Молочний фальсифікат

Молоко, сир, сметана – без молока або лише з частковим його вмістом. Такі результати досліджень, проведених експертами Державного підприємства «Укрметртестстандарт». Більше від половини перевіреної цього року молочної продукції не відповідає стандартам якості.

Крім дешевих замінників, деякі виробники активно додають барвники та консерванти, про що на упаковці, звичайно, нема жодного слова. Є також випадки, коли у твердих сирах знаходили кишкову паличку, а в згущеному молоці – недозволену стандартами сорбінову та бензойну кислоту… Зафіксували також інші відхилення від норм якості.

Згущене молоко – без молока

17 видів вершкового масла, по 5 видів згущеного молока і сметани, 4 – молока пастеризованого і морозива, 6 видів твердого сиру. Таку продукцію українських виробників перевірили фахівці «Укрметртестстандарту». І в більшій частині зразків знайшли порушення.

Продукцію для перевірки купували і в магазинах, і на ринках, розповідає начальник науково-дослідного центру випробувань продукції «Укрметртестстандарту» Володимир Семенович: «Перевірялися, в основному, не малі виробники, які реалізують свою продукцію тільки в регіоні. А крупні виробники, які реалізують свою продукцію по всій Україні. Більшість зразків було придбано в супермаркетах, які в принципі, за логікою, повинні теж нести якусь відповідальність за продукцію, яку вони реалізують». Що ж стосується масла, придбаного на базарі, до нього продавці жодних супровідних документів надати не змогли, зауважує Семенович.

Результат перевірки такий: у 70 відсотках відібраних зразків молочної продукції були відхилення від стандартів якості. При цьому і фальсифікат, і якісний продукт виробники продають за однакову ціну, продовжує експерт: «Два зразки масла, які були придбані на ринку. В одному – 100%, в другому – 20% рослинних жирів. Тому засторога: не купуйте масло вершкове на ринках. Молоко згущене… про це молоко говоримо-говоримо, а «Васька слушает, да ест». Як не було у нас в Україні нормального згущеного молока, так його, за деяким винятком, і немає. Це говорить про те, що система контролю в державі неефективна. У продукті містяться консерванти, яких там бути не повинно – і сорбінова, і бензойна кислота. Навіть двоокис титану! Ці титанові білила використовують для того, щоб отримати привабливий білий колір, але їхнє основне застосування – у виробництві титанових фарб!».

Найпоширеніше порушення в молочній продукції – рослинний жир замість молочного. Хоча на етикетці написано, що продукт містить винятково молочний жир, а не цей його дешевий замінник. Наприклад, «молоко незбиране згущене з цукром» двох виробників (один із Полтавської області, інший – із Чернігівської), виготовлене в грудні минулого року, на 100% складалося з рослинного жиру, свідчать в «Укрметртестстандарті». «Вершкове» масло виробника з Житомирщини теж містило 100% такого замінника, хоча продукт повинен містити лише молочний жир.

Кишкова паличка, пліснява та дріжджі

Серед виробників, до яких експерти «Укрметртестстандарту» мають претензії за якістю, – «Борщівський сирзавод» у Тернопільській області.
За даними експертів, сир «Російський» цього підприємства (дата виготовлення 13 січня нинішнього року), містив 50% рослинного жиру. Хоча за нормами мав містити винятково молочний жир.

Натомість головний технолог «Борщівського сирзаводу» Марія Башняк відхиляє закиди фахівців «Укрметртестстандарту» і запевняє, що продукція цього підприємства є якісною, перевірки проходять регулярно і порушень не виявляють. На думку головного технолога заводу, звинувачення на їхню адресу можуть бути результатом брудної конкуренції: «Ану, зараз хвилиночку, я відкрию комп’ютер, я якраз сиджу за столом. Подивлюся, чи ми 13 січня взагалі працювали. 13 січня наш завод взагалі стояв. Грудень – ми стояли цілком, не працювали, і перший раз ми пустилися 15 січня. 13 – в нас навіть виробництва не було, у нас стояв завод, ми ні молоко не приймали, ні сир не випускали».

