Київ – У столиці України сьогодні відкрили виставку робіт радянського воєнного фотографа Євгена Халдея. Вона вміщує близько 200 світлин періоду Другої світової, 30 із яких оприлюднено вперше. Таким чином організатори виставки хочуть привернути увагу до творчої спадщини майстра, а також вшанувати ветеранів та полеглих у війні напередодні Дня перемоги.
Your browser doesn’t support HTML5
Виставка радянського воєнного фотографа Євгена Халдея
Близько 200 фотографій військового кореспондента ТАРС, який зняв встановлення червоного прапора над Рейхстагом у 45-му, всі охочі можуть побачити на виставці «Євген Халдей. Митець. Воїн. Людина». Виставку відкрили в меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни» у Києві.
Окрім світлин, до експозиції входять і деякі особисті речі фотографа, зокрема, камера, якою він користувався, коли працював на фронті.
Шлях радянських солдатів – через об’єктив
Ці фотографії – унікальна ретроспектива війни, вважає один із організаторів виставки, дослідник Олексій Шереметьєв. «Його знімки увійшли до офіційного звинувачення на Нюрнберзькому процесі, – каже він. – Це людина, що відчула на собі особливості важкого солдатського життя, яка пройшла із фотоапаратом увесь шлях радянського солдата і зустріла закінчення війни у Берліні».
Фотографії, що відображають події тих часів, дуже цінні – як пам’ять і як пересторога від воєн взагалі, наголошує і відвідувачка музею Софія Охріменко. «Я пам’ятаю війну. Київ пам’ятаю. Пам’ятаю, як на площі Калініна вішали фашистів. Бомбардування Києва пам’ятаю. Виставка дуже мені сподобалась», – зауважила вона.
Повернувшись із війни фотограф втратив роботу
Організувати виставку музейникам допомагала дочка Євгена Халдея – Анна, яка тепер мешкає у Москві. Вона говорить, що у Росії таких великих виставок, присвячених творчості фотографа, досі не проводили. Хоча, за словами Анни Халдей, із часів війни у доробку фотографа залишилось кілька тисяч негативів.
«Є фотографія, де зображено єврейську сім’ю, чоловіка з дружиною, зняту в Будапешті. Вони – з жовтими зірками на пальтах. Там не було гетто як такого, але були єврейські поселення – і за цими зірками відрізняли мешканців цих поселень, – розповідає дочка фотографа. – І ця ось фотографія вийшла випадково, але її близько п’ятдесяти років не давали у друк в Радянському Союзі. Вона чекала аж до 95-го року».
Після війни фотокореспондент втратив роботу через власну «жовту зірку», додає Анна Халдей. За її словами, батько тоді займався випадковими підробітками і чекав на найгірше, якби не смерть Сталіна.
На фотовиставку, окрім представників міністерств культури та освіти, було запрошено ветеранів війни.
До Києва приїхав і правнук Халдея, семикласник Євген Бібічев. Він зізнався, що також захоплюється фотографією. Однак, як каже хлопець, його більше цікавить художнє, а не репортажне фото.