Страсбург – Комітет Європарламенту із закордонних справ порекомендував Єврокомісії, Європейській службі зовнішніх дій та Раді ЄС за можливості парафувати з Україною угоду про асоціацію до кінця року. Однак, умовою для успішного остаточного підписання цього важливого документа європарламентарі виділяють покращення демократії, верховенства права й, зокрема, припинення політичних переслідувань. Євродепутат від Польщі Павел Залевський, який є співдоповідачем комітету в питаннях зони вільної торгівлі, після голосування у Страсбурзі поділився із Радіо Свобода своїми міркуваннями.
– Європарламент наполягає на тому, щоб Єврокомісія, якщо можна, спробувала парафувати угоду про асоціацію до кінця цього року. При цьому, «якщо можна» – це дуже важлива фраза, через відомі проблеми та обмеження. Заклик до парафування – це важливий сигнал українському суспільству, що ми хочемо розпочати шлях ратифікації. Але, звичайно, це має відповідати положенням попередньої резолюції Європарламенту, згідно із якою нас турбує стан поваги до людських прав та демократії, а також, що ми хочемо, щоб в Україні була політична система, базована на конкуренції. Юлія Тимошенко, яка, на нашу думку, є жертвою політичного переслідування, повинна бути звільнена. Дуже важливий сигнал для влади України полягає у тому, що ми не підемо на компроміс щодо поваги до засадничих цінностей. Важлива поправка до проекту резолюції, яку підтримали, гласить, що остаточне підписання угоди (про асоціацію) має відбутися тільки за умови позитивних зрушень в Україні в сфері демократичних стандартів.
– Тобто, мова йде про щось на зразок ультиматуму: українська влада повертається обличчям до демократії, тоді Євросоюз погодиться покласти підпис під угодою...
– По-перше, жодна резолюція Європарламенту не використовує «мови ультиматумів». По-друге, ситуація така: парламент ЄС хоче розпочати парафування цієї угоди до кінця 2011 року, якщо це можливо. Потім ми перейдемо до процесу ратифікації. Далі – офіційне підписання угоди. Процес парафування, ми надіємося, заохотить владу зробити логічнішою внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Тоді, коли з’являться позитивні сигнали зміцнення демократичних стандартів, настане момент для підписання угоди, тобто, завершення процесу її ратифікації.
– Деякі аналітики притримуються думки, що Євросоюз стоїть насамперед на боці Юлії Тимошенко, а не на боці українського народу. Чи відображені у рекомендаціях прагнення громадян України, скажімо, до безвізового режиму із співдружністю?
– На останньому саміті Україна – ЄС сторони домовилися щодо безвізового режиму. Тож сьогодні це обумовлене дуже конкретною «дорожньою картою». Якщо Україна виконає всі зобов’язання – а тут уже є чималий прогрес – безвізовий режим буде впроваджений. Це не залежить ні від політичних рішень, ні від часу. Все залежатиме тільки від прогресу з боку України. І це не потребує жодних додаткових змін, бо отримало чітку підтримку та розуміння обох сторін.
– Серед поправок у проекті рекомендацій Єврокомісії, Європейській службі зовнішніх дій та Раді Євросоюзу є й пропозиція створити механізми призупинення дії угоди, якщо будуть порушуватися засадничі цінності...
– Я не вносив цієї поправки, тож не можу її коментувати. Скажу тільки те, що такі угоди стосуються двох сторін і коли одна не виконує своїх зобов’язань, інша буде змушена вивчити ситуацію. У частині про зону вільної торгівлі є конкретні механізми арбітражу. Тим часом, у політичному сенсі я б налаштувався на позитивні, а не негативні результати.
– Європарламент наполягає на тому, щоб Єврокомісія, якщо можна, спробувала парафувати угоду про асоціацію до кінця цього року. При цьому, «якщо можна» – це дуже важлива фраза, через відомі проблеми та обмеження. Заклик до парафування – це важливий сигнал українському суспільству, що ми хочемо розпочати шлях ратифікації. Але, звичайно, це має відповідати положенням попередньої резолюції Європарламенту, згідно із якою нас турбує стан поваги до людських прав та демократії, а також, що ми хочемо, щоб в Україні була політична система, базована на конкуренції. Юлія Тимошенко, яка, на нашу думку, є жертвою політичного переслідування, повинна бути звільнена. Дуже важливий сигнал для влади України полягає у тому, що ми не підемо на компроміс щодо поваги до засадничих цінностей. Важлива поправка до проекту резолюції, яку підтримали, гласить, що остаточне підписання угоди (про асоціацію) має відбутися тільки за умови позитивних зрушень в Україні в сфері демократичних стандартів.
– Тобто, мова йде про щось на зразок ультиматуму: українська влада повертається обличчям до демократії, тоді Євросоюз погодиться покласти підпис під угодою...
– По-перше, жодна резолюція Європарламенту не використовує «мови ультиматумів». По-друге, ситуація така: парламент ЄС хоче розпочати парафування цієї угоди до кінця 2011 року, якщо це можливо. Потім ми перейдемо до процесу ратифікації. Далі – офіційне підписання угоди. Процес парафування, ми надіємося, заохотить владу зробити логічнішою внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Тоді, коли з’являться позитивні сигнали зміцнення демократичних стандартів, настане момент для підписання угоди, тобто, завершення процесу її ратифікації.
– Деякі аналітики притримуються думки, що Євросоюз стоїть насамперед на боці Юлії Тимошенко, а не на боці українського народу. Чи відображені у рекомендаціях прагнення громадян України, скажімо, до безвізового режиму із співдружністю?
– На останньому саміті Україна – ЄС сторони домовилися щодо безвізового режиму. Тож сьогодні це обумовлене дуже конкретною «дорожньою картою». Якщо Україна виконає всі зобов’язання – а тут уже є чималий прогрес – безвізовий режим буде впроваджений. Це не залежить ні від політичних рішень, ні від часу. Все залежатиме тільки від прогресу з боку України. І це не потребує жодних додаткових змін, бо отримало чітку підтримку та розуміння обох сторін.
– Серед поправок у проекті рекомендацій Єврокомісії, Європейській службі зовнішніх дій та Раді Євросоюзу є й пропозиція створити механізми призупинення дії угоди, якщо будуть порушуватися засадничі цінності...
– Я не вносив цієї поправки, тож не можу її коментувати. Скажу тільки те, що такі угоди стосуються двох сторін і коли одна не виконує своїх зобов’язань, інша буде змушена вивчити ситуацію. У частині про зону вільної торгівлі є конкретні механізми арбітражу. Тим часом, у політичному сенсі я б налаштувався на позитивні, а не негативні результати.
