Лівійські повстанці хочуть повернення до країни капіталів режиму Каддафі

Лідер лівійських повстанців Махмуд Джібріл

Брюссель – Один із лідерів лівійських повстанців Махмуд Джібріл у четвер завершив свій візит до Брюсселя, який видався доволі плідним. Перші відвідини штаб-квартири НАТО, запевнення у підтримці з боку євроустанов і вінець зустрічей – офіційне визнання країнами Бенілюксу Перехідної національної влади Лівії. У цьому уряді повстанців Махмуд Джібріл посідає другу позицію. Але поряд із цим та спробами отримати з Європи заморожені мільйони диктатора Каддафі, йому ще довелося виправдовуватися у звинуваченнях щодо порушень прав людини, висунутих повстанцям організацією Human Rights Watch.
Перехідна національна рада Лівії, що керує намаганнями усунути режим Муаммара Каддафі, хоче отримати доступ до закордонних капіталів лівійського диктатора, заморожених за розпорядженням ООН.

Махмуд Джібріл, другий в ієрархії повстанської влади, перебуваючи у Брюсселі, намагався переконати Європу в тому, що ці гроші необхідні, наприклад, для допомоги гуманітарним організаціям, що опікуються громадянами його країни.

Згідно із інформацією з дипломатичних джерел, частина заморожених фондів Каддафі зберігаються, зокрема, в Німеччині та Італії. Тому, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу каже, що ухвалити рішення про повернення капіталів колишніх диктаторів до країн арабського світу можуть тільки самі країни-члени ЄС.

Вирушаючи із Брюсселя до Стамбула на засідання так званої Контактної групи з питань Лівії, Махмуд Джібріл не приховував, що саме ця тема там має бути серед головних.

Повстанців Лівії визнають законною владою

Брюссельський візит делегації лівійських повстанців все ж посилив довіру європейців до Перехідної національної влади. Міністри закордонних справ Нідерландів, Бельгії та Люксембургу оголосили, що визнають її офіційним представником громадян Лівії.

«Ми чітко заявляємо, що визнаємо їх законними представниками лівійців у рамках перехідного процесу. Звичайно, тільки до того часу, коли громадяни висловлять свою волю на вільних виборах», – пояснив голова зовнішньополітичного відомства Бельгії Стевен Ванакере.

Однак, організація Human Rights Watch нещодавно вказала пальцем на лівійських повстанців, звинувачуючи їх у брутальних порушеннях прав людини.

«Ці декілька інцидентів трапилися на самому початку революції, ще до того, як створили Перехідну національну раду, – виправдовується Махмуд Джібріл. – Ми розслідуємо ці справи і виступаємо проти будь-яких порушень прав людини, хто б їх не вчинив. Відповідальні за ці вчинки обов’язково постануть перед правосуддям», – обіцяє представник лівійських повстанців.

Тим часом, і в НАТО, і на двосторонніх зустрічах, і у європейських установах Махмуду Жібрілу не припиняли нагадувати, що його Перехідна національна рада тепер має не лише владу, а й велику відповідальність за демократичне майбутнє лівійців. Як зауважив голова Європейської ради Герман Ван Ромпей, ці принципи повинні «стати частиною ДНК нової Лівії».

Захід сповзає у тенета лівійського конфлікту

Але якщо у Брюсселі вже обговорюють післявоєнну відбудову цієї країни, то на теренах Лівії щодня тривають бої. Станом на 14 липня, Міжнародна коаліція під керівництвом НАТО вже завдала майже 5700 авіаударів по силах Каддафі, але ситуація все ще залишається невизначеною.

У п’ятницю в Стамбулі Контактна група, до якої входять країни-учасники «лівійської кампанії», повинна ухвалити політичне рішення, щоб не допустити подальшого сповзання Заходу у тенета воєнного конфлікту між полковником Каддафі та повстанцями, кінця якому наразі не видно.

Зокрема, Контактна група покладає надію на можливе ухвалення внутрішньолівійської угоди, згідно з якою Муаммар Каддафі опинився б десь на задвірках Лівії, а тим часом, шляхом виборів у державі визначили б чинну владу. Але представники повстанців у Брюсселі заперечили інформацію щодо можливих мирних переговорів, які, мовляв, ведуться із прибічниками диктатора.

Гаазький міжнародний трибунал нещодавно звинуватив лівійського диктатора у військових злочинах. Водночас, згідно із дипломатичними джерелами, саме через це жодна із країн Африки не погодилася б надати йому притулок.