640 незаконних міжміських маршруток виявили за два тижні інспектори Міністерства транспорту в Києві. Бізнес нелегальних автоперевізників процвітає. Повз казну проходять сотні тисяч гривень щомісяця. І такими є лише мінімальні підрахунки фахівців. Як можна вивести цих нелегалів із тіні? І чи не є успіх їхнього «бізнесу» наслідком того, що в офіційних перевізників ціна на квитки завищена, а рівень комфорту й безпеки – не краще?
Рейди Міністерства транспорту України, спільно з ДАІ, триватимуть не лише на Київщині, а й у більшості областей України, зазначив голова Державної адміністрації автомобільного транспорту України Сергій Доброхот. Причому роблять це не для репресій, а з метою легалізації «незаконних» маршрутних таксі.
«Ми кажемо: хлопці, треба мати якийсь один закон, якісь правила гри і за ними грати. Хочете працювати легально – приходьте й працюйте. Завдячуючи співпраці з МВС, нелегальні перевізники відчули, що з ними почали працювати дійсно серйозно, і вони зараз шукають вихід. І багато з них, я вдячний тому, що вони приходять і кажуть: ми готові працювати законно», - повідомив Сергій Доброхот.
«Тінізація» через брак конкуренції
Ірина працює в Києві, а мешкає за містом. Дуже часто, каже дівчина, маршрутні таксі їдуть переповнені, тому доводиться користуватися послугами нелегальних перевізників. За її словами, так навіть дешевше виходить.
«Білоцерківські маршрутки, в яких пункт призначення Київ, беруть повну вартість квитка, у них немає знижки для тих, хто їде в попутні села і раніше виходить. Тобто платиш 20 гривень– і все. А неофіційною маршруткою на 5-10 гривень дешевше», - розповіла Ірина.
Головні причини поширення нелегальних міжміських перевезень – слабкий контроль державних органів, відсутність стимулів для перевізників виходити з «тіні», а також брак конкуренції на цьому ринку, констатує колишній міністр транспорту Йосип Вінський. Деякі маршрути забронювали за собою певні компанії, які впевнені, що їм не загрожує конкуренція і тому необов’язково докладати зайвих зусиль для забезпечення комфорту й безпеки.
«Треба удосконалити систему видання дозволів на проведення перевезень, спростити її і зробити конкуренцію. Наприклад, одна компанія взяла маршрут. Але працює погано чи не вистачає рухомого складу, а інша не має права їхати. Я вважаю, що на один маршрут треба давати право обслуговування кільком компаніям», - Йосип Вінський.
Голова Всеукраїнської асоціації автоперевізників Віталій Рева теж виступає за пожвавлення конкуренції серед перевізників. Але скільки б фірм-претендентів не допускали до конкурсів, залишається проблема необ’єктивного їх проведення – коли забезпечують перемогу «своїм».
«Щоб конкурс проводився необ’єктивно зацікавленими особами. Щоб була створена конкурсна комісія з тих, які не мають стосунку до перевізників. Відповідно, повинні бути опрацьовані правила проведення цього конкурсу і відповідний відбір перевізників», - сказав Віталій Рева.
«Ми повинні створювати умови, щоб їм було вигідно працювати законно»
Киянин Сергій працює водієм на легальному маршруті. Визнає, що якби пішов до тіньового перевізника, міг би заробити більше. Але не хоче, як він каже, бути у підвішеному стані, тому працює законно. Хоча його хліб легким не назвеш.
«Це одна з найтяжчих робіт. Далекобійники і водії - на другому місці. По-перше, увага. По-друге, ноги постійно працюють (газ, гальма, щеплення) зранку до пізнього вечора. Тим паче працювати потрібно з людьми, а це, повірте, важко», - зауважив Сергій.
Нелегальний бізнес на автоперевезеннях вигідний не водіям та власникам маршрутних автобусів, а представникам влади, які такий бізнес покривають. Так вважає колишній перший заступник міністра транспорту України Іван Салій. Він називає це «владним рекетом».
«Додумалися до того, що з кожної маршрутки беруть «відкати». У корупції винен не водій, а влада. Нехай вона не дурить народ, що там хтось не так їздить. У них все під контролем. Не виїде ніхто на лінію без їхнього дозволу. А бізнес цей б’є по кишеням пасажирів, адже пільг там немає і навіть пенсіонер чи ветеран оплачує проїзд. Там кілька тисяч гривень в місяць з одної машини», - зазначив Іван Салій.
Нелегальні перевезення - це плід пострадянського менталітету, де головний принцип – «обійти закон», зазначає Сергій Доброхот, голова Державної адміністрації автомобільного транспорту України. До того ж не може існувати дві паралельні маршрутні мережі – це нездорова конкуренція, додає він.
«Головне – це безпека, а вона не перевіряється. По-друге, як правило, вони працюють на автобусах малої місткості. Багато з них переобладнані з вантажних автобусів. Ніхто не контролює вихід на маршрути. Ніхто не дивиться ці машини. Там є цілий комплекс проблем – ми змушені з цим боротися. Ми повинні створювати умови, щоб їм було вигідно працювати законно», - пояснив Сергій Доброхот.
Маршрутка може виходити на трасу максимум п’ять років, потім її слід списувати. Місць для сидіння має бути мінімум 21. Місць для стояння – жодного. Це елементарні норми, яких дотримуються далеко не всі перевізники, констатують фахівці. І таке ставлення демонструють як нелегальні, так і легальні учасники ринку.
Рейди Міністерства транспорту України, спільно з ДАІ, триватимуть не лише на Київщині, а й у більшості областей України, зазначив голова Державної адміністрації автомобільного транспорту України Сергій Доброхот. Причому роблять це не для репресій, а з метою легалізації «незаконних» маршрутних таксі.
«Ми кажемо: хлопці, треба мати якийсь один закон, якісь правила гри і за ними грати. Хочете працювати легально – приходьте й працюйте. Завдячуючи співпраці з МВС, нелегальні перевізники відчули, що з ними почали працювати дійсно серйозно, і вони зараз шукають вихід. І багато з них, я вдячний тому, що вони приходять і кажуть: ми готові працювати законно», - повідомив Сергій Доброхот.
«Тінізація» через брак конкуренції
Ірина працює в Києві, а мешкає за містом. Дуже часто, каже дівчина, маршрутні таксі їдуть переповнені, тому доводиться користуватися послугами нелегальних перевізників. За її словами, так навіть дешевше виходить.
«Білоцерківські маршрутки, в яких пункт призначення Київ, беруть повну вартість квитка, у них немає знижки для тих, хто їде в попутні села і раніше виходить. Тобто платиш 20 гривень– і все. А неофіційною маршруткою на 5-10 гривень дешевше», - розповіла Ірина.
Головні причини поширення нелегальних міжміських перевезень – слабкий контроль державних органів, відсутність стимулів для перевізників виходити з «тіні», а також брак конкуренції на цьому ринку, констатує колишній міністр транспорту Йосип Вінський. Деякі маршрути забронювали за собою певні компанії, які впевнені, що їм не загрожує конкуренція і тому необов’язково докладати зайвих зусиль для забезпечення комфорту й безпеки.
«Треба удосконалити систему видання дозволів на проведення перевезень, спростити її і зробити конкуренцію. Наприклад, одна компанія взяла маршрут. Але працює погано чи не вистачає рухомого складу, а інша не має права їхати. Я вважаю, що на один маршрут треба давати право обслуговування кільком компаніям», - Йосип Вінський.
Голова Всеукраїнської асоціації автоперевізників Віталій Рева теж виступає за пожвавлення конкуренції серед перевізників. Але скільки б фірм-претендентів не допускали до конкурсів, залишається проблема необ’єктивного їх проведення – коли забезпечують перемогу «своїм».
«Щоб конкурс проводився необ’єктивно зацікавленими особами. Щоб була створена конкурсна комісія з тих, які не мають стосунку до перевізників. Відповідно, повинні бути опрацьовані правила проведення цього конкурсу і відповідний відбір перевізників», - сказав Віталій Рева.
«Ми повинні створювати умови, щоб їм було вигідно працювати законно»
Киянин Сергій працює водієм на легальному маршруті. Визнає, що якби пішов до тіньового перевізника, міг би заробити більше. Але не хоче, як він каже, бути у підвішеному стані, тому працює законно. Хоча його хліб легким не назвеш.
«Це одна з найтяжчих робіт. Далекобійники і водії - на другому місці. По-перше, увага. По-друге, ноги постійно працюють (газ, гальма, щеплення) зранку до пізнього вечора. Тим паче працювати потрібно з людьми, а це, повірте, важко», - зауважив Сергій.
Нелегальний бізнес на автоперевезеннях вигідний не водіям та власникам маршрутних автобусів, а представникам влади, які такий бізнес покривають. Так вважає колишній перший заступник міністра транспорту України Іван Салій. Він називає це «владним рекетом».
«Додумалися до того, що з кожної маршрутки беруть «відкати». У корупції винен не водій, а влада. Нехай вона не дурить народ, що там хтось не так їздить. У них все під контролем. Не виїде ніхто на лінію без їхнього дозволу. А бізнес цей б’є по кишеням пасажирів, адже пільг там немає і навіть пенсіонер чи ветеран оплачує проїзд. Там кілька тисяч гривень в місяць з одної машини», - зазначив Іван Салій.
Нелегальні перевезення - це плід пострадянського менталітету, де головний принцип – «обійти закон», зазначає Сергій Доброхот, голова Державної адміністрації автомобільного транспорту України. До того ж не може існувати дві паралельні маршрутні мережі – це нездорова конкуренція, додає він.
«Головне – це безпека, а вона не перевіряється. По-друге, як правило, вони працюють на автобусах малої місткості. Багато з них переобладнані з вантажних автобусів. Ніхто не контролює вихід на маршрути. Ніхто не дивиться ці машини. Там є цілий комплекс проблем – ми змушені з цим боротися. Ми повинні створювати умови, щоб їм було вигідно працювати законно», - пояснив Сергій Доброхот.
Маршрутка може виходити на трасу максимум п’ять років, потім її слід списувати. Місць для сидіння має бути мінімум 21. Місць для стояння – жодного. Це елементарні норми, яких дотримуються далеко не всі перевізники, констатують фахівці. І таке ставлення демонструють як нелегальні, так і легальні учасники ринку.
