Київ – У лютому МЗС України та Європейська комісія мають підписати зміни до Угоди про лібералізацію візового режиму між Україною та ЄС. Одна з причин перегляду положень документа – нарікання українців на роботу консульств держав ЄС, які часто відмовляють у візах без пояснень, або ж вимагають додаткові документи, окрім тих, що визначені в Угоді та у Візовому кодексі ЄС. До того ж, українці скаржаться і на неетичне ставлення до них з боку консульських працівників.
Серед незадоволених і студент Андрій, який розповів Радіо Свобода, що йому довелось кілька разів звертатись до консульських установ Чехії, щоб отримати візу для поїздки на навчання до Брно.
Одесит Андрій Н., як він сам стверджує, – рекордсмен за кількістю відмов у наданні візи з боку Генерального консульства Чехії у Києві: 7 відмов. При цьому причини відмови були щоразу інакші, від неправильно оформлених документів і аж до звинувачень Андрія у нечесності його намірів.
А почалось усе два роки тому, коли Андрій, закінчивши з відзнакою школу та педагогічний коледж, вирішив стати вчителем – біологом. Завдяки інтернету та консультаціям із освітянами в Одесі та Києві хлопець дізнався, що високий рівень відповідної освіти може здобути в Чехії та Австрії, при цьому у чеських університетах навчання для іноземців дешевше, ніж в Австрії.
«Відмовили мені у наданні візи у доволі грубій формі, – каже він, – поліцейський, який проводив зі мною співбесіду, двічі-тричі перепитував, хто я, і звідки, і чим у Чехії планую зайнятись. А в кінці заявив, що не вірить мені, що я не збираюся вчитись у Чехії, тому що я насправді … сутенер і їду до Чехії відповідно ним і працювати!»
Крім цього, за словами Андрія, найчастіше йому повертали документи, вимагаючи щось виправити, якісь нові папери донести і показати працівникові консульства… Врешті-решт, хлопець таки став студентом у Брно, отримавши візу у консульстві в Донецьку після тривалих співбесід та чотиримісячного чекання.
Погляд з Праги
Віце-консул Чехії Ані Шаґінянова пояснює: головне у процесі отримання візи – чесність подавача, його відвертість при спілкуванні з працівником консульства. Не менш важливо чітко і правильно заповнити усі документи, котрі вимагають візова Угода між Україною та ЄС, візовий кодекс Євросоюзу та чинне законодавство Чехії.
У розмові з Радіо Свобода віце-консул наголосила: «Як дипломат Чехії, щиро тішусь тим фактом, що в Чехії воліють навчатись студенти з України, і їх щороку більшає. Водночас, наголошую: подавачі отримують у нашому консульстві шенгенські візи, ми працюємо за шенгенськими правилами. Тобто, маємо чіткі правила щодо оформлення кожного з типів віз. Інформація, які документи потрібні для подачі, є на сайті нашого консульства та на інформаційній дошці біля консульства».
За даними Генерального консульства Чеської Республіки в Києві, кількість відмов у наданні віз не перевищує двох з половиною відсотків від загальної кількості подань. До того ж, за минулий рік значно зросла кількість туристичних віз, виданих українцям чеськими консульськими працівниками.
Погляд з Києва
У Києві добре обізнані з труднощами у спілкуванні між українськими заявниками та працівниками консульств країн ЄС. Так, з ініціативи МЗС та громадського об’єднання «Європа без кордонів» щороку відбувається моніторинг роботи консульств. На жаль, зверхнє, іноді й хамське ставлення до українців демонструють окремі працівники у багатьох консульствах держав ЄС.
Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко у розмові з Радіо Свобода заявив: «Ми домовляємося з шенгенською зоною, з відповідальними особами в Єврокомісії – будемо обмежувати можливості як конкретних працівників консульств, дипломатів, так і тих, хто ними найнятий з числа громадян України, виявляти хамство і зверхність до подавачів. Також ми боремося з бажанням окремих консульських працівників особисто вирішувати справи не так, як має бути, згідно з правовими документами, а відповідно до того, чи їм хтось подобається чи ні».
Проблеми у цій сфері мають розв’язати запропоновані Києвом зміни і доповнення до чинної вже три роки візової Угоди між Україною та ЄС, прогнозує Грищенко.
Візовий режим між Україною та ЄС – лібералізація чи скасування?
У МЗС України наголошують, що лібералізація візового режиму повільно, але впроваджується. План дій зі скасування візового режиму українська сторона виконує, хоч і не так швидко, як на те сподівались Київ і Брюссель.
Заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін повідомив журналістам, що для завершення першої фази Плану і переходу до другої (імплементаційної) Україні залишилось виконати певні вимоги.
«По-перше, налагодити виготовлення біометричних документів і захистити їхнє впровадження у діловий обіг на законодавчому рівні. Другий напрямок – антидискримінаційна стратегія держави і, нарешті, утворення антикорупційного органу», – зазначив заступник керівника МЗС.
