Варшава – Українська громада Польщі стала на захист початкової школи у селі Мокре, яку планувала ліквідувати місцева влада. Українські громадські діячі твердять, що ця школа унікальна і її ліквідація завдасть удару по всій українській спільноті Польщі. Натомість представники місцевого польського самоврядування говорять, що утримувати маленьку школу економічно невигідно. Справою зацікавилися у комісії меншин польського парламенту, в польському Міністерстві адміністрації й оцифровування, а також в адміністрації Підкарпатського воєводства.
Цього року органи польського місцевого самоврядування запланували ліквідувати у цілій країні приблизно 300 малих шкіл, які економічно невигідно утримувати. Чиновники пропонують довозити учнів до інших сіл чи міст, де є більші школи.
У список «неперспективних» шкіл потрапила й початкова шестикласна школа в селі Мокре, що на південному сході країни. Більшість населення цього села – українці, тож навчання у школі ведеться двома мовами – польською та українською.
Коли в Мокрому дізналися про намір влади ліквідувати школу, вирішили відстояти її за будь-яку ціну.
Єдина школа, яка «вижила» під час операції «Вісла»
Марія Білас, українська діячка з Підкарпаття, каже, що школа в Мокрому унікальна. За її словами, це єдина школа у Польщі, яка «пережила» операцію «Вісла», тобто сталінську депортацію місцевого українського населення. Тут ніколи не припинялося навчання українською мовою.
«До сьогодні від сорок сьомого року неперервно ведеться українська мова, практично після закінченя війни українська мова тут була, бо люди так не дозволили, щоб не навчати. Деякі залишилися, дехто повернувся. Це феномен на цілу Польщу, що тут не вдалося акцію «Вісла» докінчити», – сказала Білас.
За її словами, в разі ліквідації школи у Мокрому місцеві діти потрапили б до польських шкіл, де можуть забути українську мову та рідні звичаї.
У свою чергу Петро Тима, голова Об’єднання українців Польщі (ОУП), твердить, що школа в Мокрому має велике значення для української громади у цілій Польщі. Він нагадує, що Мокре – одне з кількох сіл у Східній Польщі, якому у сорокові роки вдалося уникнути цілковитої депортації місцевого українського населення. Понад півстоліття саме це село було і залишається своєрідним центром українського культурно-освітнього життя для всього регіону, каже Тима.
Голова ОУП розповідає: «У цьому селі народжувалися ініціативи, які дозволяли українцям інших сіл зберегти свою національну і релігійну тотожність». Крім того, наголошує він, Мокре розташоване на межі двох етнографічних регіонів – Лемківщини та Бойківщини, тож у цьому селі збереглися цінні елементи традиційної культури українців Карпат.
«Зміна, яку пропонувала влада, тобто перенесення навчання з села, сприяла б знищенню цієї специфіки села. І друге – ініціатива влади не відповідає європейським тенденціям. Згідно з Рамковою конвенцією про захист мов національних меншин або регіональних мов, велике значення звертається на збереження мови на так званих територіях традиційного існування», – сказав Тима.
«Ми з такою рішучістю кинулися захищати цю школу, – розповідає Тима, – тому що на цій території проживає невелика громада і такі установи, як школа, громадські організації, церква виконують подвійну, а то й потрійну роль. Тобто, вони не є в класичному розумінні лише школою, лише місцем релігійного культу чи якоїсь там громадської організації. Для нас, національної меншнини, яка живе у розпорошенні, яка на рідних землях опинилася в меншості, ці установи виконують украй важливу роль».
За словами голови ОУП, на важливості функціонування національно-культурних установ у природньому для них середовищі наголошують науковці, експерти європейського рівня. Проте, визнає він, не завжди це розуміють чиновники, особливо на місцях, які бувають обтяжені історичними стереотипами, для яких проблеми нацменшин – це тільки статистика. Мовляв, мало дітей, то й школа не може існувати.
Маленька школа стане ще меншою?
А що ж на це місцеве самоврядування? Аліція Восік, віце-бургомістр району Загір’я, твердить, що місцева влада цінує внесок українців у багатокультурність регіону. Проте, каже вона, самоврядуванню складно фінасувати маленьку школу, адже кошт утримання одного учня у ній удвічі більший, ніж у великій школі.
Місцева влада, каже Восік, запропонувала українцям компромісний варіант. Рішенням депутатів місцевої ради кількість класів у школі в Мокрому скоротили з шести до трьох.
