Оптимізація чи наступ на освіту?

Your browser doesn’t support HTML5

Оптимізація чи наступ на освіту? (I)

Частина перша

Your browser doesn’t support HTML5

Оптимізація чи наступ на освіту? (II)

Частина друга

– З 1 січня вже триває процес реєстрації усіх, хто бажає взяти участь у незалежному зовнішньому оцінюванні знань. Але впродовж цього часу вже відбулася зміна керівництва центру. Звісно, це означає, що, мабуть, буде мінятися і сама система.

До цієї розмови ми запрошували і заступника міністра освіти і науки Євгена Сулиму, направляли інформаційний запит, також запрошували ще інших представників з Комітету з питань освіти, але поки що нам не вдалося домовитися про ефір.

Пані Солодка, що означає зміна керівництва центру в період, коли вже почалася реєстрація, коли центр уже мусить працювати на повну потужність?

Леся Оробець та Галина Солодка

Галина Солодка: Перш за все, дуже небажано, щоб була зміна керівництва під час того, як процес уже набув свого апогею. Чому? До 15 грудня тривала реєстрація на пробне тестування. Вона завершилася 15 грудня і повним ходом іде підготовка до проведення пробного тестування. У той же час зараз іде остаточна верстка тестових матеріалів для зовнішнього незалежного оцінювання 2011 року. І повинні були на цьому тижні починати друк уже тестових матеріалів.

Наскільки це зараз там відбувається? Мені важко сказати, тому що незважаючи на події, які відбулися 6 січня, а саме зі ЗМІ ми дізналися про те, що звільнено нашого керівника Ігоря Лікарчука з посади, а в понеділок, 10 січня, нам представили нового директора. Я не погоджуюся з тим, що відбувається. І моя позиція була проявлена в тому, що я подала заяву на звільнення.

– Чи означає це, що пан Лікарчук і Ви особисто не знали про те, що з’явиться таке розпорядження Кабміну від 5 січня, і що заступник міністра освіти і науки України Ірина Зайцева має посісти таку посаду?

Галина Солодка: Ні, ми цього не знали. Тому що 6 січня директор був на роботі. Це був передріздвяний вечір, був повний робочий день. Наприкінці дня директор зібрав своїх заступників, привітав з наступаючим Різдвом, і на цій оптимістичній ноті ми відправилися по сім’ях для того, щоб відсвяткувати ці свята.

Коли я приїхала додому, тут почалися дзвінки і почали говорити про те, що на «5 каналі» з’явився біжучий рядок про те, що звільнено, змінено директора Українського центру. Дещо пізніше на сайті я вже сама побачила, що є постанова уряду про те, що його звільнено з 5 січня. Хоча людина працювала і 5 січня, і 6 січня.

– Пані Оробець, незалежні експерти, міжнародні в тому числі, вже неодноразово заявляли про те, що єдиним реальним кроком у боротьбі з корупцією за всі роки незалежності України було запровадження незалежного оцінювання знань.

Як Ви оцінюєте, що у такий спосіб було змінено керівника центру? Що це означає?

Леся Оробець:

Український центр незалежного оцінювання знань - остання непідконтрольна Табачнику установа. Коли Ігор Леонідович вступився і дав відсіч спробам провести не незалежне тестування, його просто прибрали. Напередодні Нового року його спробували примусити підписати сумнівні фінансові документи

Насправді Український центр незалежного оцінювання знань - остання непідконтрольна Табачнику установа. І спроби перевести її під власне підпорядкування були протягом осені і протягом зими. Були спроби контролювати зміст тестових завдань. А Ви розумієте, що коли їх контролюють, то їх же ж і виносять. Були спроби всіляко втрутитися у роботу і всіляко переписати правила цієї контори.

І коли Ігор Леонідович вступився і дав відсіч цим спробам провести не незалежне тестування, його просто прибрали.

Окремо я знаю від нього, але ж деталі, я так розумію, він буде розказувати сам, але ж напередодні Нового року його спробували примусити підписати сумнівні фінансові документи.

– Пан Лікарчук зараз у лікарні. Ми так само запрошували його до ефіру.

Леся Оробець:

Розраховувати, що пані Зайцева, відомий розповсюджувач цінностей сусідньої держави, буде раптом опікуватися майбутнім і рівним доступом до освіти, не доводиться

Всі ці фактори лише прискорили відставку.

Втім, я скажу, що ми очікували такого кроку від міністра, оскільки це була остання неугодна йому барикада. А пан Табачник славиться нелюбов’ю до процесів, які він не здатен контролювати. Тому з огляду на це розраховувати, що пані Зайцева, відомий розповсюджувач цінностей сусідньої держави, буде раптом опікуватися майбутнім і рівним доступом до освіти, не доводиться.

З тих погроз, які звучали в час рейдерського захоплення центру, ми чули, переказували про те, що просто збираються розігнати і зробити його таким собі «придатком» до вступу до вишу. І прийняті в міністерстві правила вступу про це свідчать.

– Оприлюднена така позиція, що, мовляв, дуже важкими були питання з англійської мови у тестуванні 2010 року. Мовляв, саме це стало таким недоліком, який привів до того, що пан Лікарчук був змушений покинути цю посаду.

Чому саме англійська мова виноситься на передній план? Англійська мова стала каменем суперечностей і з Києво-Могилянською академією. Чи є тут якась внутрішня течія чи проблема, яку не всі ми розуміємо?

Галина Солодка: По-перше, всі події, які були пов’язані з тестуванням з англійської мови, всі були в червні-липні. Якби це дійсно було б підставою для звільнення, то, мабуть, не потрібно було б чекати січня, а можна було б звільнити напередодні початку підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання 2011 року, і всі питання з’ясувати.

Але в нас є офіційний звіт, вступна стаття є пана Табачника, де написано, що тестування пройшло на високому рівні, дана висока оцінка тестуванню, в тому числі й тестуванню з англійської мови, тому що психометричні характеристики тесту не просто добрі, вони дуже добрі. А це є той показник статистичний, який не залежить від рівня підготовки, від власної думки. Для когось легкий, для когось простий, для когось оптимальний, для когось складний. Тому тест з англійської мови не є основою звільнення, це привід для того, щоб звільнити.

– Дехто з експертів каже, що вибір існує такий: якщо дитина знає англійську мову, то світ для неї відкритий, вона інформаційно вільна і її інтереси можуть десь схилятися на Захід, якщо дитина не знає англійської мови, то її інтереси вже більше звернуті до Сходу і для неї Інтернет відкритий в частині російської і української мови...

Але я маю оприлюднити точку зору пана Євгена Сулими, який не зміг до нас прийти на цей ефір, але ми сподіваємося, що він прийде в якийсь із наступних ефірів.

Так от, Ірина Зайцева, яка тепер очолює центр, і Євген Сулима, заступник міністра освіти і науки України, зустрічалися з представниками міжнародних організацій. І під час цієї зустрічі перший заступник міністра зазначив, що міністерство і Український центр оцінювання якості освіти прагнуть надалі покращувати, вдосконалювати систему зовнішнього оцінювання, що вона буде збережена.

Більше того, вона буде закріплена на законодавчому рівні якраз у тому проекті закону України про вищу освіту, який зараз потрапив у парламент на розгляд парламентського комітету.

Леся Оробець: Щоб не мудрувати лукаво, скажу одне слово: це фарисейство. Бо якщо однією рукою закріплюєш тестування, а іншою вписуєш обов’язковий екзамен вищого навчального закладу, то кому це тестування потрібне?

Резюме найталановитіших дітей буде відкладене окремо, а ті, хто в ректорському списку, пройдуть відповідний іспит, і все рівно стануть студентами. Тобто, це лише фарисейство, це лише прикриття красивим іміджем реформи, яка вдалася цим людям, яких зараз позвільняли, прикриття їхніми іменами своєї, не знаю, фінансової піраміди, якщо хочете.

– Чи правильно я розумію, що зараз ще на цей момент поки нічого не відмінено, і ніякий інший проект не ухвалений парламентом?

Якщо дитина набирає максимально велику кількість балів на зовнішньому незалежному тестуванні, вона несе свої документи у будь-який виш країни, і вона, по ідеї, має шанс навчатися і навіть претендує на те, щоб навчатися за державні кошти, а якщо ж ці правила будуть змінені, то незалежне оцінювання буде лише одним із показників, а поряд з цим будуть існувати так само вступні іспити до вишів?

Леся Оробець: Є ще одна загроза. Скажімо, коли вступала до вишу я, коли здавала випускні екзамени, то чомусь дехто з дітей знав номер того переказу, який буде на іспиті, ще за декілька днів. Мене ще тоді це дуже сильно здивувало.

Якщо Центр з тестування буде підконтрольний Табачнику, я не здивуюся, що вже в травні в Інтернеті буде торгівля тестами. Ці три роки, які були до цього, нам чи не єдиним у Східній Європі вдалося провести тестування без «зливу інформації», тобто жодного разу не були тести опубліковані, не було виявлено, що будь-хто з працівників тести виніс чи продав їх за гроші, чи вони якимось іншим чином потрапили до тих, хто тестує, тестується до моменту тестування.

При цьому я бачу конкретну загрозу в тому, що якщо центр зараз перепідпорядковується людям Табачника. Говорити про те, що у нас буде незалежне тестування, не доводиться.

Окремо слід зазначити, що новий міністр почав свою роботу з того, що він буде реформувати тестування. Реформа звелася до того, що ввівся так званий середній бал атестату. Але якщо Вакарчук пропонував його на рівні… От є середній бал 12, то так 12 і додавати, то тут його перерахували аж до 200. І це привело до того, що в травні минулого року продаж шкільних журналів, які переписували авральним чином, зріс на 30%. