Що саме зрушило газові переговори України і Росії з «мертвої точки»?

Президент Росії Дмитро Медведєв (л), голова російського уряду Володимир Путін (п), Президент України Віктор Янукович під час переговорів в резиденції російського президента в Завидові, 24 вересня 2011 року

Брюссель – Пожвавлення на переговорному фронті між Києвом та Москвою стосовно перегляду газових домовленостей у європейській співдружності трактують по-різному. Єврокомісія, як заведено, стримана в оцінках, бо це, мовляв, двостороння українсько-російська справа. Тим часом, деякі західні експерти пов’язують останні заяви із оголошенням Володимира Путіна кандидатом на президента Росії. Інші аналітики схильні вважати, що контракти переглянуть через проблеми із російським проектом «Південний потік». До того ж, Кремль насторожений ідеєю приєднання України до так званого «третього енергетичного пакету».
Останні заяви Києва та Москви щодо газової теми на Заході не пройшли безслідно. Експерт із українських питань у лондонському офісі Європейської ради зовнішніх відносин Ендрю Вілсон припускає, що можливі зрушення у цих обмінах застереженнями, які нарешті перейшли у площину переговорів, вочевидь, пов’язані із офіційним висуненням Володимира Путіна кандидатом на президентські вибори.

«По-перше, це, можливо, пов’язане зі ймовірним поверненням Путіна до президенства, – каже британський політолог. – Українці завжди усвідомлювали, що його кампанія буде головним чином пов’язана з ідеєю возз’єднання слов’ян. По-друге, це, можливо, має зв’язок із застереженнями з боку Євросоюзу щодо суду над Тимошенко, бо його реакція виявилася набагато потужнішою, ніж передбачалося».

На думку Ендрю Вілсона, той факт, що Путін готується до виборів, може призвести до конкретнішого кроку в цих переговорах. До того ж, наближення підписання угоди про зону вільної торгівлі між Києвом та Брюсселем вимагатиме від росіян цікавих пропозицій, щоб тримати Україну в своїй орбіті.

Єврокомісія не коментує, але довіряє

Речниця єврокомісара з питань енергетики Марлене Гольцнер відмовилася коментувати останні заяви, бо вони стосуються двох країн, які перебувають за межами Євросоюзу. Однак вона зауважила, що Єврокомісія сподівається і вірить Україні, яка запевняла, що ці переговори не матимуть ніяких наслідків для газопостачання до європейських споживачів. Представниця євроустанови нагадує: Україна – член Європейської енергетичної спільноти і ухвалюватиме рішення відповідно до правил цього об’єднання.

Не так політичні, як технічні причини вбачає у зрушенні переговорів Києва та Москви експерт із енергетичних питань варшавського Центру східних досліджень Войцех Конончук.

«Деякий прорив є точно, хоча у переговорах позиція України, порівняно із Москвою, – слабка, – каже він. – Але були дві речі, які цю позицію поліпшували: це газотранспортна мережа і «Нафтогаз», який українці відмовилися об’єднувати із «Газпромом». Ще існує можливість створення консорціуму. Після виникнення проблем у проекті «Південний потік», через незгоду Туреччини, «Газпром» повернувся до ідеї консорціуму. Україна ж цю ідею хоче використати для зміни контракту».

«Газпром» нічого задарма не дасть – польський експерт

Польський аналітик водночас вказує на ще одну важливу причину пришвидшення переговорів щодо газових домовленостей 2009 року. Справа полягає у бажанні України приєднатися до так званого «третього енергетичного пакету», що створить «Газпромові» серйозні проблеми, бо після цього в росіян практично не буде можливості приєднатися до консорціуму.

«Продавець енергоносіїв, тобто газу, не зможе стати власником транспортної інфраструктури на території країни, яка приєдналася до «третього енергопакету». Але я впевнений, що згода Москви на зміни контракту все ж буде означати, що Україна піде на серйозні поступки. У цьому не має жодних сумнівів», – зазначає польський експерт.

Войцех Конончук також додав, що попри заяви про дружбу, «Газпром» нічого Україні задарма не дасть. Але, «якщо Росія й вийде переможницею у цих переговорах, що найімовірніше, то це ще не означатиме, що Київ у них зазнає нищівної поразки».