Дніпропетровськ – У Дніпропетровську, за підтримки посольства Швейцарії в Україні, відбулись тренінги для молоді та журналістів щодо «зеленої енергетики». Про переваги і досвід застосування таких технологій у Європі та Україні розповіли експерти-екологи. У полі зору учасників зустрічей, зокрема, було спорудження так званих «нульових» будинків, які забезпечують самі себе енергією, використання невичерпних джерел енергії:сонця, вітру, води, ґрунту – найновіші розробки у сфері «зеленої енергетики». А втім, серед слухачів тренінгів знайшлись скептики: «зелені технології», що активно впроваджують у Європі, вважають вони, поки не прийнятні для України.
Європа свій вибір на користь «зеленої енергетики» зробила давно, понад 20 років тому, розповідають дніпропетровські екологи.
З 2010 року в Євросоюзі зводяться майже винятково будинки з низьким рівнем енергоспоживання, після 2012-го масово споруджуватимуться так звані «пасивні будинки» (які споживають дуже мало енергії – усього 15 кіловат-годин з квадратного метра площі на рік), а з 2015-го стоїть завдання будувати житло з нульовим використанням енергії.
Природоохоронці пояснюють: такі будинки освітлюватимуться й опалюватимуться енергією Сонця та Землі, а надлишок енергії власники навіть зможуть продавати сусідам.
«Пасивний будинок» поки один
Для дніпропетровських слухачів наразі усе це звучить фантастично. Більшість багатоповерхівок Дніпропетровська, за європейською класифікацією, марнотратні.
Головний спікер тренінгів у Дніпропетровську, експерт обласної екологічної асоціації «Зелений світ» Дмитро Безнощенко каже: за всі роки незалежності в Україні «пасивних» будинків спорудили не більш як десяток, на Придніпров’ї – взагалі тільки один. У скільки він обійшовся господарям – комерційна таємниця, але, каже Безнощенко, вже три роки мешканці не знають проблем з енергопостачанням.
Експерти-екологи зазначають: за впровадження «зеленої енергетики» в Україні іноді беруться не з того боку. Один із наведених прикладів – дніпропетровський завод «Південмаш», де почали виробляти вітроенергетичні установки. Згодом виявилось, що вони не відповідають технічно сучасним умовам.
Не отримує «зелена енергетика» тим часом і суттєвої підтримки в українських владних структурах: надто потужне лобі російської нафти і газу та донбаського вугілля.
Та й атомна енергетика все ще подається як відновлювана енергетика, зазначає директор інноваційної компанії «Зелені технології», експерт проекту «Чиста енергія: партнерство для майбутнього Дніпропетровщини» Павло Хазан.
«Швейцарія зараз задекларувала, що до 2035 року взагалі планує відмовитись від ядерної енергії. «Зелені технології» є альтернативою передусім ядерній енергетиці. Хочу наголосити: ядерна енергетика не є відновлюваною енергетикою, тому що накопичує ядерні відходи», – зазначив під час тренінгу Павло Хазан.
У декого зі слухачів розповідь про найновіші «зелено-енергетичні» розробки викликала скептичну посмішку. Серед таких – студент-економіст Дніпропетровського національного університету Володимир.
«Промовці мало керувались економічними розрахунками, це схоже більше на популяризацію «зелених технологій». На жаль, я вважаю, Україна не готова стрибнути в цей потяг з назвою «альтернативна енергія». Ті країни, які називаються: Німеччина, Франція, – мають і капітал, і технології, і готові платити за енергобезпеку, бо це важливий важіль в геополітиці. Набагато важливіше зараз українській людині хоча б встановити лічильник, ніж вкладати кошти в сонячні батареї», – поділився своїми роздумами з Радіо Свобода Володимир.
Однак екологи не погоджуються: Україна має значні можливості для зниження енергоспоживання та використання відновлюваних та альтернативних джерел енергії, кажуть вони. Реалізація державних та місцевих програм у сфері енергоефективності, зазначають фахівці, дозволить зробити крок від теорії до практики. Обов’язковою умовою, кажуть екологи, має бути залучення незалежних експертів та контроль з боку громадськості.
