Прага – Сполучені Штати могли б активніше підтримувати громадянське суспільство України, вважає український правозахисник Володимир Яворський. У середу він повернувся до Києва з Вашингтона, де напередодні разом з іншими представниками українських неурядових організацій зустрічався з керівниками зовнішньополітичних відомств України і США Костянтином Грищенком та Гілларі Клінтон. Радіо Свобода спершу поцікавилася у Володимира Яворського, який є виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини, як саме пройшла зустріч в американській столиці з дипломатами.
– Із Клінтон у нас була виключно формальна зустріч, в основному ми зустрічалися з неурядовими організаціями американськими різноманітними, з людьми, які ведуть цей діалог нижчого рівня. З Клінтон ми обмінялися кількома словами з приводу важливості громадянського суспільства і важливості того, щоб уряд відкривав двері для громадянського суспільства. Пан Грищенко нічого на це не відповів. Це достатньо швидко все було.
– Чи був взагалі сенс проводити, як Ви кажете, формальну зустріч?
– У цьому є сенс, тому що в Україні на сьогоднішній день є проблема взагалі спілкування експертного середовища, неурядових організацій з чинною владою. І оця зустріч ще раз підтвердила те саме. Непотрібно американської сторони для того, щоб проводити діалог між собою. Навіть комічно виглядає, коли американська сторона закликає українську владу вести діалог з неурядовими організаціями.
– Якої тематики стосувалися ваші зустрічі з представниками американських громадських організацій?
– Вони стосувалися трьох ключових напрямків. Перш за все, це економіка і економічне співробітництво. Друге, це питання демократії і третє, це питання соціальних прав, прав жінок, мігрантів, зокрема. Однією з головних цілей було, щоб американські організації, політики, дізналися більше про теперішню ситуацію в Україні. А друге було, що, можливо, стратегічно... – зокрема, є комісія по співробітництву Україна-США і, наприклад, неурядові організації можуть моніторити, наскільки успішно виконуються ті чи інші зобов’язання України. Наприклад, як Україна виконує свої зобов’язання щодо демократичного розвитку.
– Чи ви домовилися про щось конкретне?
– Конкретно ми нічого не домовилися, оскільки це була перша зустріч. Наступна зустріч буде через шість місяців у Києві і фактично зараз пропонувався набір інструментів. До наступної зустрічі вже будуть думати, чи можливо їх впровадити, чи неможливо.
– Чи, на Вашу думку, США могли б робити більше для підтримки громадянського суспільства України?
– На мою думку, очевидно, що більше. Це починається з фінансування і закінчується політичним діалогом. На сьогоднішній день більшість обсягів фінансування проектів йдуть на чинну владу, а не на громадянське суспільство. Якщо порівняти, скільки, наприклад, фінансуються програми громадянського суспільства в нашій країні з сусідніми країнами, то в Україні це в десятки разів менше. А з іншої сторони, є застереження у певного кола політиків американських, що потрібно будувати просто прагматичні економічні стосунки, а демократичний розвиток взагалі не є настільки принципово важливим, бо в порівнянні з Росією і Білоруссю в Україні ситуація набагато краща і, відповідно, немає що обговорювати. Тобто, є ще проблема американської сторони, коли немає чіткої позиції щодо вимог впровадження демократії в Україні.
– Хто фінансував Вашу нинішню поїздку до США?
– Там було спільне фінансування американських фондів і Міжнародного фонду «Відродження» українського. Не уряди фінансували.
– Чи був взагалі сенс проводити, як Ви кажете, формальну зустріч?
– У цьому є сенс, тому що в Україні на сьогоднішній день є проблема взагалі спілкування експертного середовища, неурядових організацій з чинною владою. І оця зустріч ще раз підтвердила те саме. Непотрібно американської сторони для того, щоб проводити діалог між собою. Навіть комічно виглядає, коли американська сторона закликає українську владу вести діалог з неурядовими організаціями.
– Якої тематики стосувалися ваші зустрічі з представниками американських громадських організацій?
– Вони стосувалися трьох ключових напрямків. Перш за все, це економіка і економічне співробітництво. Друге, це питання демократії і третє, це питання соціальних прав, прав жінок, мігрантів, зокрема. Однією з головних цілей було, щоб американські організації, політики, дізналися більше про теперішню ситуацію в Україні. А друге було, що, можливо, стратегічно... – зокрема, є комісія по співробітництву Україна-США і, наприклад, неурядові організації можуть моніторити, наскільки успішно виконуються ті чи інші зобов’язання України. Наприклад, як Україна виконує свої зобов’язання щодо демократичного розвитку.
– Чи ви домовилися про щось конкретне?
– Конкретно ми нічого не домовилися, оскільки це була перша зустріч. Наступна зустріч буде через шість місяців у Києві і фактично зараз пропонувався набір інструментів. До наступної зустрічі вже будуть думати, чи можливо їх впровадити, чи неможливо.
– Чи, на Вашу думку, США могли б робити більше для підтримки громадянського суспільства України?
– На мою думку, очевидно, що більше. Це починається з фінансування і закінчується політичним діалогом. На сьогоднішній день більшість обсягів фінансування проектів йдуть на чинну владу, а не на громадянське суспільство. Якщо порівняти, скільки, наприклад, фінансуються програми громадянського суспільства в нашій країні з сусідніми країнами, то в Україні це в десятки разів менше. А з іншої сторони, є застереження у певного кола політиків американських, що потрібно будувати просто прагматичні економічні стосунки, а демократичний розвиток взагалі не є настільки принципово важливим, бо в порівнянні з Росією і Білоруссю в Україні ситуація набагато краща і, відповідно, немає що обговорювати. Тобто, є ще проблема американської сторони, коли немає чіткої позиції щодо вимог впровадження демократії в Україні.
– Хто фінансував Вашу нинішню поїздку до США?
– Там було спільне фінансування американських фондів і Міжнародного фонду «Відродження» українського. Не уряди фінансували.