В зразках твердого сиру інших виробників фахівці знайшли також бактерії групи кишкових паличок, а в сметані та маслі – ще й плісняву та дріжджі. Про що це свідчить, пояснює Олеся Федько, представник бактеріологічної лабораторії «Укрметртестстандарту»: «Це говорить нам про те, що на підприємствах порушується санітарний режим. Ці бактерії потрапляють в молоко чи в сировину – з них виготовляються вже сир, який має порушення вимог нормативних документів. В маслі ми виявили дріжджі і плісняву, що говорить нам про те, що продукт уже був зіпсований, хоча термін придатності був нормальний». Коли продукт зіпсований бактеріями, він неприємно пахне і є неприємним на смак, зауважує лаборант. Таким продуктом може отруїтися, наприклад, маленька дитина з ослабленим імунітетом.

Додаючи всілякі замінники, харчові домішки виробники продуктів дбають передусім про те, щоб їхній товар краще зберігався. А здоров’я споживача при цьому враховується в останню чергу, зауважує дієтолог Ігнат Матасар.

«Все, що містить неприродні харчові домішки, викликає втрату нашого здоров’я, особливо якщо це перевищує встановлені нормативи. Ви з’їсте кілограм ковбаси чи сто грамів? Якщо Ви з’їсте бутерброд з сухою ковбасою, наприклад, чи ту молочну продукцію з’їсте – 20 грамів – нічого не буде. А якщо ви з’їсте 40 чи 60 грамів, безумовно, шкідлива доза буде збільшена, і наслідки будуть залежати від того, який у вас стан організму, наскільки у вас сильний імунітет, наскільки у вас не хворіє шлунок, підшлункова залоза, печінка і таке інше».

Виробники відповідальності не бояться

Перевірка «Укрметртестстандарту» охопила лише близько чотирьох десятків зразків молочних продуктів. Це – крапля в морі. До того ж, перед будь-якою перевіркою треба попереджати виробника за 10 днів. За цей час можна замести сліди, кажуть експерти. А якщо виробника-підробника все-таки впіймають на гарячому, і це вдасться довести, йому загрожує штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів (1700–3400 гривень) або виправні роботи на строк до двох років. За переконанням експертів, для виробників неякісної продукції такий штраф є мізерним.

Гендиректор Держпідприємства Укрметртестстандарт» Михайло Мухаровський констатує: за нинішньої ситуації виробник не дуже боїться відповідальності. «Сьогодні немає основоположного закону – про відповідальність виробника, постачальника, імпортера за випуск неякісної продукції. Немає такого закону. Питання треба вирішувати за допомогою закону і ринкових, економічних важелів. А також – штрафи, навіть – до конфіскацій. Суворо – до кримінальної відповідальності. Поки ми не запровадимо краще законодавство у нас, якість не поліпшиться», – запевняє він.

Багато відомств, які відповідають за дотримання якості молочної продукції, мізерні штрафи для виробників-фальсифікаторів, недосконале законодавство. Такими є основні причини розквіту неякісного виробництва молочної продукції в Україні, на думку експерта із захисту прав споживачів Владислава Андрющенка: «За права споживачів в Україні відповідають сім відомств. А де багато няньок, там дитя каліка. Ті, хто перевіряє, не можуть укусити великого бізнесмена. І того, хто виробляє кишкову паличку, теж не можуть! Вони можуть виявити факти і сказати: такий факт є. Повідомити громадськості. А громадськість наша мовчить. Я, наприклад, купую молоко в селі. Я не можу купувати молоко тут, у торгових мережах».

Якщо покупець запідозрить, що йому підсунули неякісний товар, можна сподіватися в основному на себе. Або знехтувати своїми підозрами і скуштувати. Або викинути на смітник. Або все ж спробувати довести,
що продукція неякісна. Закон це дозволяє, кажуть фахівці. Тоді шлях – до суду. Правда, доведеться заплатити за експертизу, і за сам позов. А це – недешеве задоволення. І гарантій, що виробника вдасться вивести на чисту воду, – жодних.