Київ – Понад половина українців підтримує незалежність України. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Research&Branding Group з 1 по 9 березня цього року. Разом із цим не набагато менше й тих, хто був би готовий підтримати відновлення Радянського Союзу. Експерти зазначають, що такі соціологічні дані свідчать насамперед про критичну оцінку дій української влади, в тому числі – влади чинної.
За даними соціологічного опитування, проведеного компанією Research&Branding Group, якби сьогодні відбувся референдум, то 47% українських громадян підтримали б збереження Радянського Союзу. Натомість 51% проголосував би за незалежність України.
Прихильників збереження СРСР більше серед жителів Південного Сходу і людей старшого покоління, а прихильники незалежності переважають серед жителів Західної України і молоді.
Майже порівну розділилися думки щодо того, чи можна було уникнути розпаду СРСР. 46% опитаних вважають, що цього можна було уникнути, натомість 43% жителів України вважають, що розвал Радянського Союзу був неминучим.
Запитання з ностальгічним підтекстом
Тим часом, за даними соціологічної служби Центру Разумкова, проголошення незалежності України підтримують 59,1 % громадян. Такі дані були отримані в серпні минулого року. В соціологічній службі Центру Разумкова зазначили, що вони дещо інакше формулювали запитання.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що у формулювані запитань відчувається ностальгія за Радянським Союзом. Хоча він визнає, що дані Research&Branding Group істотно не відрізняються від аналогічних даних інших соціологічних опитувань.
«В одному з опитувань запитували про те, як змінилося життя за роки Незалежності. Позитивний баланс є лише в питанні демократії. І то: десь близько 30% вважають, що за Союзу демократії було більше», – каже політолог.
Старі негаразди втрачають актуальність
Керівник Інституту соціології НАНУ Євген Головаха вважає, що велика кількість прихильників СРСР свідчить насамперед про критичну оцінку дій української влади. За його словами, такі соціологічні дані свідчать насамперед про «двадцять років розчарувань».
Також Євген Головаха зазначає, що емоції, пов’язані з сучасними негараздами, для громадян є більш злободенними, тоді як негаразди радянського минулого втрачають актуальність.
Протягом останніх кількох років Research&Branding Group співпрацювала з Партією регіонів. Проте Володимир Фесенко переконаний, що отримані соціологічні дані не вигідні теперішній владі.
«Незадоволення незалежністю – це незадоволення владою, – зазначає політолог. – І тому це не можна вважати позитивом для нинішньої влади. Я не бачу інтересу для влади гратися на радянській ностальгії. У них зараз інші інтереси: як знайти баланс інтересів між Брюсселем та Москвою, щоб не потрапити у повну залежність від Москви».
За словами політолога, ностальгія за СРСР є свого роду виявом протестних настроїв.
Прихильників збереження СРСР більше серед жителів Південного Сходу і людей старшого покоління, а прихильники незалежності переважають серед жителів Західної України і молоді.
Майже порівну розділилися думки щодо того, чи можна було уникнути розпаду СРСР. 46% опитаних вважають, що цього можна було уникнути, натомість 43% жителів України вважають, що розвал Радянського Союзу був неминучим.
Запитання з ностальгічним підтекстом
Тим часом, за даними соціологічної служби Центру Разумкова, проголошення незалежності України підтримують 59,1 % громадян. Такі дані були отримані в серпні минулого року. В соціологічній службі Центру Разумкова зазначили, що вони дещо інакше формулювали запитання.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що у формулювані запитань відчувається ностальгія за Радянським Союзом. Хоча він визнає, що дані Research&Branding Group істотно не відрізняються від аналогічних даних інших соціологічних опитувань.
«В одному з опитувань запитували про те, як змінилося життя за роки Незалежності. Позитивний баланс є лише в питанні демократії. І то: десь близько 30% вважають, що за Союзу демократії було більше», – каже політолог.
Старі негаразди втрачають актуальність
Керівник Інституту соціології НАНУ Євген Головаха вважає, що велика кількість прихильників СРСР свідчить насамперед про критичну оцінку дій української влади. За його словами, такі соціологічні дані свідчать насамперед про «двадцять років розчарувань».
Також Євген Головаха зазначає, що емоції, пов’язані з сучасними негараздами, для громадян є більш злободенними, тоді як негаразди радянського минулого втрачають актуальність.
Протягом останніх кількох років Research&Branding Group співпрацювала з Партією регіонів. Проте Володимир Фесенко переконаний, що отримані соціологічні дані не вигідні теперішній владі.
«Незадоволення незалежністю – це незадоволення владою, – зазначає політолог. – І тому це не можна вважати позитивом для нинішньої влади. Я не бачу інтересу для влади гратися на радянській ностальгії. У них зараз інші інтереси: як знайти баланс інтересів між Брюсселем та Москвою, щоб не потрапити у повну залежність від Москви».
За словами політолога, ностальгія за СРСР є свого роду виявом протестних настроїв.