Прага – У європейські пресі чимало пишуть про відзначення у середу в Лондоні 80-річчя з дня народження одного з головних руйнівників СРСР – президента цієї ослаблої імперії Михайла Горбачова. Деякі експерти вважають, що Горбачов був більше «сліпим руйнівником», аніж реформатором, і саме відсутність реформ призвела згодом до відновлення авторитаризму в Росії, який є загрозою цілому регіону колишнього СРСР. У газетах також звертають увагу на велике невдоволення західних фінансових та інвестиційних установ намаганнями влади Януковича запровадити в Україні державну монополію на експорт зерна та інших продуктів сільського господарства. Західні експерти також називають деякі головні економічні та політичні ризики для нинішньої влади в Києві.
Колишній посол Чехії в Україні Павел Маша написав для «Лідових новін» матеріал під назвою «Радянсько-російський термінатор Горбачов», де йдеться, зокрема, про значне перебільшення активної політичної ролі останнього лідера СРСР у подіях, котрі називають «крахом тоталітаризму», «крахом імперії». Павел Маша зауважує, що «світ сьогодні славить 80-річчя Михайла Горбачова, вождя потуги, коли головною заслугою його було те, що він «нічого не зробив». Автор інформує, що на вечірці на честь Горбачова в лондонському Ройяль Альберт Холлі, де вступ коштує від 35 до 100 тисяч фунтів, будуть присутні Шарон Стоун, Кевін Кейсі, Арнольд Шварценегер, Анґела Меркель, колишній британський прем’єр Джон Мейджор та інші відомі постаті. Але вдома, в Росії, як наголошує Маша, цю дату фактично не відзначають. І не лише тому, що багато росіян і сьогодні вважають Горбачова «американським агентом», а з тієї причини, що в Росії набагато більше шанують покійного вже Бориса Єльцина, бо саме він, а не Горбачов, «угодою в Біловезькій пущі в Білорусі разом із лідерами України, Білорусі та Казахстану зруйнував радянську імперію остаточно». Павел Маша цитує експертів, котрі вважають, що Горбачов увійшов у історію не як «реформатор», а більше як свідок руйнування імперії, якому він «не заважав». Якраз чи не відсутність у Горбачова здатності реформувати тодішнє суспільство і стала однією з причин відродження тоталітаризму в Росії, що сам Горбачов нині мусить визнавати. Аналізуючи події на теренах СРСР та в країнах колишнього соціалізму, Павел Маша доходить висновку, що саме своєрідна пасивність Горбачова і його розуміння того, що вже не Москва вирішує долі народів, а вони самі, і «зламала основи тоталітарного режиму».
Московська «Нєзавісімая газета» наголошує, що «Київ вступив у битву за врожай» і цим викликав «невдоволення Заходу, який виступає проти державної монополії в Україні на експорт продовольства». Йдеться про нові законопроекти у Верховній Раді, котрі передбачають встановлення «державної монополії на ринку сільгосптоварів». Тут також наводяться деталі протестів Американської торгової палати, МВФ, ЄБРР, котрі вимагають від влади Януковича відмовитися від ідеї створення державної монополії в галузі сільського господарства, особливо експорту його продукції, що може призвести не лише до зростання корупції, але й до вилучення України з переліку держав із ринковою економікою. Тут також зазначено, що правляча більшість Верховної Ради вже відреагувала на міжнародну критику і внесла відповідні поправки до нових законопроектів.
Аналітик із «Ройтрес» Річард Балмфорт вказує у своєму аналізі на найближчі головні виклики і політичні ризики української влади. Тут відзначено, зокрема, важливу роль анонсованих урядом Януковича реформ, від чого залежить подальше продовження співпраці України з МВФ та іншими міжнародними фінансовими, інвестиційними установами. Продовження фінансування Києва з боку МВФ залежить від рішення Верховної Ради у березні щодо масштабів проведення пенсійної реформи. Балмфорт також вважає, що одним із ризиків для Києва є газова проблема з Росією, яка може посилити напруження цього року. Також гострим для України є питання довіри міжнародних інвесторів та продовження приватизації в економіці. До головних політичних ризиків Києва експерт із «Ройтерс» відносить і спроби переслідування опозиції, тиск на ЗМІ та характер розвитку взаємин між Україною та ЄС.
Московська «Нєзавісімая газета» наголошує, що «Київ вступив у битву за врожай» і цим викликав «невдоволення Заходу, який виступає проти державної монополії в Україні на експорт продовольства». Йдеться про нові законопроекти у Верховній Раді, котрі передбачають встановлення «державної монополії на ринку сільгосптоварів». Тут також наводяться деталі протестів Американської торгової палати, МВФ, ЄБРР, котрі вимагають від влади Януковича відмовитися від ідеї створення державної монополії в галузі сільського господарства, особливо експорту його продукції, що може призвести не лише до зростання корупції, але й до вилучення України з переліку держав із ринковою економікою. Тут також зазначено, що правляча більшість Верховної Ради вже відреагувала на міжнародну критику і внесла відповідні поправки до нових законопроектів.
Аналітик із «Ройтрес» Річард Балмфорт вказує у своєму аналізі на найближчі головні виклики і політичні ризики української влади. Тут відзначено, зокрема, важливу роль анонсованих урядом Януковича реформ, від чого залежить подальше продовження співпраці України з МВФ та іншими міжнародними фінансовими, інвестиційними установами. Продовження фінансування Києва з боку МВФ залежить від рішення Верховної Ради у березні щодо масштабів проведення пенсійної реформи. Балмфорт також вважає, що одним із ризиків для Києва є газова проблема з Росією, яка може посилити напруження цього року. Також гострим для України є питання довіри міжнародних інвесторів та продовження приватизації в економіці. До головних політичних ризиків Києва експерт із «Ройтерс» відносить і спроби переслідування опозиції, тиск на ЗМІ та характер розвитку взаємин між Україною та ЄС.