Також необхідно завершити обладнання й впровадити європейські стандарти управління державним кордоном України, надати належні умови для тимчасового утримання або перебування на українській території шукачам притулку та біженцям, наголосив Павло Клімкін.
Серед незадоволених і студент Андрій, який розповів Радіо Свобода, що йому довелось кілька разів звертатись до консульських установ Чехії, щоб отримати візу для поїздки на навчання до Брно.
Одесит Андрій Н., як він сам стверджує, – рекордсмен за кількістю відмов у наданні візи з боку Генерального консульства Чехії у Києві: 7 відмов. При цьому причини відмови були щоразу інакші, від неправильно оформлених документів і аж до звинувачень Андрія у нечесності його намірів.
А почалось усе два роки тому, коли Андрій, закінчивши з відзнакою школу та педагогічний коледж, вирішив стати вчителем – біологом. Завдяки інтернету та консультаціям із освітянами в Одесі та Києві хлопець дізнався, що високий рівень відповідної освіти може здобути в Чехії та Австрії, при цьому у чеських університетах навчання для іноземців дешевше, ніж в Австрії.
«Відмовили мені у наданні візи у доволі грубій формі, – каже він, – поліцейський, який проводив зі мною співбесіду, двічі-тричі перепитував, хто я, і звідки, і чим у Чехії планую зайнятись. А в кінці заявив, що не вірить мені, що я не збираюся вчитись у Чехії, тому що я насправді … сутенер і їду до Чехії відповідно ним і працювати!»
Крім цього, за словами Андрія, найчастіше йому повертали документи, вимагаючи щось виправити, якісь нові папери донести і показати працівникові консульства… Врешті-решт, хлопець таки став студентом у Брно, отримавши візу у консульстві в Донецьку після тривалих співбесід та чотиримісячного чекання.
Погляд з Праги
Віце-консул Чехії Ані Шаґінянова пояснює: головне у процесі отримання візи – чесність подавача, його відвертість при спілкуванні з працівником консульства. Не менш важливо чітко і правильно заповнити усі документи, котрі вимагають візова Угода між Україною та ЄС, візовий кодекс Євросоюзу та чинне законодавство Чехії.
У розмові з Радіо Свобода віце-консул наголосила: «Як дипломат Чехії, щиро тішусь тим фактом, що в Чехії воліють навчатись студенти з України, і їх щороку більшає. Водночас, наголошую: подавачі отримують у нашому консульстві шенгенські візи, ми працюємо за шенгенськими правилами. Тобто, маємо чіткі правила щодо оформлення кожного з типів віз. Інформація, які документи потрібні для подачі, є на сайті нашого консульства та на інформаційній дошці біля консульства».
За даними Генерального консульства Чеської Республіки в Києві, кількість відмов у наданні віз не перевищує двох з половиною відсотків від загальної кількості подань. До того ж, за минулий рік значно зросла кількість туристичних віз, виданих українцям чеськими консульськими працівниками.
Погляд з Києва
У Києві добре обізнані з труднощами у спілкуванні між українськими заявниками та працівниками консульств країн ЄС. Так, з ініціативи МЗС та громадського об’єднання «Європа без кордонів» щороку відбувається моніторинг роботи консульств. На жаль, зверхнє, іноді й хамське ставлення до українців демонструють окремі працівники у багатьох консульствах держав ЄС.
Ми боремося з бажанням окремих консульських працівників особисто вирішувати справи не так, як має бути, згідно з правовими документамиКостянтин Грищенко
Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко у розмові з Радіо Свобода заявив: «Ми домовляємося з шенгенською зоною, з відповідальними особами в Єврокомісії – будемо обмежувати можливості як конкретних працівників консульств, дипломатів, так і тих, хто ними найнятий з числа громадян України, виявляти хамство і зверхність до подавачів. Також ми боремося з бажанням окремих консульських працівників особисто вирішувати справи не так, як має бути, згідно з правовими документами, а відповідно до того, чи їм хтось подобається чи ні».
Проблеми у цій сфері мають розв’язати запропоновані Києвом зміни і доповнення до чинної вже три роки візової Угоди між Україною та ЄС, прогнозує Грищенко.
Візовий режим між Україною та ЄС – лібералізація чи скасування?
У МЗС України наголошують, що лібералізація візового режиму повільно, але впроваджується. План дій зі скасування візового режиму українська сторона виконує, хоч і не так швидко, як на те сподівались Київ і Брюссель.
Заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін повідомив журналістам, що для завершення першої фази Плану і переходу до другої (імплементаційної) Україні залишилось виконати певні вимоги.
«По-перше, налагодити виготовлення біометричних документів і захистити їхнє впровадження у діловий обіг на законодавчому рівні. Другий напрямок – антидискримінаційна стратегія держави і, нарешті, утворення антикорупційного органу», – зазначив заступник керівника МЗС.
Також необхідно завершити обладнання й впровадити європейські стандарти управління державним кордоном України, надати належні умови для тимчасового утримання або перебування на українській території шукачам притулку та біженцям, наголосив Павло Клімкін.