Плата за маршрут

У більшості міст України подорожчав проїзд у маршрутках. На деяких напрямах у Києві тариф піднявся до трьох гривень. У Львові вирішили брати за проїзд у середньому дві з половиною гривні. Хоча перевізники попереджають: якщо подорожчання пального триватиме, вартість проїзду може сягнути чотирьох-шести гривень.
Львівські перевізники початок тижня розпочали зі страйку, вимагаючи від міської влади підвищення тарифів. Спершу заявляли про безтерміновий протест, а потім вдались до одноденного. Оскільки міськрада пообіцяла розглянути питання тарифів на проїзд на найближчому виконкомі.
Погрози львівських перевізників

У Львові - 74 маршрути, які обслуговують 22 підприємства перевізників. Поки що проїхатися у маршрутному таксі цього міста коштує у середньому гривню сімдесят п’ять копійок. Перевізники переконують, що їм доводиться їздити собі у збиток. Мовляв, чинні тарифи визначали, коли літр пального обходився у чотири гривні, а зараз його вартість – удвічі більша. Шини, запчастини теж не подешевшали. Та й зарплату водіям хотілося б підвищити. Вимога перевізників до міської влади - збільшити вартість проїзду до двох п’ятдесяти. Мерія наполягає на двох гривнях, розповідає львівська кореспондентка Радіо Свобода.

У мерії погоджуються підняти ціну за проїзд у маршрутках на 25 копійок, бо саме 2 гривні і погоджено з Антимонопольним комітетом. Голова Асоціації вільних профспілок автотранспортників України Андрій Корчинський тим часом вважає, що 2 гривні – це надто мало, щоб утримувати транспорт у належному стані. «Більшість перевізників сказали, що будуть продавати свої автобуси», - попередив він.

Тим часом міська влада планує перевірити ринок перевезень у Львові, де ведеться нечесний бізнес і маршрути віддаються в оренду. До того ж невідома величина пасажиропотоку, оскільки водії не видають квитки пасажирам. Однак, невдовзі квитки мають стати обов’язковою нормою.
Водночас, Асоціація вільних профспілок автотранспортників України наголошує: якщо перевізники не знайдуть порозуміння з місцевою владою, то оголосять загальноміський страйк.

Адекватність тарифів

Перевізники піднімають ціни у маршрутних таксі не через примху, переконує голова Всеукраїнської асоціації автоперевізників Віталій Рева. Вартість проїзду напряму залежить від вартості пального, а тарифи в Україні не піднімали вже протягом кількох років. А ціни на пальне на місці не стояли. «Пасажирський транспорт став нерентабельним, виходячи з цього і зарплата, і забезпечення матеріальними ресурсами незадовільні. Перевізники не купували рухомий склад. Адже, щоб купити рухомий склад, рівень рентабельності має бути біля 15%. Усе працювало в режимі жорсткої економії: видача квитків, стримуваний ріст зарплат водіям і колективу… Виживали за рахунок власного шкірного сала. Зараз виходу іншого немає, ніж підвищення тарифів», - вважає Рева.

Ціни на маршрутні таксі не відповідають якості перевезення для пасажирів, констатує Іван Салій, екс-мер Києва, колишній перший заступник Міністра транспорту України. Але якщо станом транспортного засобу і роботою водія має перейматися фірма-перевізник, то контроль за цінами – це безпосередній обов’язок держави, вважає він. «Дотувати треба і маршрутників за пільгові перевезення, треба щоб маршрутки возили не лише тих, хто їм гроші платить, а возили усіх. Для цього вони мають виграти тендер. Звичайно, головне, щоб тут не було корупційної складової».

Ціноутворення

Якщо перевізники вимагають підвищення вартості проїзду, це свідчить про відсутність монополізації цін. Навпаки, ціни регульовані, зауважує економіст Ярослав Жаліло. Інша справа, чи не обернеться ця ситуація так званим «корпоративним лобізмом», наскільки підвищення буде обґрунтованим?

За такий можливий варіант, на думку Ярослава Жаліла, мають нести відповідальність відповідні державні структури. «Якщо говорити про ціноутворення, то влада має втручатися у зв’язку з необхідністю підтримання соціально прийнятного рівня цін – це-перше. Також, у зв’язку з необхідністю запобігання монопольним змовам, і, найголовніше - у зв’язку з необхідністю забезпечення якості та безпеки надання послуг. В ідеалі влада повинна була б регулювати безпеку перевезень і умови перевезень в приватному транспорті, а паралельно зосередити увагу на тому, аби забезпечити місто нормальним муніципальним транспортом». І в таких умовах, за присутності адекватного конкурента, потреба в регулюванні цін на перевезення в маршрутках просто відпала би, вважає експерт.

Тим часом в Управління цінової політики Київської міської адміністрації стверджують, що тарифи на проїзд у маршрутних таксі не можна регулювати ані державі, ані міській владі. Щоправда, право на здійснення державного контролю за дотриманням законів про захист економічної конкуренції має Антимонопольний комітет.

А от із представниками тієї ж міської влади ціни лише узгоджують. Закони дозволяють перевізникові надати економічне обґрунтування підвищення вартості проїзду і поставити її перед фактом. З іншого боку, експерти кажуть: якщо владі дозволити регулювання цін, це навряд чи поліпшить ситуацію, а тільки призведе до збільшення корупції й надасть владі важелі тиску на перевізників. І взагалі – це ж не Радянський Союз, а ринкова економіка. Вона мала б створити конкуренцію серед перевізників і щодо якості перевезень, і щодо запобігання завищенню цін. До речі, коли проводять тендери, обираючи фірму-перевізника для певного маршруту, такої умови, як вартість проїзду для пасажирів, немає.