«Про Бабин Яр треба пам’ятати щодня» – головний рабин України

Монумент. Вшанування жертв розстрілів у Бабиному Яру, Київ, 3 жовтня 2011 року

Київ – У понеділок у Києві на офіційному рівні вшанували пам’ять жертв масових розстрілів у часи Другої світової війни, керівники України та Ізраїлю поклали квіти до меморіалу «Бабин Яр». Із українського боку в церемонії взяли участь Президент Віктор Янукович, прем’єр Микола Азаров і спікер парламенту Володимир Литвин, з ізраїльського – віце-прем’єр Авігдор Ліберман. А громадськість цього дня відзначила вже 70-ті роковини трагедії по-своєму: разом із представниками єврейських організацій зі США та ЄС, близько півтисячі людей пройшли до пам’ятного знаку «Мінора», де лідери єврейських організацій заклали камінь на місці майбутнього музею Бабиного Яру.

70-ті роковини трагедії у Бабиному Яру


Пам’ятати про уроки війни потрібно щодня, а не лише у скорботні дати. На жаль, українська влада цього не розуміє, обмежуючи свою участь покладанням квітів до монументу жертвам Бабиного Яру. Таку думку у розмові з Радіо Свобода висловив головний рабин України Яків Дов Блайх.

– Ми помітили, що нині вранці (політики), крім того що поклали квіти, із них був на мітингу біля «Мінори» тільки заступник міністра культури. Якщо ми пам’ятаємо, що було і 5 років тому, чи 10, чи 15 років тому, що вже казати про події 20-річної давнини, коли відзначалось 50-річчя трагедії Бабиного Яру, – тоді була активна участь влади України. Важко сказати, чому зараз все інакше. Мені здається, що влада не розуміє важливості такої події, як 70 років Бабиного Яру. Коли в Україні ми кажемо, що обираємо європейський вибір, то що це означає? В європейських країнах подібного нема, коли представники влади не беруть участь в усіх заходах! Трошки вони сподіваються, як-то кажуть, що єврейські організації все зроблять, а влада може стояти позаду і не брати участь (в організації) так, як треба. Мені здається, не дуже добре було підготовлене сьогоднішнє вшанування, мала б бути більша участь представників влади та уряду, на всіх рівнях.

– Хто фінансував заходи до 70-х роковин Бабиного Яру, чи долучилися до цього єврейські організації?

– П’ять років тому пан В’ячеслав Кантер, президент Європейського єврейського конгресу вклав свої гроші й оплатив заходи. Не уряд оплачував. Це були гроші Європейського єврейського конгресу. І цього разу подібне було: єврейські організації скоординували – так, учора був пречудовий концерт «Народ вічний, народ живий!» у Національному палаці «Україна»! А нині заклали камінь на будівництво музею Бабиного Яру – і теж це за гроші благодійників, за гроші єврейської спільноти, Коломойського чи Рабиновича, та й інші будуть (у цьому проекті) брати участь. Скажемо правду: якщо є демократія та є свободи, має бути громадянське суспільство. Може, уряд, вирішивши, що вже є повноцінна демократія, міркує, що раз так, то ось є неурядові організації, і нехай вони все самі роблять, як треба.

– Чи будуть представлені у майбутньому музеї Бабиного Яру експонати, присвячені іншим народам, чиїх представників розстріляли в цьому місці? Деякі політичні партії і громадські організації розкритикували український уряд через те, що влада домовлялася про вшанування 70-х роковин Бабиного яру лише з єврейськими організаціями.

– У музеї ми розповідатимемо про злочини нацизму-фашизму проти всіх громадян України. А щодо пам’яті, то це вже зовсім інше питання. Тому що у нас – і я це завжди повторюю і ще раз маю повторити – в Україні історія. Або ж те, що стосується вивчення історії, то треба визнати, що не належним чином її вивчають. На превеликий жаль, історія також стала політизована, є різні історії. А треба, щоб незалежно (від політики) історію викладали в усіх школах України. Я маю на увазі саме історію України, те, що стосується (висвітлення) подій ХХ сторіччя, починаючи з Голодомору і далі про події Другої світової війни, те, що було за комуністів. Лише тоді ми можемо оцінки ставити: що було так, а що не так. А те, що зараз шануємо пам’ять тих, хто загинули, то маємо пам’ятати, що фашисти не були тільки проти євреїв. Так, почали з євреїв, але євреями не закінчили.

Але ця історія продовжується, оця історія (з діяннями фашистів), мені здається, 80 відсотків українських школярів не знають, що то було взагалі, що діялось в Україні. Я сьогодні зустрічався з міністром освіти України Дмитром Табачником. І я йому казав: він, як історик сам, несе відповідальність за те, як історія вивчається в усіх школах України. Ми не можемо далі продовжувати життя і сказати, що у нас нема історії, тому що нам соромно, що діялось за комуністів, нам не ясно, що було перед тим, чи що було по тому. Нам усім треба вже – усім, хто живе в Україні – і у першу чергу міністерству освіти вивчати історію! Якщо не будемо вивчати історію, то майбутні покоління подумають, а звідки вони прийшли?

Коли може з’явиться музей Бабиного Яру, наразі не відомо. Єврейська громада оголосила збір коштів.