Прага – Представники білоруської опозиції закликають європейські країни накласти санкції проти «диктатури» Олександра Лукашенка за тортури і знущання із колишнього кандидата на президента Андрія Саннікова. Його було засуджено до 5 років колонії суворого режиму за організацію масових заворушень у день президентських виборів 19 грудня 2010 року. Колишні політв’язні, активісти президентської кампанії Андрія Саннікова провели прес-конференцію у Варшаві, на якій розповіли про знущання над Санніковим і погрози розправи над його родиною.
Колишній керівник виборчого штабу Андрія Саннікова Володимир Кобець та його колеги по опозиції, включно з колишнім першим керівником незалежної Білорусі Станіславом Шушкевичем, розповіли у Варшаві про долю Саннікова, з яким не було зв’язку упродовж трьох місяців.
За його словами, протягом цього часу Саннікова катували, щоб змусити підписати прохання про помилування. «Андрія катували. Спецслужби погрожували вбити його дружину та сина, – каже Володимир Кобець. – Білоруське КДБ – це сучасне гестапо. Це злочинна організація. Кожен із нас, хто був у тюрмі КДБ, знає про це на власному досвіді».
Що є метою режиму Лукашенка?
У середу дружина Саннікова журналістка Ірина Халіп розповіла, що зуміла вперше за три місяці зустрітися з чоловіком, і те, що вона побачила, вразило її.
«Він виглядає так, ніби за ці три місяці пройшов років десять сталінських таборів», – повідомила дружина Саннікова.
За словами Ірини Халіп, яка також була засуджена за участь у мітингу у день президентських виборів, але відпущена з відстрочкою у виконанні вироку, її чоловіка катували не просто для того, щоб отримати від нього прохання про помилування. На її переконання, владі «цей папірець» не потрібний, бо її мета – фізичне знищення Андрія Саннікова та інших політв’язнів.
«Все це – відмазка для нас з вами, для журналістів, які ставлять запитання. Перед Лукашенком не стоїть завдання вибити з них прохання. Перед Лукашенком стоїть завдання не випустити їх живими», – стверджує вона.
Редактор опозиційного сайту charter97.org Наталя Радіна, яка також побувала у білоруській тюрмі, закликала у Варшаві не вірити європейським політикам, які говорять, що політика санкцій у стосунках з Білоруссю «не спрацювала». На її думку, «реальні економічні важелі, а саме ембарго на постачання нафтопродуктів, зможуть витверезити диктатора і звільнити заручників».
14 травня 2011 суд Мінська засудив його до п’яти років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії посиленого режиму.
З листопада 2011 Андрій Санніков перебував у повній ізоляції. До нього не допускали ні адвокатів, ні родичів. Тільки 20 січня політикові дозволили зустріч із захисником, а напередодні відбулося коротке побачення засудженого з дружиною і матір’ю.
Колишній керівник виборчого штабу Андрія Саннікова Володимир Кобець та його колеги по опозиції, включно з колишнім першим керівником незалежної Білорусі Станіславом Шушкевичем, розповіли у Варшаві про долю Саннікова, з яким не було зв’язку упродовж трьох місяців.
Білоруське КДБ – це
сучасне гестапоВолодимир Кобець
Що є метою режиму Лукашенка?
У середу дружина Саннікова журналістка Ірина Халіп розповіла, що зуміла вперше за три місяці зустрітися з чоловіком, і те, що вона побачила, вразило її.
«Він виглядає так, ніби за ці три місяці пройшов років десять сталінських таборів», – повідомила дружина Саннікова.
За словами Ірини Халіп, яка також була засуджена за участь у мітингу у день президентських виборів, але відпущена з відстрочкою у виконанні вироку, її чоловіка катували не просто для того, щоб отримати від нього прохання про помилування. На її переконання, владі «цей папірець» не потрібний, бо її мета – фізичне знищення Андрія Саннікова та інших політв’язнів.
«Все це – відмазка для нас з вами, для журналістів, які ставлять запитання. Перед Лукашенком не стоїть завдання вибити з них прохання. Перед Лукашенком стоїть завдання не випустити їх живими», – стверджує вона.
Редактор опозиційного сайту charter97.org Наталя Радіна, яка також побувала у білоруській тюрмі, закликала у Варшаві не вірити європейським політикам, які говорять, що політика санкцій у стосунках з Білоруссю «не спрацювала». На її думку, «реальні економічні важелі, а саме ембарго на постачання нафтопродуктів, зможуть витверезити диктатора і звільнити заручників».
14 травня 2011 суд Мінська засудив його до п’яти років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії посиленого режиму.
З листопада 2011 Андрій Санніков перебував у повній ізоляції. До нього не допускали ні адвокатів, ні родичів. Тільки 20 січня політикові дозволили зустріч із захисником, а напередодні відбулося коротке побачення засудженого з дружиною і матір’ю.