Мінськ – Влада Білорусі репресіями намагається зупинити хвилю протестів, які ініціювала група «Революція через соціальну мережу», коли невдоволені президентом Олександром Лукашенком виходять на центральні майдани міст та публічно аплодують. Активісти соціальних мереж протиставляють арештам, судам, штрафам та звільненням з роботи свою солідарність та взаємну допомогу.
Білоруська судова система після розгонів мовчазних акцій протесту ухвалила унікальне рішення. Суд Ленінського району міста Гродно оштрафував безрукого інваліда за те, що він начебто публічно плескав у долоні.
За аплодування на майданах у Білорусі вже засуджені сотні осіб – влада грубо забороняє громадянам і таким чином виявляти свою позицію. За підрахунками правозахисників, протягом місяця у Мінську та інших містах за це було арештовано 1 тисячу 700 осіб.
Серед арештованих також інвалід Костянтин Каплін із Гродно. Шостого липня його арештували в центрі міста, а наступного дня викликали до суду. Свідками на його процесі, як завжди буває у таких випадках, були міліціонери, які казали стандартні свідчення. Один із них і засвідчив, що Костянтин брав участь у несанкціонованому заході – публічно аплодував на майдані.
Батько Костянтина не витримав, встав під час процесу та заперечив: «Як це могло бути, коли мій син інвалід, не має руки?» Та на це не зважили, розповідає сам Костянтин Каплін: «Суддя все це вислухала, послухала обох, а в кінці процесу опустила голову і каже: штраф один мільйон 50 тисяч рублів».
Один мільйон 50 тисяч білоруських рублів – це близько 200 доларів США за офіційним курсом. Це в 4 рази більше, ніж середня соціальна пенсія інваліда в Білорусі.
І це не перший подібний вирок – наприкінці 1990-х суд у Мінську засудив глухонімого за те, що він начебто кричав антиурядові гасла.
Мета влади – ще й зупинити поширення інформації
Разом із Костянтином Капліним на акції мовчазного протесу у Гродно арештували і кореспондента Білоруської редакції Радіо Свобода Михайла Карнєвича – його теж звинуватили, що він брав участь у акції, плескав у долоні та тупав ногами.
Як каже Карнєвич, у нього на процесі були таки самі фальшиві свідки-міліціонери, як і в решти звинувачуваних.
«Я абсолютно переконаний, що це антизаконні дії, вони ж бачили мої документи, коли затримували. А протоколи опісля взагалі підписали люди, які ніколи мене не бачили і яких я перший раз бачив на суді. Їхня мета – заборонити мені працювати, зупинити поширення інформації у світ», – зауважив журналіст.
Михайло Карнєвич чекає на вирок наступного понеділка. Його колега з Могильова, кореспондент агенції «БелаПАН» Олесь Асіпцов уже відбуває 10 діб арешту за роботу на такій самій акції 3 липня.
Всього через суди пройшло 18 незалежних білоруських журналістів, арештами покарані троє з них, решта – штрафами. Від міліцейського полювання на «людей із камерами» загалом потерпіли 77 журналістів.
Солідарність у Білорусі і в світі
І журналісти, і реальні учасники мовчазних акцій протесту проти Лукашенка можуть протиставити свавіллю міліції та несправедливості судів лише солідарність та взаємну підтримку.
В інтернеті і в правозахисних організаціях вже збирають гроші для сплати штрафів, арештованим готують передачі в тюрми, у багатьох із них з’явилися персональні опікуни з волонтерів.
Солідарність із тими, кого репресують у Білорусі з політичних причин, виявляють у всьому світі, своє занепокоєння та обурення вже висловили у США, країнах Євросоюзу, Росії… Підтримали білоруських активістів і в Україні, а у столиці Швеції на знак солідарності організували аналогічні білоруським маніфестації з публічним аплодуванням на центральних вулицях.
За аплодування на майданах у Білорусі вже засуджені сотні осіб – влада грубо забороняє громадянам і таким чином виявляти свою позицію. За підрахунками правозахисників, протягом місяця у Мінську та інших містах за це було арештовано 1 тисячу 700 осіб.
Серед арештованих також інвалід Костянтин Каплін із Гродно. Шостого липня його арештували в центрі міста, а наступного дня викликали до суду. Свідками на його процесі, як завжди буває у таких випадках, були міліціонери, які казали стандартні свідчення. Один із них і засвідчив, що Костянтин брав участь у несанкціонованому заході – публічно аплодував на майдані.
Батько Костянтина не витримав, встав під час процесу та заперечив: «Як це могло бути, коли мій син інвалід, не має руки?» Та на це не зважили, розповідає сам Костянтин Каплін: «Суддя все це вислухала, послухала обох, а в кінці процесу опустила голову і каже: штраф один мільйон 50 тисяч рублів».
Один мільйон 50 тисяч білоруських рублів – це близько 200 доларів США за офіційним курсом. Це в 4 рази більше, ніж середня соціальна пенсія інваліда в Білорусі.
І це не перший подібний вирок – наприкінці 1990-х суд у Мінську засудив глухонімого за те, що він начебто кричав антиурядові гасла.
Мета влади – ще й зупинити поширення інформації
Разом із Костянтином Капліним на акції мовчазного протесу у Гродно арештували і кореспондента Білоруської редакції Радіо Свобода Михайла Карнєвича – його теж звинуватили, що він брав участь у акції, плескав у долоні та тупав ногами.
Як каже Карнєвич, у нього на процесі були таки самі фальшиві свідки-міліціонери, як і в решти звинувачуваних.
«Я абсолютно переконаний, що це антизаконні дії, вони ж бачили мої документи, коли затримували. А протоколи опісля взагалі підписали люди, які ніколи мене не бачили і яких я перший раз бачив на суді. Їхня мета – заборонити мені працювати, зупинити поширення інформації у світ», – зауважив журналіст.
Михайло Карнєвич чекає на вирок наступного понеділка. Його колега з Могильова, кореспондент агенції «БелаПАН» Олесь Асіпцов уже відбуває 10 діб арешту за роботу на такій самій акції 3 липня.
Всього через суди пройшло 18 незалежних білоруських журналістів, арештами покарані троє з них, решта – штрафами. Від міліцейського полювання на «людей із камерами» загалом потерпіли 77 журналістів.
Солідарність у Білорусі і в світі
І журналісти, і реальні учасники мовчазних акцій протесту проти Лукашенка можуть протиставити свавіллю міліції та несправедливості судів лише солідарність та взаємну підтримку.
В інтернеті і в правозахисних організаціях вже збирають гроші для сплати штрафів, арештованим готують передачі в тюрми, у багатьох із них з’явилися персональні опікуни з волонтерів.
Солідарність із тими, кого репресують у Білорусі з політичних причин, виявляють у всьому світі, своє занепокоєння та обурення вже висловили у США, країнах Євросоюзу, Росії… Підтримали білоруських активістів і в Україні, а у столиці Швеції на знак солідарності організували аналогічні білоруським маніфестації з публічним аплодуванням на центральних вулицях.