«Русскій мір» іде в Україну не лише через гуманітарну, релігійну та інформаційну сфери, а й через побудову вертикалі влади та внутрішню стабілізацію за рахунок згортання демократії у державі. За даними Фонду «Демократичні ініціативи», якщо на початку минулого року третині українців було байдуже, чи існує у державі демократія, то наприкінці року більше половини респондентів уже були стурбовані фактами згортання демократичних прав і свобод.
Експерти, так само як і учасники опитування, до ознак авторитаризму відносять проведення чинною владою реформ судочинства та звуження діяльності опозиції та ЗМІ.
Як відзначив виконавчий директор Української Гельсінської спілки Володимир Яворський, здійснювана владою судова реформа збільшує фактичну залежність суддів від політиків. А внаслідок політизації діяльності правоохоронців та силовиків в українців звузилося право захищеності, право на оскарження незаконних дій службовців. Не менш небезпечними є утиски свободи слова, зауважив Яворський.
Утиски ЗМІ чи критика ворогів?
Шляхом тиску на незалежні ЗМІ та журналістів влада створює комфортне для себе інформаційне середовище, зазначає виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.
«Більшість українців (понад 60 відсотків) основну інформацію беруть з телеканалів, – каже вона. – Тому приборкання телеканалів було завданням номер один. Власникам великих телеканалів ці правила гри абсолютно підійшли. Тому що власники великих телеканалів в Україні – це є люди, які мають ще й інші бізнеси, і їм треба домовлятися зі владою».
Натомість представник Президента у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко не погоджується з тим, що в Україні «згортається демократія». У коментарі Радіо Свобода він заявив, що Президента критикують супротивники здійснюваних ним реформ.
«Він виходить з інтересів реформ у суспільстві. У нього є шанс змінити країну у такий спосіб, щоб вона стала справді демократичною – одним із провідних центрів сім’ї східноєвропейських демократій, – каже Мірошниченко. – Утиски свободи слова? Я не можу погодитись, що вони існують! Ті самі ток-шоу, які є – вони теж є свідченням того, що держава зацікавлена у тому, щоб демократія та критика (як об’єктивна, так і інакша) як така була присутня. Ті реформи, які у нашій країні відбуваються, вони є змістом і метою діяльності Президента!»
Суспільство захищатиме себе самостійно
Як свідчать опитування Фонду «Демократичні ініціативи», чимало пересічних українців запропонованих реформ не сприймає.
За останні місяці зросла кількість тих, хто розчарувався у здатності політиків захистити громадянина та українську державу в цілому (таких понад 60 відсотків). Третина респондентів вважає, що лише розвиток громадянського суспільства, мирний супротив громади певним діям влади може захистити демократичні цінності у країні.
«Україні потрібен широкий громадський рух, – зазначає керівник Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. – Нині є спроби організувати широкі громадські кампанії, але мені чомусь здається, що без широкого, загального руху, який буде об’єднаний на базі основних цінностей, таких, як захист демократії та захист суверенітету України, – без цього буде складно».
Експерти, так само як і учасники опитування, до ознак авторитаризму відносять проведення чинною владою реформ судочинства та звуження діяльності опозиції та ЗМІ.
Як відзначив виконавчий директор Української Гельсінської спілки Володимир Яворський, здійснювана владою судова реформа збільшує фактичну залежність суддів від політиків. А внаслідок політизації діяльності правоохоронців та силовиків в українців звузилося право захищеності, право на оскарження незаконних дій службовців. Не менш небезпечними є утиски свободи слова, зауважив Яворський.
Утиски ЗМІ чи критика ворогів?
Шляхом тиску на незалежні ЗМІ та журналістів влада створює комфортне для себе інформаційне середовище, зазначає виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.
«Більшість українців (понад 60 відсотків) основну інформацію беруть з телеканалів, – каже вона. – Тому приборкання телеканалів було завданням номер один. Власникам великих телеканалів ці правила гри абсолютно підійшли. Тому що власники великих телеканалів в Україні – це є люди, які мають ще й інші бізнеси, і їм треба домовлятися зі владою».
Натомість представник Президента у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко не погоджується з тим, що в Україні «згортається демократія». У коментарі Радіо Свобода він заявив, що Президента критикують супротивники здійснюваних ним реформ.
«Він виходить з інтересів реформ у суспільстві. У нього є шанс змінити країну у такий спосіб, щоб вона стала справді демократичною – одним із провідних центрів сім’ї східноєвропейських демократій, – каже Мірошниченко. – Утиски свободи слова? Я не можу погодитись, що вони існують! Ті самі ток-шоу, які є – вони теж є свідченням того, що держава зацікавлена у тому, щоб демократія та критика (як об’єктивна, так і інакша) як така була присутня. Ті реформи, які у нашій країні відбуваються, вони є змістом і метою діяльності Президента!»
Суспільство захищатиме себе самостійно
Як свідчать опитування Фонду «Демократичні ініціативи», чимало пересічних українців запропонованих реформ не сприймає.
За останні місяці зросла кількість тих, хто розчарувався у здатності політиків захистити громадянина та українську державу в цілому (таких понад 60 відсотків). Третина респондентів вважає, що лише розвиток громадянського суспільства, мирний супротив громади певним діям влади може захистити демократичні цінності у країні.
«Україні потрібен широкий громадський рух, – зазначає керівник Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. – Нині є спроби організувати широкі громадські кампанії, але мені чомусь здається, що без широкого, загального руху, який буде об’єднаний на базі основних цінностей, таких, як захист демократії та захист суверенітету України, – без цього буде складно».
