Київ – Українські дипломати продовжують переговори з європейськими колегами для якнайшвидшого парафування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Значно складніше просуваються українсько-російські переговори в усіх сферах – і в політичній, і в гуманітарній. Це ж стосується і переговорів довкола газу та його ціни для українських споживачів. Про це Радіо Свобода розповів міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.
– У стосунках з Росією все залежить від ціни питання, від переговірників, від загальних обставин. Сьогодні ж Росія зацікавлена у тому, щоб ті газові угоди, які були підписані за наполягання екс-Прем’єра України Тимошенко у січні 2009 року, залишались у силі. Угоду підписано, хоч Тимошенко на це не мала правових підстав. Так, ті угоди грабують Україну, але на основі «чистих» правових питань. І як нам росіян переконати переглянути ці угоди, коли вони з російського боку сприймаються як такі, що мають беззаперечний правовий характер? Ситуація веде до дуже серйозних ризиків для української економіки, відтак – до нашого європейського майбутнього. Як знайти це порозуміння? Коли йдеться про величезні, мільярдні інтереси, це політична воля та розуміння реалій, а також – відповідальності за суспільство, а не тільки за свій красивий портрет.
– Пане Грищенко, доволі складною залишається і проблема діяльності української громади у Росії. Яка перспектива нормальної роботи Об’єднання українців Росії?
– Українська громада у Російській Федерації зараз під серйозним тиском, і це об’єктивно: російська влада зацікавлена у тому, щоб зміцнювати роль російської мови як основної, не просто державної, а основної, якщо не єдиної, мови спілкування. У Росії вибудувана ціла система, яка заохочує людей ідентифікувати себе як росіян. Що це означає для тих, хто нині у графі має запис, що він українець? Для тих, хто свідомо хоче залишатись українцями, ми переконані, мають бути забезпечені певні права. Перш за все, право спокійно, без будь-якого утиску, ба більше, з певним заохоченням, як то є у Канаді, – можливість іти у школу, де вивчати свою мову. Звичайно, не за рахунок незнання російської мови. Тобто, ми хочемо, щоб ці люди спокійно себе почували у Росії як українці
– Якщо повернутись до перспектив євроінтегарції, то українці здебільшого оцінюють її з огляду на візові проблеми. З одного боку, Україна та ЄС проголосили курс на лібералізацію візового режиму, з іншого – бачимо, що складнощів для пересічних українців при оформленні шенгенських віз не поменшало?
– Ми послідовно домовляємось з шенгенською зоною, з тими, хто за візи відповідає з боку Євросоюзу, з тим, щоб обмежити можливості як конкретних працівників консульських відділів, дипломатів, так і найнятих ними з числа українців працівників, – виявляти хамство, зверхність та бажання особисто вирішувати питання не так, як воно має бути (згідно з правом, законом), а так, як цьому працівникові закортіло. Ну не сподобався там хтось. Ми послідовно привертаємо увагу європейських колег і до фактів, які фіксуються не просто нами (МЗС), але й представниками ЄС, щодо корупції, яка є у консульствах цих держав.
У повному обсязі, розмову з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком можна прочитати 22 грудня – у день української дипломатії – на сайті Радіо Свобода.
Росія зацікавлена у тому, щоб газові угоди у січні 2009 року залишались у силі. Угоди грабують Україну, але на основі «чистих» правових питань
– У стосунках з Росією все залежить від ціни питання, від переговірників, від загальних обставин. Сьогодні ж Росія зацікавлена у тому, щоб ті газові угоди, які були підписані за наполягання екс-Прем’єра України Тимошенко у січні 2009 року, залишались у силі. Угоду підписано, хоч Тимошенко на це не мала правових підстав. Так, ті угоди грабують Україну, але на основі «чистих» правових питань. І як нам росіян переконати переглянути ці угоди, коли вони з російського боку сприймаються як такі, що мають беззаперечний правовий характер? Ситуація веде до дуже серйозних ризиків для української економіки, відтак – до нашого європейського майбутнього. Як знайти це порозуміння? Коли йдеться про величезні, мільярдні інтереси, це політична воля та розуміння реалій, а також – відповідальності за суспільство, а не тільки за свій красивий портрет.
– Пане Грищенко, доволі складною залишається і проблема діяльності української громади у Росії. Яка перспектива нормальної роботи Об’єднання українців Росії?
Українська громада у Російській Федерації зараз під серйозним тиском, і це об’єктивно
– Українська громада у Російській Федерації зараз під серйозним тиском, і це об’єктивно: російська влада зацікавлена у тому, щоб зміцнювати роль російської мови як основної, не просто державної, а основної, якщо не єдиної, мови спілкування. У Росії вибудувана ціла система, яка заохочує людей ідентифікувати себе як росіян. Що це означає для тих, хто нині у графі має запис, що він українець? Для тих, хто свідомо хоче залишатись українцями, ми переконані, мають бути забезпечені певні права. Перш за все, право спокійно, без будь-якого утиску, ба більше, з певним заохоченням, як то є у Канаді, – можливість іти у школу, де вивчати свою мову. Звичайно, не за рахунок незнання російської мови. Тобто, ми хочемо, щоб ці люди спокійно себе почували у Росії як українці
– Якщо повернутись до перспектив євроінтегарції, то українці здебільшого оцінюють її з огляду на візові проблеми. З одного боку, Україна та ЄС проголосили курс на лібералізацію візового режиму, з іншого – бачимо, що складнощів для пересічних українців при оформленні шенгенських віз не поменшало?
– Ми послідовно домовляємось з шенгенською зоною, з тими, хто за візи відповідає з боку Євросоюзу, з тим, щоб обмежити можливості як конкретних працівників консульських відділів, дипломатів, так і найнятих ними з числа українців працівників, – виявляти хамство, зверхність та бажання особисто вирішувати питання не так, як воно має бути (згідно з правом, законом), а так, як цьому працівникові закортіло. Ну не сподобався там хтось. Ми послідовно привертаємо увагу європейських колег і до фактів, які фіксуються не просто нами (МЗС), але й представниками ЄС, щодо корупції, яка є у консульствах цих держав.
У повному обсязі, розмову з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком можна прочитати 22 грудня – у день української дипломатії – на сайті Радіо Свобода.