Брюссель – Переговори щодо поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС мають бути завершені до кінця нинішнього року. Таку заяву зробив єврокомісар із питань торгівлі Карел де Гюхт, підсумовуючи зустріч міністрів закордонних відомств Євросоюзу та представників Єврокомісії. Тим часом інтеграція українського ринку до європейського розпочнеться не одразу, бо угоду про зону вільної торгівлі ще слід буде ухвалити урядами кожної з країн-членів та ратифікувати в Європарламенті.
Україна та співдружність європейських держав наразі узгоджують останні пункти майбутньої поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. У понеділок європейські міністри закордонних справ зібралися, щоб проаналізувати, на якому етапі перебувають ці переговори між Києвом та Брюсселем.
Єврокомісар з питань торгівлі Карел де Гюхт, який у цьому процесі представляє інтереси об’єднаної Європи, каже, що впевнений, що підписати угоду про зону вільної торгівлі зможуть під час саміту Україна – ЄС, який відбудеться на початку грудня.
«Ми просуватимемо переговори, маючи на меті їх завершити на грудневому саміті, і я впевнений, що це можливо, – каже він. – Але, якщо угода й буде підписана, то, згідно із процедурою, її мають ще перекласти на 24 мови, далі деякий час займе її ухвалення у Раді ЄС та ратифікація у Європарламенті».
Європейський комісар також зауважив, що угоди про асоціацію та про зону вільної торгівлі «йдуть у парі, тому повинні бути підписані одночасно». Характерно, що понеділкове засідання Ради ЄС у форматі з питань зовнішньої торгівлі засвідчило, що деякі важливі питання створення зони вільної торгівлі України та співдружності ще залишаються невирішені. Ідеться, зокрема, про норми діяльності автомобільного ринку, права у сфері експорту, транспортну галузь, сільське господарство та питання компенсації на випадок перебоїв із постачанням енергоносіїв.
«Прориви у переговорах вже сталися» – єврокомісар
Однак з огляду на запланований на 17 жовтня приїзд Карела де Гюхта до України та наступний візит Президента Януковича до Брюсселя, що має відбутися 20 жовтня, у переговорах щодо зони вільної торгівлі очікується значний прогрес. Але сам єврокомісар зауважує, що проривів чекати не слід, бо вони вже сталися.
«Ми вже маємо прорив у цих переговорах, тому немає причин сумніватися, що остаточна згода буде висловлена до наступного саміту, – наголосив де Гюхт. – Якщо, звичайно, не трапиться чогось драматичного. Загалом, якщо я кажу, що дивлюсь на це оптимістично, то саме тому, що прорив уже трапився. Інакше я б не був таким оптимістом».
Поступова інтеграція української економіки до єдиного європейського ринку, на думку експерта з брюссельського Центру європейської політики Аманди Поль, дасть їй суттєвий поштовх, бо на ринок України одразу надходитимуть значні капітали й іноземні інвестиції. Зона торговельних відносин без кордонів із Євросоюзом – це також був перший етап євроінтеграції нових членів цього блоку із Центральної та Східної Європи.
Тому, на думку експерта, слід очікувати, що встановлення зони вільної торгівлі з Україною також означатиме полегшення її інтеграції до ЄС та й загалом до світової економіки.
Інвестиції до арабських країн, Росія і СОТ
Засідання Ради європейських міністрів закордонних справ ще було присвячене планам торговельних відносин ЄС із країнами арабського світу. У Брюсселі також підбили підсумок щодо ситуації довкола вступу Російської Федерації до Світової організації торгівлі.
Москва наразі шукає політичну підтримку на Заході, зокрема, серед країн-членів ЄС, щоб спробувати приєднатися до цієї організації на наступній конференції у Женеві, що має відбутися 15–17 грудня.
Тим часом Грузія, яка є членом СОТ, послідовно блокує наміри росіян увійти до цього об’єднання через питання, пов’язані з торговельними стосунками Росії з грузинськими сепаратистськими регіонами Абхазією і Південною Осетією. З іншого боку, цей процес гальмують і самі росіяни, які не йдуть на поступки в гармонізації своїх правил із нормами СОТ. Зокрема, це стосується обмежень роботи іноземних автовиробників на території Росії.
Єврокомісар з питань торгівлі Карел де Гюхт, який у цьому процесі представляє інтереси об’єднаної Європи, каже, що впевнений, що підписати угоду про зону вільної торгівлі зможуть під час саміту Україна – ЄС, який відбудеться на початку грудня.
«Ми просуватимемо переговори, маючи на меті їх завершити на грудневому саміті, і я впевнений, що це можливо, – каже він. – Але, якщо угода й буде підписана, то, згідно із процедурою, її мають ще перекласти на 24 мови, далі деякий час займе її ухвалення у Раді ЄС та ратифікація у Європарламенті».
Європейський комісар також зауважив, що угоди про асоціацію та про зону вільної торгівлі «йдуть у парі, тому повинні бути підписані одночасно». Характерно, що понеділкове засідання Ради ЄС у форматі з питань зовнішньої торгівлі засвідчило, що деякі важливі питання створення зони вільної торгівлі України та співдружності ще залишаються невирішені. Ідеться, зокрема, про норми діяльності автомобільного ринку, права у сфері експорту, транспортну галузь, сільське господарство та питання компенсації на випадок перебоїв із постачанням енергоносіїв.
«Прориви у переговорах вже сталися» – єврокомісар
Однак з огляду на запланований на 17 жовтня приїзд Карела де Гюхта до України та наступний візит Президента Януковича до Брюсселя, що має відбутися 20 жовтня, у переговорах щодо зони вільної торгівлі очікується значний прогрес. Але сам єврокомісар зауважує, що проривів чекати не слід, бо вони вже сталися.
«Ми вже маємо прорив у цих переговорах, тому немає причин сумніватися, що остаточна згода буде висловлена до наступного саміту, – наголосив де Гюхт. – Якщо, звичайно, не трапиться чогось драматичного. Загалом, якщо я кажу, що дивлюсь на це оптимістично, то саме тому, що прорив уже трапився. Інакше я б не був таким оптимістом».
Поступова інтеграція української економіки до єдиного європейського ринку, на думку експерта з брюссельського Центру європейської політики Аманди Поль, дасть їй суттєвий поштовх, бо на ринок України одразу надходитимуть значні капітали й іноземні інвестиції. Зона торговельних відносин без кордонів із Євросоюзом – це також був перший етап євроінтеграції нових членів цього блоку із Центральної та Східної Європи.
Тому, на думку експерта, слід очікувати, що встановлення зони вільної торгівлі з Україною також означатиме полегшення її інтеграції до ЄС та й загалом до світової економіки.
Інвестиції до арабських країн, Росія і СОТ
Засідання Ради європейських міністрів закордонних справ ще було присвячене планам торговельних відносин ЄС із країнами арабського світу. У Брюсселі також підбили підсумок щодо ситуації довкола вступу Російської Федерації до Світової організації торгівлі.
Москва наразі шукає політичну підтримку на Заході, зокрема, серед країн-членів ЄС, щоб спробувати приєднатися до цієї організації на наступній конференції у Женеві, що має відбутися 15–17 грудня.
Тим часом Грузія, яка є членом СОТ, послідовно блокує наміри росіян увійти до цього об’єднання через питання, пов’язані з торговельними стосунками Росії з грузинськими сепаратистськими регіонами Абхазією і Південною Осетією. З іншого боку, цей процес гальмують і самі росіяни, які не йдуть на поступки в гармонізації своїх правил із нормами СОТ. Зокрема, це стосується обмежень роботи іноземних автовиробників на території Росії.