З 2010 року в Євросоюзі зводяться майже винятково будинки з низьким рівнем енергоспоживання, після 2012-го масово споруджуватимуться так звані «пасивні будинки» (які споживають дуже мало енергії – усього 15 кіловат-годин з квадратного метра площі на рік), а з 2015-го стоїть завдання будувати житло з нульовим використанням енергії.
Природоохоронці пояснюють: такі будинки освітлюватимуться й опалюватимуться енергією Сонця та Землі, а надлишок енергії власники навіть зможуть продавати сусідам.
«Пасивний будинок» поки один
Для дніпропетровських слухачів наразі усе це звучить фантастично. Більшість багатоповерхівок Дніпропетровська, за європейською класифікацією, марнотратні.
Головний спікер тренінгів у Дніпропетровську, експерт обласної екологічної асоціації «Зелений світ» Дмитро Безнощенко каже: за всі роки незалежності в Україні «пасивних» будинків спорудили не більш як десяток, на Придніпров’ї – взагалі тільки один. У скільки він обійшовся господарям – комерційна таємниця, але, каже Безнощенко, вже три роки мешканці не знають проблем з енергопостачанням.
Дмитро Безнощенко, експерт тренінгів із «зеленої енергетики» у Дніпропетровську, 7 листопада 2011 року
«Приблизний термін окупності цього будинку – 5–6 років. Там поєднано кілька технологій: сонячні колектори, теплова помпа тощо. 5–6 років – це гарний термін окупності для альтернативної енергетики. Якби це можна було зробити на рівні держави – для початку достатньо по одному пілотному проекту з кожного напрямку в кожній з областей. Якщо буде недостатньо державного фінансування, можна залучити кошти міжнародних фондів, комерційних структур, гранти», – розказав Радіо Свобода Дмитро Безнощенко.Експерти-екологи зазначають: за впровадження «зеленої енергетики» в Україні іноді беруться не з того боку. Один із наведених прикладів – дніпропетровський завод «Південмаш», де почали виробляти вітроенергетичні установки. Згодом виявилось, що вони не відповідають технічно сучасним умовам.
Не отримує «зелена енергетика» тим часом і суттєвої підтримки в українських владних структурах: надто потужне лобі російської нафти і газу та донбаського вугілля.
Та й атомна енергетика все ще подається як відновлювана енергетика, зазначає директор інноваційної компанії «Зелені технології», експерт проекту «Чиста енергія: партнерство для майбутнього Дніпропетровщини» Павло Хазан.
«Швейцарія зараз задекларувала, що до 2035 року взагалі планує відмовитись від ядерної енергії. «Зелені технології» є альтернативою передусім ядерній енергетиці. Хочу наголосити: ядерна енергетика не є відновлюваною енергетикою, тому що накопичує ядерні відходи», – зазначив під час тренінгу Павло Хазан.
Лопать вітроенергетичної установки, які виробляє «Південмаш», 7 листопада 2011 року
Лічильник чи сонячна батарея?У декого зі слухачів розповідь про найновіші «зелено-енергетичні» розробки викликала скептичну посмішку. Серед таких – студент-економіст Дніпропетровського національного університету Володимир.
«Промовці мало керувались економічними розрахунками, це схоже більше на популяризацію «зелених технологій». На жаль, я вважаю, Україна не готова стрибнути в цей потяг з назвою «альтернативна енергія». Ті країни, які називаються: Німеччина, Франція, – мають і капітал, і технології, і готові платити за енергобезпеку, бо це важливий важіль в геополітиці. Набагато важливіше зараз українській людині хоча б встановити лічильник, ніж вкладати кошти в сонячні батареї», – поділився своїми роздумами з Радіо Свобода Володимир.
Однак екологи не погоджуються: Україна має значні можливості для зниження енергоспоживання та використання відновлюваних та альтернативних джерел енергії, кажуть вони. Реалізація державних та місцевих програм у сфері енергоефективності, зазначають фахівці, дозволить зробити крок від теорії до практики. Обов’язковою умовою, кажуть екологи, має бути залучення незалежних експертів та контроль з боку громадськості.