Київ – Україна потребує створення власного національного превентивного механізму – системи попередження катувань у місцях позбавлення волі та у правоохоронних органах. Учасники круглого столу у Києві (а це іноземні та українські правозахисники) пропонували моделі захисту в’язнів від тортур та нелюдського поводження, поширені в Європі. Однак, на думку багатьох експертів, превентивний механізм в Україні не буде ефективним без політичної волі влади та без реформи всіх силових відомств.
В Естонії діє одна з найменших в Європі система НПМ – національного превентивного механізму з упередження катувань під час обмеження волі. Однак вона успішно виконує свої функції: за останні роки кількість випадків жорстокого поводження суттєво зменшилася. Про успіх цієї маленької країни розповів радник контролера Естонії з питань юстиції Янус Конса.
«Ми залучаємо до перевірок спеціалістів різного профілю – медиків, соціальних працівників, психологів тощо. Деяких вузьких фахівців у маленькій країні знайти досить важко. Ключове в нашій роботі – обмін інформацією з поліцією та іншими службами, – говорить правозахисник. – Щопонеділка ми маємо повну інформацію, де й кого затримали останнім часом, знаємо, де конкретна людина, можемо її побачити. Ми зустрічаємося з поліцією і радимо, як їм працювати, щоб їхнє поводження із затриманими було менш жорстким».
Зовсім інакше виглядає превентивний механізм у Великій Британії. 18 організацій мають право без попередження відвідувати тюрми, психлікарні, місця, де утримують арештантів.
«Функції цих організацій перетинаються, координувати їх важко, але в підсумку така система охоплює всі установи, де людина може зазнати жорстокого поводження», – розповіла представник НПМ Великобританії Лора Петон.
Превентивний механізм не спрацює без чесної прокуратури – представник Ради Європи
Досвід різних національних превентивних механізмів, які діють на Заході, може бути адаптований до українських реалій, вважає генеральний директор з прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи Маркус Єгер. Але, вказує він, на добрий результат можна сподіватися лише тоді, коли змін зазнає і правоохоронна система.
«Можна створити дійсно хороший національний превентивний механізм. Але він не може гарантувати розслідування виявлених фактів. Це робить прокуратура. Тому НПМ буде ефективним лише за умови, що і міліція, і прокуратура будуть неупередженими, добре виконуватимуть свою роботу, і винні будуть покарані», – каже Єгер.
Запровадженню захисту від тортур в Україні заважають?
6 років тому Україна ратифікувала факультативний протокол Конвенції проти катувань, а отже, зобов’язалася створити систему попередження тортур. Від того часу НПМ в Україні не сформований. Втім, країна досягнула чималого поступу в захисті прав ув’язнених і затриманих завдяки роботі правозахисників. Та деякі кроки влади можуть ці успіхи нанівець, заявила омбудсман України Ніна Карпачова.
«Раніше правоохоронцям за тортури призначалося умовне покарання або з відтермінуванням. Зараз кожен другий, обвинувачений у катуваннях, отримує реальний термін. Друге. Ми запропонували норму закону, яка передбачає за такі злочини санкції – до 12 років позбавлення волі чи довічного ув’язнення. Вона діяла, аж поки парламент зробив крок назад: зі статті вивели цю норму, яка, до речі, відповідає конвенції із запобігання катуванням», – сказала Карпачова.
Зі свого боку, голова Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман не бачить ніяких серйозних перешкод для створення НПМ найближчим часом, окрім бажання чи небажання чинної влади.
В Україні щороку затримують, заарештовують чи відправляють до місць обмеження волі понад мільйон осіб. Про це свідчить моніторинг, проведений уповноваженим із прав людини. Моніторинг показав, що більшість із цих людей, перебуваючи в райвідділку чи за ґратами, зазнала катувань або нелюдського поводження.
«Ми залучаємо до перевірок спеціалістів різного профілю – медиків, соціальних працівників, психологів тощо. Деяких вузьких фахівців у маленькій країні знайти досить важко. Ключове в нашій роботі – обмін інформацією з поліцією та іншими службами, – говорить правозахисник. – Щопонеділка ми маємо повну інформацію, де й кого затримали останнім часом, знаємо, де конкретна людина, можемо її побачити. Ми зустрічаємося з поліцією і радимо, як їм працювати, щоб їхнє поводження із затриманими було менш жорстким».
Зовсім інакше виглядає превентивний механізм у Великій Британії. 18 організацій мають право без попередження відвідувати тюрми, психлікарні, місця, де утримують арештантів.
«Функції цих організацій перетинаються, координувати їх важко, але в підсумку така система охоплює всі установи, де людина може зазнати жорстокого поводження», – розповіла представник НПМ Великобританії Лора Петон.
Превентивний механізм не спрацює без чесної прокуратури – представник Ради Європи
Досвід різних національних превентивних механізмів, які діють на Заході, може бути адаптований до українських реалій, вважає генеральний директор з прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи Маркус Єгер. Але, вказує він, на добрий результат можна сподіватися лише тоді, коли змін зазнає і правоохоронна система.
«Можна створити дійсно хороший національний превентивний механізм. Але він не може гарантувати розслідування виявлених фактів. Це робить прокуратура. Тому НПМ буде ефективним лише за умови, що і міліція, і прокуратура будуть неупередженими, добре виконуватимуть свою роботу, і винні будуть покарані», – каже Єгер.
Запровадженню захисту від тортур в Україні заважають?
6 років тому Україна ратифікувала факультативний протокол Конвенції проти катувань, а отже, зобов’язалася створити систему попередження тортур. Від того часу НПМ в Україні не сформований. Втім, країна досягнула чималого поступу в захисті прав ув’язнених і затриманих завдяки роботі правозахисників. Та деякі кроки влади можуть ці успіхи нанівець, заявила омбудсман України Ніна Карпачова.
«Раніше правоохоронцям за тортури призначалося умовне покарання або з відтермінуванням. Зараз кожен другий, обвинувачений у катуваннях, отримує реальний термін. Друге. Ми запропонували норму закону, яка передбачає за такі злочини санкції – до 12 років позбавлення волі чи довічного ув’язнення. Вона діяла, аж поки парламент зробив крок назад: зі статті вивели цю норму, яка, до речі, відповідає конвенції із запобігання катуванням», – сказала Карпачова.
Зі свого боку, голова Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман не бачить ніяких серйозних перешкод для створення НПМ найближчим часом, окрім бажання чи небажання чинної влади.
В Україні щороку затримують, заарештовують чи відправляють до місць обмеження волі понад мільйон осіб. Про це свідчить моніторинг, проведений уповноваженим із прав людини. Моніторинг показав, що більшість із цих людей, перебуваючи в райвідділку чи за ґратами, зазнала катувань або нелюдського поводження.