєднатися до ЄС.
«Досягти реформ, щоб наблизити умови життя громадян до рівня європейських – це пріоритет Белграда, – пояснює вона західним журналістам. – Звичайно, краще було б згодом і приєднатися до ЄС. Але якщо Європа наполягатиме на відмові Сербії від прав на територію Косова, більшість громадян відмовляться від цього. Хоча Євросоюз має докласти зусиль для досягнення компромісу між урядом Сербії та представниками албанської спільноти Косова. Йдеться про їхні представництва на міжнародних заходах та у міжнародних установах».
Саме про це і йде наразі мова, підтверджує дипломат Роберт Купер, який від Євросоюзу виступає посередником у переговорах між Белградом та Приштиною. Представники від кожної зі сторін намагаються вирішити, як Косово має виступати на регіональних конференціях та інших заходах. Донині Сербія відкидає право Косова, незалежність якого вона не визнає, виступати на таких зустрічах як окрема держава. Влада Приштини, тим часом, вимагає формулювання «Республіка Косово».
Як використати угоди на практиці?
Інша частина зустрічі у Брюсселі присвячена використанню на практиці угод, укладених на подібних переговорах протягом минулого року. Йдеться про свободу пересування людей, обмін даними про реєстр актів громадського стану і, особливо, про спільну охорону контрольно-перепускних пунктів на північному кордоні Сербії та Косова, які за останні місяці стали новими епіцентрами напруження.
Характерно, що нинішня зустріч відбувається після минулотижневого референдуму, проведеного на півночі Косова. На ньому серби, які становлять переважну частину місцевого населення, відкинули визнання суверенності влади Приштини.
Водночас, п’ять днів тому у Косові відзначили четверту річницю проголошення незалежності від Сербії. За цей час 88 держав світу, в тому числі 22 країни ЄС, визнали Косово суверенною державою.
