Варшава – Кібертероризм, перенаселення планети, брак питної води та енергоносіїв – це явища, які вже тепер починають загрожувати безпеці людства. Як на ці тривожні тенденції повинні реагувати країни НАТО і ЄС? У понеділок у Варшаві про це дискутували члени Парламентської асамблеї НАТО. Депутати національних парламентів із країн Північноатлантичного блоку взяли участь у конференції, що відбулася в рамках програми польського головування в ЄС.
Стрімкий розвиток високих технологій супроводжується поширенням нових загроз для всього людства. У Варшаві керівники Парламентської асамблеї НАТО та депутати національних парламентів упродовж кількох годин перелічували ці нові небезпеки.
Чорний сценарій розвитку подій на планеті представив асистент генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Ґабор Іклоді. За його словами, вже через 20 років населення земної кулі становитиме 8 мільярдів осіб. Брак питної води, смертоносні пандемії, міграційні процеси, спричинені змінами клімату, тероризм, кіберзлочинність, піратство й торгівля зброєю – усе це, як зауважує Іклоді, стане щоденністю людства.
Трагічні наслідки для людей можуть мати й відкриття біотехнологів, якщо до них отримають доступ терористи. Дестабілізацію в різних регіонах спричинюватиме й боротьба за енергоносії, яких на земній кулі постійно меншає. До всього цього, наголошував Ґабор Іклоді, потрібно належно підготуватися.
Хакери небезпечніші від армій?
Карл Ламерс, голова Парламентської асамблеї НАТО, вважає, що серед нових загроз для безпеки людства найстрашніша – це кіберзлочинність. За його словами, щоденно кіберзлочинці скоюють кілька мільйонів кібернетичних атак на Пентагон. Нещодавній досвід Іраку та Естонії, зауважив Ламерс, показує, що кіберзлочинці спроможні паралізувати діяльність важливих державних установ та енергосистеми цілих країн. Як запевнив Ламерс, питання кіберзлочинності – ключовий пріоритет його головування в Парламентській асамблеї НАТО.
Ядвіґа Закшевська, віце-голова Парламентської асамблеї НАТО, говорячи про нові небезпеки для людства, зазначила: «Загрози – це не армії , що стоять одна навпроти іншої, а, наприклад, людина з рюкзаком за плечима. Нові загрози – це кібератаки, тероризм. Ми, члени Парламентської асамблеї НАТО, хочемо цією конференцією сказати нашим урядам, що дотеперішню діяльність у сфері безпеки потрібно переглянути й змінити спосіб дій, спосіб думання, а також серйозно проаналізувати ці нові загрози й подумати про співпрацю між ЄС та НАТО».
Потрібно більше солідарності і грошей
Учасники варшавської конференції багато говорили про внутрішні тертя між країнами НАТО, а також всередині ЄС. Вони наголошували на тому, що сьогодні, як ніколи раніше, суперництво та конкуренція всередині цих структур завдають шкоди спільним інтересам.
Йшлося також про те, що навіть у час економічної кризи не можна заощаджувати на обороноздатності.
Міністр національної оборони Польщі Томаш Сємоняк зазначив: «Нема безпеки без свободи», – це слова, які дуже добре розуміють у Польщі. Ми на власній шкірі пересвідчились у тому, наскільки це правильні слова. Але треба наголосити на тому, що і безпека, і свобода – вимагають витрат. Тож, дискутуючи тут на різні теми, потрібно про це дуже добре пам’ятати».
За словами Здзіслава Ляховського з польського Бюро національної безпеки, якщо Євросоюз хоче залишитися важливим гравцем на світовій арені, він не може дозволити собі зменшення видатків на обороноздатність.
Чорний сценарій розвитку подій на планеті представив асистент генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Ґабор Іклоді. За його словами, вже через 20 років населення земної кулі становитиме 8 мільярдів осіб. Брак питної води, смертоносні пандемії, міграційні процеси, спричинені змінами клімату, тероризм, кіберзлочинність, піратство й торгівля зброєю – усе це, як зауважує Іклоді, стане щоденністю людства.
Трагічні наслідки для людей можуть мати й відкриття біотехнологів, якщо до них отримають доступ терористи. Дестабілізацію в різних регіонах спричинюватиме й боротьба за енергоносії, яких на земній кулі постійно меншає. До всього цього, наголошував Ґабор Іклоді, потрібно належно підготуватися.
Хакери небезпечніші від армій?
Карл Ламерс, голова Парламентської асамблеї НАТО, вважає, що серед нових загроз для безпеки людства найстрашніша – це кіберзлочинність. За його словами, щоденно кіберзлочинці скоюють кілька мільйонів кібернетичних атак на Пентагон. Нещодавній досвід Іраку та Естонії, зауважив Ламерс, показує, що кіберзлочинці спроможні паралізувати діяльність важливих державних установ та енергосистеми цілих країн. Як запевнив Ламерс, питання кіберзлочинності – ключовий пріоритет його головування в Парламентській асамблеї НАТО.
Ядвіґа Закшевська, віце-голова Парламентської асамблеї НАТО, говорячи про нові небезпеки для людства, зазначила: «Загрози – це не армії , що стоять одна навпроти іншої, а, наприклад, людина з рюкзаком за плечима. Нові загрози – це кібератаки, тероризм. Ми, члени Парламентської асамблеї НАТО, хочемо цією конференцією сказати нашим урядам, що дотеперішню діяльність у сфері безпеки потрібно переглянути й змінити спосіб дій, спосіб думання, а також серйозно проаналізувати ці нові загрози й подумати про співпрацю між ЄС та НАТО».
Потрібно більше солідарності і грошей
Учасники варшавської конференції багато говорили про внутрішні тертя між країнами НАТО, а також всередині ЄС. Вони наголошували на тому, що сьогодні, як ніколи раніше, суперництво та конкуренція всередині цих структур завдають шкоди спільним інтересам.
Йшлося також про те, що навіть у час економічної кризи не можна заощаджувати на обороноздатності.
Міністр національної оборони Польщі Томаш Сємоняк зазначив: «Нема безпеки без свободи», – це слова, які дуже добре розуміють у Польщі. Ми на власній шкірі пересвідчились у тому, наскільки це правильні слова. Але треба наголосити на тому, що і безпека, і свобода – вимагають витрат. Тож, дискутуючи тут на різні теми, потрібно про це дуже добре пам’ятати».
За словами Здзіслава Ляховського з польського Бюро національної безпеки, якщо Євросоюз хоче залишитися важливим гравцем на світовій арені, він не може дозволити собі зменшення видатків на обороноздатність.