Нью-Йорк – Президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама скасував своє розпорядження дворічної давнини щодо припинення роботи трибуналів на військово-морській базі Ґуантанамо, що розташована на кубинській території. Передбачалося, що тамтешніх в’язнів, звинувачених у причетності до міжнародного тероризму, судитимуть не військовим, а цивільним кримінальним судом на території США.Цим рішенням Білий дім дає зрозуміти, що не наполягає на закритті тюрми Ґуантанамо упродовж одного року.
У старому розпорядженні президента Обами (а воно було одним із перших після його вступу на посаду) йшлося не лише про припинення засідань трибуналів (військових комісій), а й про закриття тюрми Ґуантанамо шляхом переведення в’язнів до тюрем на території Америки.
Представники адміністрації президента Обами пояснювали тодішнє рішення Білого дому реакцією на протести з боку міжнародних правозахисних організацій щодо умов утримання в’язнів у військовій тюрмі.
Так званий «в’язень номер один» Халід Шейх Мохамед мав стати не перед військовим трибуналом, а перед цивільним кримінальним судом в Америці. Мохамед, як відомо, не лише не заперечував обвинувачення у тероризмі, він відверто хизувався тим, що був чільним організатором знищення ісламськими терористами хмарочосів Світового торговельного центру 11-го вересня 2001-го року. Він також визнав, що сам відрізав голову американському журналістові Деніелу Перлу у Пакистані. Інші в’язні Ґуантанамо, чи то пак полонені (багатьох із них було захоплено в Афганістані зі зброєю в руках) теж мали сидіти в американських федеральних тюрмах, очікуючи цивільних судових процесів. Проте Конгрес заблокував перевезення в’язнів Ґуантанамо до Сполучених Штатів, а інші країни погодилися прийняти лише невелику кількість в’язнів, звинувачуваних Америкою у причетності до тероризму.
Близько 500 в’язнів було звільнено за рішенням Пентагону у роки правління Джорджа Буша, 67 звільнили від початку президентства Барака Обами, причому 40 віддали до інших країн. Залишилося 172 в’язні.
Нові правила для старої тюрми
У нинішньому розпорядженні Білого дому викладено, зокрема, нові правила щодо в’язнів, яких утримують без суду, вважаючи особливо небезпечними.
Їхній статус переглядатимуть щороку, а кожні три роки визначатимуть, чи вони й далі загрожують безпеці Сполучених Штатів.
Наголошується, що до складу цих ревізійних комісій входитимуть представники державного департаменту, міністерств юстиції та внутрішньої безпеки і розвідувальних служб.
Стверджується необхідність дотримувати вимог Женевських конвенцій щодо поводження з полоненими, а також міжнароодного договору про заборону тортур і негуманного ставлення до в’язнів.
Як зауважив у телевізійному інтерв’ю Марк Сміт, коментатор інформаційної агенції Associated Press, «Обама стверджує, що впроваджуються нові гарантуючі заходи щодо доказів і допитів... Він наголосив у своїй заяві, що система правосуддя є ключовою частиною американського арсеналу у війні проти (терористичної мережі) Аль-Каїда».
Відтак, засідання військових трибуналів на Ґаунтанамо відновляться. Оглядачі наголошують, що нове розпорядження стосується лише усіх нинішніх в’язнів військової тюрми. Про можливих майбутніх мови нема.
«Цей наказ допоможе нам звинувачувати й судити наших ворогів», – сказав конгресмен Адам Сміт, демократ, член комісії Палати представників з питань збройних сил.
Представники адміністрації президента Обами пояснювали тодішнє рішення Білого дому реакцією на протести з боку міжнародних правозахисних організацій щодо умов утримання в’язнів у військовій тюрмі.
Так званий «в’язень номер один» Халід Шейх Мохамед мав стати не перед військовим трибуналом, а перед цивільним кримінальним судом в Америці. Мохамед, як відомо, не лише не заперечував обвинувачення у тероризмі, він відверто хизувався тим, що був чільним організатором знищення ісламськими терористами хмарочосів Світового торговельного центру 11-го вересня 2001-го року. Він також визнав, що сам відрізав голову американському журналістові Деніелу Перлу у Пакистані. Інші в’язні Ґуантанамо, чи то пак полонені (багатьох із них було захоплено в Афганістані зі зброєю в руках) теж мали сидіти в американських федеральних тюрмах, очікуючи цивільних судових процесів. Проте Конгрес заблокував перевезення в’язнів Ґуантанамо до Сполучених Штатів, а інші країни погодилися прийняти лише невелику кількість в’язнів, звинувачуваних Америкою у причетності до тероризму.
Близько 500 в’язнів було звільнено за рішенням Пентагону у роки правління Джорджа Буша, 67 звільнили від початку президентства Барака Обами, причому 40 віддали до інших країн. Залишилося 172 в’язні.
Нові правила для старої тюрми
У нинішньому розпорядженні Білого дому викладено, зокрема, нові правила щодо в’язнів, яких утримують без суду, вважаючи особливо небезпечними.
Їхній статус переглядатимуть щороку, а кожні три роки визначатимуть, чи вони й далі загрожують безпеці Сполучених Штатів.
Наголошується, що до складу цих ревізійних комісій входитимуть представники державного департаменту, міністерств юстиції та внутрішньої безпеки і розвідувальних служб.
Стверджується необхідність дотримувати вимог Женевських конвенцій щодо поводження з полоненими, а також міжнароодного договору про заборону тортур і негуманного ставлення до в’язнів.
Як зауважив у телевізійному інтерв’ю Марк Сміт, коментатор інформаційної агенції Associated Press, «Обама стверджує, що впроваджуються нові гарантуючі заходи щодо доказів і допитів... Він наголосив у своїй заяві, що система правосуддя є ключовою частиною американського арсеналу у війні проти (терористичної мережі) Аль-Каїда».
Відтак, засідання військових трибуналів на Ґаунтанамо відновляться. Оглядачі наголошують, що нове розпорядження стосується лише усіх нинішніх в’язнів військової тюрми. Про можливих майбутніх мови нема.
«Цей наказ допоможе нам звинувачувати й судити наших ворогів», – сказав конгресмен Адам Сміт, демократ, член комісії Палати представників з питань збройних сил.