Київ – Представники бізнесу відзначають незначне підвищення інвестиційної привабливості України на початку цього року. За даними Європейської бізнес-асоціації, індекс інвестиційної привабливості зріс з 3,28 до 3,40. Інвестори позитивно ставляться до початку реформ, ініційованих українським урядом, однак зізнаються, що досі ключовими проблемами ведення бізнесу в Україні лишаються корупція й недосконала судова система. Чимало труднощів у підприємців виникло і з новим Податковим кодексом та намірами уряду регулювати продовольчий ринок України.
Європейська бізнес-асоціація об’єднує понад 800 українських і міжнародних компаній. У черговому щоквартальному опитуванні 91 респондент, серед яких перші особи компаній-учасниць асоціації, пов’язує зростання інвестиційної привабливості України з певним покращенням бізнес-клімату і збільшенням прибутків нових учасників українського ринку.
Президент правління Європейської бізнес-асоціації Томаш Фіала зазначає, що іноземні компанії позитивно ставляться до розпочатих в Україні економічних реформ. «Нас радує, що уряд не втратив бажання продовжувати розпочаті минулого року реформи, – навіть такі непопулярні, як пенсійна. Позитивним є намір надалі вдосконалювати податкову та адміністративну реформи. Ми також підтримуємо інтеграцію України до Євросоюзу, співпрацю з МВФ та балансування тарифів для населення – це треба робити обов’язково», – додає він.
Податковий кодекс поки більше на користь державі
Водночас ключовими проблемами для інвесторів залишається високий рівень корупції та неефективне реформування судової системи. Серед проблем, які респонденти назвали вперше за три роки дослідження інвестиційних можливостей України, труднощі у взаємодії з митницею, рейдерство та запровадження експортних квот.
До нового податкового кодексу іноземний бізнес у цілому ставиться позитивно. Однак є проблеми з його реалізацією. Керуючий партнер компанії «Ernst&Young» Олексій Кредісов наголошує, що нині багато запитань у бізнесу виникло через обіцяне українським урядом відшкодуванням податку на додану вартість.
«У деяких питаннях баланс, який мав би бути між платником податків і державою, у новому кодексі зміщується однозначно на користь останньої. Щодо відшкодування ПДВ, то цей потенційно величезний «плюс» раптом перетворився на «мінус», тому що отримання статусу автоматичного відшкодування настільки ускладнене, що провести цю процедуру дуже непросто», – каже він.
Державне регулювання породжує корупцію?
Крім цього, компанії, які працюють у харчовій промисловості України, турбують наміри уряду регулювати ціни на харчі. «Коли ми говоримо про проблеми з ціноутворенням, то маємо на увазі невтішну тенденцію, коли уряд намагається використати якомога більше адміністративних важелів, щоб регулювати попит і пропозицію. Такі дії точно не покращать ситуацію, вони лише «відтягують» вирішення проблем на харчовому ринку і породжують ще більше можливостей для корупції», – розповідає генеральний директор компанії «Данон Україна» Даріо Маркетті.
Напередодні в ефірі Радіо Свобода міністр аграрної політики Микола Присяжнюк заявив, що державне втручання у продовольчий сектор – нормальна практика для більшості країн світу.
«Та ситуація, яка в цьому році виникла з рядом продуктів харчування, це певний сигнал якраз для держави. Тому що ми з вами взяли гасло в аграрному секторі і говорили, що ринок все відрегулює. Але, на превеликий жаль, в аграрному секторі не так відбувається. І аграрний сектор чи то в розвинутих країнах, чи то в країнах диктатури – це найбільш зарегульований сектор, тому що продовольча безпека №1», – наголосив міністр.
Нині Верховна Рада розглядає запропонований провладними фракціями законопроект, який має на меті дати право на експорт сільськогосподарських товарів лише державним компаніям. Міжнародні фінансові інституції минулого місяця вже попередили український уряд, що такий крок може перешкодити майбутнім приватним інвестиціям в українське село.
Президент правління Європейської бізнес-асоціації Томаш Фіала зазначає, що іноземні компанії позитивно ставляться до розпочатих в Україні економічних реформ. «Нас радує, що уряд не втратив бажання продовжувати розпочаті минулого року реформи, – навіть такі непопулярні, як пенсійна. Позитивним є намір надалі вдосконалювати податкову та адміністративну реформи. Ми також підтримуємо інтеграцію України до Євросоюзу, співпрацю з МВФ та балансування тарифів для населення – це треба робити обов’язково», – додає він.
Податковий кодекс поки більше на користь державі
Водночас ключовими проблемами для інвесторів залишається високий рівень корупції та неефективне реформування судової системи. Серед проблем, які респонденти назвали вперше за три роки дослідження інвестиційних можливостей України, труднощі у взаємодії з митницею, рейдерство та запровадження експортних квот.
До нового податкового кодексу іноземний бізнес у цілому ставиться позитивно. Однак є проблеми з його реалізацією. Керуючий партнер компанії «Ernst&Young» Олексій Кредісов наголошує, що нині багато запитань у бізнесу виникло через обіцяне українським урядом відшкодуванням податку на додану вартість.
«У деяких питаннях баланс, який мав би бути між платником податків і державою, у новому кодексі зміщується однозначно на користь останньої. Щодо відшкодування ПДВ, то цей потенційно величезний «плюс» раптом перетворився на «мінус», тому що отримання статусу автоматичного відшкодування настільки ускладнене, що провести цю процедуру дуже непросто», – каже він.
Державне регулювання породжує корупцію?
Крім цього, компанії, які працюють у харчовій промисловості України, турбують наміри уряду регулювати ціни на харчі. «Коли ми говоримо про проблеми з ціноутворенням, то маємо на увазі невтішну тенденцію, коли уряд намагається використати якомога більше адміністративних важелів, щоб регулювати попит і пропозицію. Такі дії точно не покращать ситуацію, вони лише «відтягують» вирішення проблем на харчовому ринку і породжують ще більше можливостей для корупції», – розповідає генеральний директор компанії «Данон Україна» Даріо Маркетті.
Напередодні в ефірі Радіо Свобода міністр аграрної політики Микола Присяжнюк заявив, що державне втручання у продовольчий сектор – нормальна практика для більшості країн світу.
«Та ситуація, яка в цьому році виникла з рядом продуктів харчування, це певний сигнал якраз для держави. Тому що ми з вами взяли гасло в аграрному секторі і говорили, що ринок все відрегулює. Але, на превеликий жаль, в аграрному секторі не так відбувається. І аграрний сектор чи то в розвинутих країнах, чи то в країнах диктатури – це найбільш зарегульований сектор, тому що продовольча безпека №1», – наголосив міністр.
Нині Верховна Рада розглядає запропонований провладними фракціями законопроект, який має на меті дати право на експорт сільськогосподарських товарів лише державним компаніям. Міжнародні фінансові інституції минулого місяця вже попередили український уряд, що такий крок може перешкодити майбутнім приватним інвестиціям в українське село.