Київ – Те, що президентом Росії знову стане Володимир Путін, нічого для України не міняє. Таку думку висловив в ефірі Радіо Свобода російський політичний експерт Андрій Окара. На його погляд, Росією, як і раніше, керувати тандем. І ролі в цьому тандемі ті ж самі: Путін – старший партнер, Медведєв – молодший. І у Путіна з Медведєвим немає розбіжностей у ставленні до України.
– Українсько-російські відносини є зараз далеко не найкращими. Це констатувала останнім часом більшість оглядачів. Експерти також прогнозували: ясності у двосторонніх стосунках не буде доти, доки у Росії не визначаться з кандидатурою наступного президента. Тепер відомо, що в Кремль зібрався повернутись Володимир Путін. Чи означає це появу ясності для українсько-російських відносин?
– Бачите, новий Президент у Росії буде, а щастя немає. На превеликий жаль, і Путін, і Медведєв мають приблизно однакові уявлення про Україну і приблизно однакове ставлення до неї. У деяких інших питаннях (лівійському, газовому) є різниця, але в українському питанні її немає. Кілька днів тому було сподівання, що Медведєв зорієнтований на Януковича, а Путін – на якусь альтернативну фігуру в українській політиці (можливо, на Юлію Тимошенко). І перше, і друге твердження є у новій російській реальності припущеннями: і Віктор Янукович не потрібен Медведєву, і Юлія Тимошенко не потрібна Путіну. І Путін, і Медведєв – приблизно однакові у контексті українсько-російських відносин. Обидва не мають бажання розривати двосторонній газовий контракт, обидва прагнуть вступу України до Митного союзу.
І, передусім, не стільки через газове питання, скільки через інфраструктурне питання. Взагалі, Україна потрібна Росії у Митному союзі насамперед через зернове питання. Загалом, у російських владних кіл є основне уявлення про Україну як про випадкову державу, недодержаву. Що українці, звичайно, гарні люди, але якісь такі смішні й несерйозні. Тому незабаром усе повинно стати на свої місця. І давайте згадаємо, що саме Путін назвав розпад Радянського Союзу «найбільшою геополітичною катастрофою 20-го століття».
– Деякі експерти ще до розв’язання інтриги стосовно майбутнього господаря Кремля стверджували, що Віктор Янукович, мовляв, робив ставку у тандемі на Дмитра Медведєва. І після висунення на головну посаду в Росії Путіна український лідер програв.
– Наступним Президентом Росії буде не стільки Путін, скільки тандем. І Медведєв нікуди не дінеться, він просто переїде до іншого кабінету. Інша справа, що він як був, так і залишиться молодшим партнером Путіна. Визначення «Чи програв Янукович?» залежить від аргументів, які Україна могла б запропонувати Кремлю. Взагалі, головне тут не конкретна фігура українського лідера, а тактика, стратегія, які зможе запропонувати офіційний Київ у відносинах із офіційною Москвою. Наприклад, наскільки Україна зможе впроваджувати технології видобутку сланцевого газу, наскільки вона зможе економити при споживанні «блакитного палива», наскільки Київ здатен проводити незалежну, передусім від Кремля, зовнішню політику… І зараз Янукович складає, можливо, найважливіший іспит у своєму житті на вміння тримати удар.
– Бачите, новий Президент у Росії буде, а щастя немає. На превеликий жаль, і Путін, і Медведєв мають приблизно однакові уявлення про Україну і приблизно однакове ставлення до неї. У деяких інших питаннях (лівійському, газовому) є різниця, але в українському питанні її немає. Кілька днів тому було сподівання, що Медведєв зорієнтований на Януковича, а Путін – на якусь альтернативну фігуру в українській політиці (можливо, на Юлію Тимошенко). І перше, і друге твердження є у новій російській реальності припущеннями: і Віктор Янукович не потрібен Медведєву, і Юлія Тимошенко не потрібна Путіну. І Путін, і Медведєв – приблизно однакові у контексті українсько-російських відносин. Обидва не мають бажання розривати двосторонній газовий контракт, обидва прагнуть вступу України до Митного союзу.
Your browser doesn’t support HTML5
І, передусім, не стільки через газове питання, скільки через інфраструктурне питання. Взагалі, Україна потрібна Росії у Митному союзі насамперед через зернове питання. Загалом, у російських владних кіл є основне уявлення про Україну як про випадкову державу, недодержаву. Що українці, звичайно, гарні люди, але якісь такі смішні й несерйозні. Тому незабаром усе повинно стати на свої місця. І давайте згадаємо, що саме Путін назвав розпад Радянського Союзу «найбільшою геополітичною катастрофою 20-го століття».
– Деякі експерти ще до розв’язання інтриги стосовно майбутнього господаря Кремля стверджували, що Віктор Янукович, мовляв, робив ставку у тандемі на Дмитра Медведєва. І після висунення на головну посаду в Росії Путіна український лідер програв.
– Наступним Президентом Росії буде не стільки Путін, скільки тандем. І Медведєв нікуди не дінеться, він просто переїде до іншого кабінету. Інша справа, що він як був, так і залишиться молодшим партнером Путіна. Визначення «Чи програв Янукович?» залежить від аргументів, які Україна могла б запропонувати Кремлю. Взагалі, головне тут не конкретна фігура українського лідера, а тактика, стратегія, які зможе запропонувати офіційний Київ у відносинах із офіційною Москвою. Наприклад, наскільки Україна зможе впроваджувати технології видобутку сланцевого газу, наскільки вона зможе економити при споживанні «блакитного палива», наскільки Київ здатен проводити незалежну, передусім від Кремля, зовнішню політику… І зараз Янукович складає, можливо, найважливіший іспит у своєму житті на вміння тримати удар.