Кампанія до думських виборів у Росії, які відбудуться 4 грудня, стартувала минулої суботи, 24 вересня, коли правляча «Єдина Росія» провела свій передвиборний партійний з’їзд. Тут зібралася правляча еліта країни, яка почула від президента Дмитра Медведєва і прем’єр-міністра Володимира Путіна, чого очікувати від сезону політичних виборів та після нього.
На цьому з’їзді до провідних бюрократів Росії приєдналися й відомі представники культурної еліти країни. Хоча вже раніше така практика «зіркового членства» в «Єдиній Росії» виявила доволі конфузні моменти. На початку цього року колишня провідна балерина Анастасія Волочкова публічно порвала з «Єдиною Росією», звинувачуючи певні сили в «обмані» під час підписання нібито осудливої заяви щодо вироку над Михайлом Ходорковським. Волочкова також пояснила, що її загітували у лави владної партії в 2003 році під тиском погроз про звільнення з трупи Великого театру в Москві.
Відомий джазовий музикант, саксофоніст Ігор Бутман, який довго жив перед цим у США, приєднався до «Єдиної Росії» у 2008 році. Він також заявив Радіо Свобода про певне розчарування, бо ніколи не отримав від правлячої сили підтримки у популяризації джазу, хоча в інших музичних проектах ця партія реально допомагала, каже Бутман.
Майже ніхто зі знаменитостей не міг визначити сутність правлячої партії, її ідейну привабливість. Одні зірки кажуть, що пішли до її лав через підтримку окремих політиків, інші пояснюють це намаганням «насолити» комуністам. Так, відомий співак і балетмейстер Борис Моїсєєв каже, що він знає з числа лідерів цієї партії лише Володимира Путіна: «Я їх не знаю! Вони мене не хвилюють. Путін? Так! Путін мене хвилює».
Актор Сергій Жигунов вважає, що «Єдина Росія», як і інші партії, не має своєї платформи, але пояснює свій вступ до неї намірами виступити проти комуністів і використати цю силу в своїх інтересах: «Мова йшла, наприклад, про дату смерті Висоцького, це був ювілей, і я задумав грандіозне шоу… Але з певних причин з цього нічого не вийшло. Виходить, що це було не потрібно партії. Там же хтось ухвалює такі рішення».
«Партія бюрократів під вибори»
Актриса Лариса Лужина зізналася, що вона використала членство в «Єдиній Росії» для отримання маленької квартири для її сина. Оперна співачка Марія Максакова пішла в партії лише тому, що обожнює Володимира Путіна.
Актор і режисер Олексій Гуськов покинув лав «Єдиної Росії», бо нині працює в Європі, мав прем’єру фільму в Німеччині і вже не бажає вести мову про цю партію і про свою минулу участь у ній.
А відомий актор і режисер Володимир Меньшов, який став лауреатам американського Оскара за фільм «Москва сльозам не вірить», вступив до лав «Єдиної Росії» у 2003 році. Він сьогодні не хоче вести мову про дійсність свого членства у цій силі. Хоча у 2008 році сказав журналістам відкрито, що ця сила «є партією бюрократів і для бюрократів, котра створена лише для виборів і не є по-справжньому живою, діючою силою».
Меньшов також днями розкритикував члена «Єдиної Росії», режисера прокремлівського толку Микиту Михалкова за його засилля у російському комітеті з визначення претендентів на Оскара кіноакадемії США. Комітет висунув на здобуття цієї нагороди один із фільмів Михалкова – «Цитадель», що зазнав провалу в кінопрокаті та нищівної російської критики.
На цьому з’їзді до провідних бюрократів Росії приєдналися й відомі представники культурної еліти країни. Хоча вже раніше така практика «зіркового членства» в «Єдиній Росії» виявила доволі конфузні моменти. На початку цього року колишня провідна балерина Анастасія Волочкова публічно порвала з «Єдиною Росією», звинувачуючи певні сили в «обмані» під час підписання нібито осудливої заяви щодо вироку над Михайлом Ходорковським. Волочкова також пояснила, що її загітували у лави владної партії в 2003 році під тиском погроз про звільнення з трупи Великого театру в Москві.
Відомий джазовий музикант, саксофоніст Ігор Бутман, який довго жив перед цим у США, приєднався до «Єдиної Росії» у 2008 році. Він також заявив Радіо Свобода про певне розчарування, бо ніколи не отримав від правлячої сили підтримки у популяризації джазу, хоча в інших музичних проектах ця партія реально допомагала, каже Бутман.
Майже ніхто зі знаменитостей не міг визначити сутність правлячої партії, її ідейну привабливість. Одні зірки кажуть, що пішли до її лав через підтримку окремих політиків, інші пояснюють це намаганням «насолити» комуністам. Так, відомий співак і балетмейстер Борис Моїсєєв каже, що він знає з числа лідерів цієї партії лише Володимира Путіна: «Я їх не знаю! Вони мене не хвилюють. Путін? Так! Путін мене хвилює».
Актор Сергій Жигунов вважає, що «Єдина Росія», як і інші партії, не має своєї платформи, але пояснює свій вступ до неї намірами виступити проти комуністів і використати цю силу в своїх інтересах: «Мова йшла, наприклад, про дату смерті Висоцького, це був ювілей, і я задумав грандіозне шоу… Але з певних причин з цього нічого не вийшло. Виходить, що це було не потрібно партії. Там же хтось ухвалює такі рішення».
«Партія бюрократів під вибори»
Актриса Лариса Лужина зізналася, що вона використала членство в «Єдиній Росії» для отримання маленької квартири для її сина. Оперна співачка Марія Максакова пішла в партії лише тому, що обожнює Володимира Путіна.
Актор і режисер Олексій Гуськов покинув лав «Єдиної Росії», бо нині працює в Європі, мав прем’єру фільму в Німеччині і вже не бажає вести мову про цю партію і про свою минулу участь у ній.
А відомий актор і режисер Володимир Меньшов, який став лауреатам американського Оскара за фільм «Москва сльозам не вірить», вступив до лав «Єдиної Росії» у 2003 році. Він сьогодні не хоче вести мову про дійсність свого членства у цій силі. Хоча у 2008 році сказав журналістам відкрито, що ця сила «є партією бюрократів і для бюрократів, котра створена лише для виборів і не є по-справжньому живою, діючою силою».
Меньшов також днями розкритикував члена «Єдиної Росії», режисера прокремлівського толку Микиту Михалкова за його засилля у російському комітеті з визначення претендентів на Оскара кіноакадемії США. Комітет висунув на здобуття цієї нагороди один із фільмів Михалкова – «Цитадель», що зазнав провалу в кінопрокаті та нищівної російської критики.