Водночас українській громаді запропонували заснувати товариство, яке буде господарем сільської школи. Якщо таке товариство виникне, влада готова збільшити кількість класів у цій важливій для української спільноти школі.
Крім цього, наголошує Восік, школа, яким опікуватиметься товариство, зможе отримувати фінасування з різних джерел, а не лише від місцевого самоврядування.
Цього року органи польського місцевого самоврядування запланували ліквідувати у цілій країні приблизно 300 малих шкіл, які економічно невигідно утримувати. Чиновники пропонують довозити учнів до інших сіл чи міст, де є більші школи.
У список «неперспективних» шкіл потрапила й початкова шестикласна школа в селі Мокре, що на південному сході країни. Більшість населення цього села – українці, тож навчання у школі ведеться двома мовами – польською та українською.
Коли в Мокрому дізналися про намір влади ліквідувати школу, вирішили відстояти її за будь-яку ціну.
Єдина школа, яка «вижила» під час операції «Вісла»
Марія Білас, українська діячка з Підкарпаття, каже, що школа в Мокрому унікальна. За її словами, це єдина школа у Польщі, яка «пережила» операцію «Вісла», тобто сталінську депортацію місцевого українського населення. Тут ніколи не припинялося навчання українською мовою.
«До сьогодні від сорок сьомого року неперервно ведеться українська мова, практично після закінченя війни українська мова тут була, бо люди так не дозволили, щоб не навчати. Деякі залишилися, дехто повернувся. Це феномен на цілу Польщу, що тут не вдалося акцію «Вісла» докінчити», – сказала Білас.
За її словами, в разі ліквідації школи у Мокрому місцеві діти потрапили б до польських шкіл, де можуть забути українську мову та рідні звичаї.
У свою чергу Петро Тима, голова Об’єднання українців Польщі (ОУП), твердить, що школа в Мокрому має велике значення для української громади у цілій Польщі. Він нагадує, що Мокре – одне з кількох сіл у Східній Польщі, якому у сорокові роки вдалося уникнути цілковитої депортації місцевого українського населення. Понад півстоліття саме це село було і залишається своєрідним центром українського культурно-освітнього життя для всього регіону, каже Тима.
Голова ОУП розповідає: «У цьому селі народжувалися ініціативи, які дозволяли українцям інших сіл зберегти свою національну і релігійну тотожність». Крім того, наголошує він, Мокре розташоване на межі двох етнографічних регіонів – Лемківщини та Бойківщини, тож у цьому селі збереглися цінні елементи традиційної культури українців Карпат.
«Зміна, яку пропонувала влада, тобто перенесення навчання з села, сприяла б знищенню цієї специфіки села. І друге – ініціатива влади не відповідає європейським тенденціям. Згідно з Рамковою конвенцією про захист мов національних меншин або регіональних мов, велике значення звертається на збереження мови на так званих територіях традиційного існування», – сказав Тима.
«Ми з такою рішучістю кинулися захищати цю школу, – розповідає Тима, – тому що на цій території проживає невелика громада і такі установи, як школа, громадські організації, церква виконують подвійну, а то й потрійну роль. Тобто, вони не є в класичному розумінні лише школою, лише місцем релігійного культу чи якоїсь там громадської організації. Для нас, національної меншнини, яка живе у розпорошенні, яка на рідних землях опинилася в меншості, ці установи виконують украй важливу роль».
За словами голови ОУП, на важливості функціонування національно-культурних установ у природньому для них середовищі наголошують науковці, експерти європейського рівня. Проте, визнає він, не завжди це розуміють чиновники, особливо на місцях, які бувають обтяжені історичними стереотипами, для яких проблеми нацменшин – це тільки статистика. Мовляв, мало дітей, то й школа не може існувати.
Маленька школа стане ще меншою?
А що ж на це місцеве самоврядування? Аліція Восік, віце-бургомістр району Загір’я, твердить, що місцева влада цінує внесок українців у багатокультурність регіону. Проте, каже вона, самоврядуванню складно фінасувати маленьку школу, адже кошт утримання одного учня у ній удвічі більший, ніж у великій школі.
Місцева влада, каже Восік, запропонувала українцям компромісний варіант. Рішенням депутатів місцевої ради кількість класів у школі в Мокрому скоротили з шести до трьох.
Водночас українській громаді запропонували заснувати товариство, яке буде господарем сільської школи. Якщо таке товариство виникне, влада готова збільшити кількість класів у цій важливій для української спільноти школі.
Крім цього, наголошує Восік, школа, яким опікуватиметься товариство, зможе отримувати фінасування з різних джерел, а не лише від місцевого самоврядування.