Мінськ – Сьогодні в Мінську пройшло засідання Ради голів урядів країн-учасниць СНД та Міждержавної ради ЄврАзЕС. Перед ними прем’єра України Миколу Азарова прийняв у себе білоруський президент Олександр Лукашенко і попросив його переказати Вікторові Януковичу свої теплі почуття до українського народу. Цим самим білоруський лідер спробував залагодити скандал, який виник після того, як він назвав українське керівництво «вошивим».
Приїзд до Мінська прем’єра України президент Білорусі вирішив використати для врегулювання скандалу, пов’язаного з його коментарем щодо своєї відсутності на конференції в Києві, присвяченій 25-й річниці чорнобильської трагедії. Тоді, обурений тим, що його не запросили до Києва, тому що з ним там нібито не хотів бачитися голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, Олександр Лукашенко у цьому звинуватив Президента України Віктора Януковича.
«Ви поставте це запитання Януковичеві, чому білоруський президент не присутній на їхніх заходах. На жаль, вошивості вистачає у нинішнього керівництва України. Але напрошуватися я ні до кого не збираюся», – сказав тоді білоруський президент.
Самого Баррозу Лукашенко тоді взагалі назвав «козлом». Спалахнув скандал.
Але президент Лукашенко мовчав, і ось сьогодні вирішив якось залагодити відносини з офіційним Києвом. Але не в характері білоруського лідера просто вибачитися, тому він обрав іншу тактику: фактично поклявся у «вічній дружбі» під час розмови з головою уряду України Миколою Азаровим.
«Білорусь як була, так і залишається вірною своїм принципам, як була надійною союзницею братньої Україні, так і залишається. У нас дуже добрі, теплі почуття до вашої держави і народу», – сказав він.
Олександр Лукашенко попросив Миколу Азарова передати ці слова особисто Президентові України Віктору Януковичеві.
Азаров у відповідь заявив, що Білорусь і Україна мають уже перейти від торговельно-економічної співпраці до організації спільних підприємств.
Зону вільної торгівлі СНД знову так і не створили
Щодо наради голів урядів країн-учасниць СНД, то Азаров зауважив, що для України тут найважливіший проект угоди про зону вільної торгівлі. Ця угода передбачає зведення в рамках СНД до мінімуму імпортних мит і поступове скасування експортних.
Проект був розроблений Росією два роки тому для того, щоб замінити аналогічну угоду 1994 року, яка, на думку Москви, морально застаріла. Але фактично та угода так і не набула чинності тільки через те, що її не ратифікувала російська Держдума.
Не вдалося підписати проект нової угоди про вільну торгівлю і сьогодні. За словами виконавчого секретаря СНД Сергія Лебедєва, цей проект відкладений на доопрацювання, оскільки прем’єри не змогли узгодити низку питань.
Результат від цього договору в будь-якому випадку буде малий, вважає мінський економіст Сергій Чалий.
«Фактично мова йде про те, що це буде не договір про зону вільної торгівлі, а угода, яка фіксує статус-кво про те, що створити зону вільної торгівлі не вдалося», – вважає фахівець.
За словами Чалого, проблема в тому, що Росія не погоджувалася і не погоджується на договори, які б поставили під сумнів її монополію у формуванні ринку енергоносіїв. Нафту і газ вона хоче виключити із зони вільної торгівлі, а це руйнує саму її ідею.
Білорусь рятуватиме економіку кредитом
Для білоруського уряду сьогоднішня зустріч була потрібна, щоб ще раз попросити у російського прем’єра Володимира Путіна кредити на підтримку золотовалютних резервів Білорусі. У Білорусі триває гостра валютна криза, золотовалютні резерви впали до багаторічного мінімуму – 3,8 мільярда доларів США.
Черги біля обмінних пунктів уже викликали паніку на споживчому ринку, під загрозою зупинення підприємств, яким потрібна імпортна сировина. Ізольована від Заходу, у цій скрутній ситуації Білорусь розраховує лише на кредити Росії. А звідти чує: спершу економічні реформи і приватизація.
Врешті Білорусі вдалося домовитися з Росією про кредит через Антикризовий фонд ЄврАзЕС загальною сумою у 3 мільярди доларів.
«Ви поставте це запитання Януковичеві, чому білоруський президент не присутній на їхніх заходах. На жаль, вошивості вистачає у нинішнього керівництва України. Але напрошуватися я ні до кого не збираюся», – сказав тоді білоруський президент.
Самого Баррозу Лукашенко тоді взагалі назвав «козлом». Спалахнув скандал.
Але президент Лукашенко мовчав, і ось сьогодні вирішив якось залагодити відносини з офіційним Києвом. Але не в характері білоруського лідера просто вибачитися, тому він обрав іншу тактику: фактично поклявся у «вічній дружбі» під час розмови з головою уряду України Миколою Азаровим.
«Білорусь як була, так і залишається вірною своїм принципам, як була надійною союзницею братньої Україні, так і залишається. У нас дуже добрі, теплі почуття до вашої держави і народу», – сказав він.
Олександр Лукашенко попросив Миколу Азарова передати ці слова особисто Президентові України Віктору Януковичеві.
Азаров у відповідь заявив, що Білорусь і Україна мають уже перейти від торговельно-економічної співпраці до організації спільних підприємств.
Зону вільної торгівлі СНД знову так і не створили
Щодо наради голів урядів країн-учасниць СНД, то Азаров зауважив, що для України тут найважливіший проект угоди про зону вільної торгівлі. Ця угода передбачає зведення в рамках СНД до мінімуму імпортних мит і поступове скасування експортних.
Проект був розроблений Росією два роки тому для того, щоб замінити аналогічну угоду 1994 року, яка, на думку Москви, морально застаріла. Але фактично та угода так і не набула чинності тільки через те, що її не ратифікувала російська Держдума.
Не вдалося підписати проект нової угоди про вільну торгівлю і сьогодні. За словами виконавчого секретаря СНД Сергія Лебедєва, цей проект відкладений на доопрацювання, оскільки прем’єри не змогли узгодити низку питань.
Результат від цього договору в будь-якому випадку буде малий, вважає мінський економіст Сергій Чалий.
«Фактично мова йде про те, що це буде не договір про зону вільної торгівлі, а угода, яка фіксує статус-кво про те, що створити зону вільної торгівлі не вдалося», – вважає фахівець.
За словами Чалого, проблема в тому, що Росія не погоджувалася і не погоджується на договори, які б поставили під сумнів її монополію у формуванні ринку енергоносіїв. Нафту і газ вона хоче виключити із зони вільної торгівлі, а це руйнує саму її ідею.
Білорусь рятуватиме економіку кредитом
Для білоруського уряду сьогоднішня зустріч була потрібна, щоб ще раз попросити у російського прем’єра Володимира Путіна кредити на підтримку золотовалютних резервів Білорусі. У Білорусі триває гостра валютна криза, золотовалютні резерви впали до багаторічного мінімуму – 3,8 мільярда доларів США.
Черги біля обмінних пунктів уже викликали паніку на споживчому ринку, під загрозою зупинення підприємств, яким потрібна імпортна сировина. Ізольована від Заходу, у цій скрутній ситуації Білорусь розраховує лише на кредити Росії. А звідти чує: спершу економічні реформи і приватизація.
Врешті Білорусі вдалося домовитися з Росією про кредит через Антикризовий фонд ЄврАзЕС загальною сумою у 3 мільярди доларів.