Брюссель – У Брюсселі розпочався перший діалог віч-на-віч між представниками Сербії та її колишньої провінції, а нині – самопроголошеної незалежної держави Косова. Головна мета – розвинути співробітництво між Белградом і Приштиною, зв’язки між якими обірвалися після одностороннього проголошення незалежності. Європейська дипломатія, що служить посередником цієї зустрічі, зауважує, що успіх переговорів стане запорукою, з одного боку, майбутнього членства цих держав у ЄС, а з іншого, покращення життя сербів та косовців.
До останньої хвилини залишалася невпевненість у тому, що делегації Косова та Сербії справді прибудуть до Брюсселя на цю двосторонню зустріч. І от вперше після одностороннього проголошення незалежності Косова у 2008 році Приштина та Белград таки сіли за стіл переговорів.
Переговори, посередником у яких виступає Євросоюз, повинні не лише вгамувати існуючі пристрасті, але й надати «зелене світло» на отримання обома країнами статусу «кандидата» на приєднання до ЄС. Саме це, власне, й спонукає сторони до припинення прохолоди у стосунках, кажуть європейські політичні оглядачі.
Діалог без великих надій
Тим часом у Брюсселі на нинішню зустріч великих надій не покладають. Так само утримуються від надто серйозних прогнозів і Сполучені Штати.
Помічник держсекретаря з європейських та євразійських справ Томас Кантрімен сказав Радіо Свобода, що і сербські, і косовські політики та представники преси «перебільшують значення цього діалогу». «Це важливий засіб для двох країн обговорити дуже практичні ініціативи, що полегшать життя кожній із них», – зауважив Кантрімен.
З огляду на це розмови тут насамперед зосереджені не на політичних, а на суто практичних проблемах, тобто питання руху людей, авіаційного простору, митних комерційних дозволів чи безпеки документів.
Представник сербської делегації Борко Стефанович перед діалогом також повідомив, що буде розглянута й проблема телекомунікацій. Адже через перешкоди Сербії Косово, що не є членом ООН, досі не має свого телефонного коду, а для мобільного зв’язку користується кодами Словенії або Монако.
Щоб уникнути нових ускладнень, питання відмови Белграда визнавати незалежність Косова протягом дводенних переговорів, вочевидь, будуть оминати. Та й немає у цьому потреби, каже представник Сполучених Штатів Томас Кантріман. «Як на наш погляд, питання статусу (Косова) вже вирішене. Його право на незалежність було встановлене та підтримане Міжнародним судом», – зазначив він. (Міжнародний суд, найвищий судовий орган ООН, минулого року схвалив консультативний висновок, що не має юридичної сили, за яким проголошення незалежності Косова від Сербії «не порушило загального міжнародного права» – ред.)
З огляду на це, «статус Косова не може і не буде зміненим нинішнім діалогом», додав помічник держсекретаря США з європейських та євразійських справ.
Тим часом прем’єр-міністр Косова Хашим Тачі висловив сподівання на успіх переговорного процесу. «Я повністю переконаний, що цей процес завершиться взаємним визнанням Косова та Сербії як незалежних держав», – каже він.
«Існують антиалбанські політичні плани» – косовський політик
Порівняно менш оптимістичну позицію займає голова делегації Сербії Борко Стефанович. «Не обмежуючи себе часовими рамками, ми до кінця року спробуємо вирішити низку ключових проблем. Ми налаштовані оптимістично, але, звичайно, див не очікуємо», – зауважив представник Сербії.
Ще менше віри в успіх діалогу Белграда й Приштини мають представники радикальних партій косовських албанців. Албін Курті, який очолює політичний рух Косова під назвою «Самовизначення», заявив одному з європейських інформагентств, що переговори зазнають краху через «злочинне минуле Сербії в Косові». Белград «і нині плекає антиалбанські політичні плани», – заявив представник цього радикального руху.
Сербія вимагатиме більшого контролю над районами Косова, де серби складають більшість мешканців. Борко Стефанович також зауважує, що має намір вимагати права косовських сербів законно повернутися до своїх домівок у Косові, які вони покинули в часи конфлікту.
Тим часом незалежність Косова, оголошену взимку 2008 року, визнали тільки 75 країн світу, включно із США та більшістю держав Євросоюзу. Водночас досі не визнали суверенітету Косова такі впливові держави з правом вето в Раді безпеки ООН, як Росія та Китай.
Переговори, посередником у яких виступає Євросоюз, повинні не лише вгамувати існуючі пристрасті, але й надати «зелене світло» на отримання обома країнами статусу «кандидата» на приєднання до ЄС. Саме це, власне, й спонукає сторони до припинення прохолоди у стосунках, кажуть європейські політичні оглядачі.
Діалог без великих надій
Тим часом у Брюсселі на нинішню зустріч великих надій не покладають. Так само утримуються від надто серйозних прогнозів і Сполучені Штати.
Помічник держсекретаря з європейських та євразійських справ Томас Кантрімен сказав Радіо Свобода, що і сербські, і косовські політики та представники преси «перебільшують значення цього діалогу». «Це важливий засіб для двох країн обговорити дуже практичні ініціативи, що полегшать життя кожній із них», – зауважив Кантрімен.
З огляду на це розмови тут насамперед зосереджені не на політичних, а на суто практичних проблемах, тобто питання руху людей, авіаційного простору, митних комерційних дозволів чи безпеки документів.
Представник сербської делегації Борко Стефанович перед діалогом також повідомив, що буде розглянута й проблема телекомунікацій. Адже через перешкоди Сербії Косово, що не є членом ООН, досі не має свого телефонного коду, а для мобільного зв’язку користується кодами Словенії або Монако.
Щоб уникнути нових ускладнень, питання відмови Белграда визнавати незалежність Косова протягом дводенних переговорів, вочевидь, будуть оминати. Та й немає у цьому потреби, каже представник Сполучених Штатів Томас Кантріман. «Як на наш погляд, питання статусу (Косова) вже вирішене. Його право на незалежність було встановлене та підтримане Міжнародним судом», – зазначив він. (Міжнародний суд, найвищий судовий орган ООН, минулого року схвалив консультативний висновок, що не має юридичної сили, за яким проголошення незалежності Косова від Сербії «не порушило загального міжнародного права» – ред.)
З огляду на це, «статус Косова не може і не буде зміненим нинішнім діалогом», додав помічник держсекретаря США з європейських та євразійських справ.
Тим часом прем’єр-міністр Косова Хашим Тачі висловив сподівання на успіх переговорного процесу. «Я повністю переконаний, що цей процес завершиться взаємним визнанням Косова та Сербії як незалежних держав», – каже він.
«Існують антиалбанські політичні плани» – косовський політик
Порівняно менш оптимістичну позицію займає голова делегації Сербії Борко Стефанович. «Не обмежуючи себе часовими рамками, ми до кінця року спробуємо вирішити низку ключових проблем. Ми налаштовані оптимістично, але, звичайно, див не очікуємо», – зауважив представник Сербії.
Ще менше віри в успіх діалогу Белграда й Приштини мають представники радикальних партій косовських албанців. Албін Курті, який очолює політичний рух Косова під назвою «Самовизначення», заявив одному з європейських інформагентств, що переговори зазнають краху через «злочинне минуле Сербії в Косові». Белград «і нині плекає антиалбанські політичні плани», – заявив представник цього радикального руху.
Сербія вимагатиме більшого контролю над районами Косова, де серби складають більшість мешканців. Борко Стефанович також зауважує, що має намір вимагати права косовських сербів законно повернутися до своїх домівок у Косові, які вони покинули в часи конфлікту.
Тим часом незалежність Косова, оголошену взимку 2008 року, визнали тільки 75 країн світу, включно із США та більшістю держав Євросоюзу. Водночас досі не визнали суверенітету Косова такі впливові держави з правом вето в Раді безпеки ООН, як Росія та Китай.