Коли ціни на харчі почали знову зростати протягом останніх кількох місяців, спеціалісти говорили, що ситуація погіршується, але вони ще далекі від стрибка цін у 2008 році. Нині експерти вважають, що ситуація 2008 року була лише попередженням.
«Найкращі прогностичні моделі, які дають прогноз на кілька десятиліть, кажуть, що до 2030 року ціни на зернові можуть збільшитися на 50%, а до середини століття подвоїтися», – говорить німецький економіст Йоахім фон Браун.
За оцінками Світового банку, вищі ціни на харчі вже стали причиною зубожіння близько 44 мільйонів людей по цілому світі. Експерти говорять, що зростання цін на харчові продукти було однією з причин виступів у Єгипті, де середньостатистична людина витрачає близько 40% своїх доходів на харчі.
Зростання цін на харчі має багато неочікуваних наслідків
Президент Індонезії, наприклад, закликає громадян вирощувати червоний перець на своїх присадибних ділянках. Уряд Іраку відклав плани щодо закупівлі військових літаків, замість них він планує використати гроші на закупівлю зерна. В уражених повінню районах Пакистану політики роздають насіння разом з партійними брошурами.
У Бахрейні і Кувейті, двох державах Перської затоки, уряд роздає субсидії, щоб компенсувати зростання цін на харчі, але і це не допомагає погасити політичні пристрасті.
Допомоги потребує велика кількість країн. Серед них у найгіршому стані опинились чи можуть опинитися Афганістан, Конго, Киргизстан та Монголія.
Але світова спільнота, що далі переживає наслідки фінансової кризи, не завжди є спроможною допомогти. Глобальна програма безпеки сільського господарства та продуктів харчування, яку розпочали країни Групи двадцяти у 2009 році, досі не отримала належних коштів. З обіцяних 400 мільйонів доларів надійшла лише чверть.
Проте, як зауважує німецький експерт Йоахім фон Браун, попередження 2008 року все ж подіяло на кілька важливих країн: «На щастя, деякі уроки все ж були вивчені. З 2008 року Китай, Індія та Бразилія значно збільшили свої інвестиції у сільське господарство. Це матиме позитивні наслідки упродовж наступних років. Але зараз про позитив говорити ще зарано. Дві кризи протягом трьох років – це забагато».
«Найкращі прогностичні моделі, які дають прогноз на кілька десятиліть, кажуть, що до 2030 року ціни на зернові можуть збільшитися на 50%, а до середини століття подвоїтися», – говорить німецький економіст Йоахім фон Браун.
За оцінками Світового банку, вищі ціни на харчі вже стали причиною зубожіння близько 44 мільйонів людей по цілому світі. Експерти говорять, що зростання цін на харчові продукти було однією з причин виступів у Єгипті, де середньостатистична людина витрачає близько 40% своїх доходів на харчі.
Зростання цін на харчі має багато неочікуваних наслідків
Президент Індонезії, наприклад, закликає громадян вирощувати червоний перець на своїх присадибних ділянках. Уряд Іраку відклав плани щодо закупівлі військових літаків, замість них він планує використати гроші на закупівлю зерна. В уражених повінню районах Пакистану політики роздають насіння разом з партійними брошурами.
У Бахрейні і Кувейті, двох державах Перської затоки, уряд роздає субсидії, щоб компенсувати зростання цін на харчі, але і це не допомагає погасити політичні пристрасті.
Допомоги потребує велика кількість країн. Серед них у найгіршому стані опинились чи можуть опинитися Афганістан, Конго, Киргизстан та Монголія.
Але світова спільнота, що далі переживає наслідки фінансової кризи, не завжди є спроможною допомогти. Глобальна програма безпеки сільського господарства та продуктів харчування, яку розпочали країни Групи двадцяти у 2009 році, досі не отримала належних коштів. З обіцяних 400 мільйонів доларів надійшла лише чверть.
Проте, як зауважує німецький експерт Йоахім фон Браун, попередження 2008 року все ж подіяло на кілька важливих країн: «На щастя, деякі уроки все ж були вивчені. З 2008 року Китай, Індія та Бразилія значно збільшили свої інвестиції у сільське господарство. Це матиме позитивні наслідки упродовж наступних років. Але зараз про позитив говорити ще зарано. Дві кризи протягом трьох років – це забагато».
