Київ – Сьогодні у Києві українські та німецькі бізнесмени, експерти та урядовці обговорили торговельні ризики, що існують між державами ЄС та Україною. Ця тема тим більш актуальна, що незабаром відбудеться черговий раунд переговорів між Києвом і Брюсселем щодо утворення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Нині ж європейські інвестори нарікають на корупцію і технологічну відсталість України, а українця на європейському ринку відлякують… сучасні технології у виробництві, високий рівень обслуговування бізнесу тощо. А отже, шлях України до європейських ділових стандартів буде тривалим, зробили висновок учасники дискусій.
Німеччина – один із лідерів постачання в Україну енергоефективних інноваційних технологій, передачі досвіду у справі розвитку та ведення бізнесу і другий за обсягом іноземних інвестицій партнер України, зазначив голова департаменту торгівлі з ЄС Міністерства економіки України Віталій Тихонович.
Український ринок потребує німецьких інвестицій у розвиток ринку енергоощадних технологій, сучасного машинобудування та сільського господарства.
У свою чергу, українцям хотілось би бути присутніми на ринку ФРН та інших держав Євросоюзу не тільки як продавців сировини, а і як виробників високоякісної продукції, каже Тихонович.
Торговельні ризики
Німеччина також зацікавлена у поглибленні співпраці з Україною: за даними Експортного кредитного агентства ФРН, Україна – другий за важливістю торговельний партнер цієї держави на теренах колишнього СРСР. Але водночас Україна – держава з великим ризиком для бізнесу, відзначає радник посольства Німеччини у Києві Анке Фельдгузен.
«Серйозною перешкодою при веденні бізнесу в обох напрямах є відсутність гармонізації українських торговельних стандартів із міжнародними, непрозорість у веденні бізнесу з боку України. Наша мета полягає у тому, щоб торговельні бар’єри – такі, як проблеми при митному оформлення вантажів або при поверненні експортерам податку на додану вартість, – усувались», – каже представник посольства Німеччини.
Українські податківці погасили свої борги перед експортерами за податок на додану вартість, повідомив Голова державної податкової служби Віталій Захарченко.
«Зростання прибутку підприємств також збільшилось, як і експорт товарів. Ми бачимо тенденції не тільки до збільшення надходження ПДВ, а також на відшкодування, які ми повертаємо підприємствам», – заявив він.
За словами Захарченка, це стало можливим завдяки реформам і новим пропозиціям для інвесторів із боку чинної влади.
Тим часом відомий український економіст Віктор Пинзеник рекомендує європейським інвесторам бути насторожі: чинна влада впроваджує в Україні реформи, які вигідні їй та представникам великого бізнесу, що її підтримує. Адже більшість українських можновладців тісно пов’язані з великим капіталом або ж мають власні ділові інтереси, серед іншого, і на європейському ринку, нагадує Пинзеник.
Український ринок потребує німецьких інвестицій у розвиток ринку енергоощадних технологій, сучасного машинобудування та сільського господарства.
У свою чергу, українцям хотілось би бути присутніми на ринку ФРН та інших держав Євросоюзу не тільки як продавців сировини, а і як виробників високоякісної продукції, каже Тихонович.
Торговельні ризики
Німеччина також зацікавлена у поглибленні співпраці з Україною: за даними Експортного кредитного агентства ФРН, Україна – другий за важливістю торговельний партнер цієї держави на теренах колишнього СРСР. Але водночас Україна – держава з великим ризиком для бізнесу, відзначає радник посольства Німеччини у Києві Анке Фельдгузен.
«Серйозною перешкодою при веденні бізнесу в обох напрямах є відсутність гармонізації українських торговельних стандартів із міжнародними, непрозорість у веденні бізнесу з боку України. Наша мета полягає у тому, щоб торговельні бар’єри – такі, як проблеми при митному оформлення вантажів або при поверненні експортерам податку на додану вартість, – усувались», – каже представник посольства Німеччини.
Українські податківці погасили свої борги перед експортерами за податок на додану вартість, повідомив Голова державної податкової служби Віталій Захарченко.
«Зростання прибутку підприємств також збільшилось, як і експорт товарів. Ми бачимо тенденції не тільки до збільшення надходження ПДВ, а також на відшкодування, які ми повертаємо підприємствам», – заявив він.
За словами Захарченка, це стало можливим завдяки реформам і новим пропозиціям для інвесторів із боку чинної влади.
Тим часом відомий український економіст Віктор Пинзеник рекомендує європейським інвесторам бути насторожі: чинна влада впроваджує в Україні реформи, які вигідні їй та представникам великого бізнесу, що її підтримує. Адже більшість українських можновладців тісно пов’язані з великим капіталом або ж мають власні ділові інтереси, серед іншого, і на європейському ринку, нагадує Пинзеник.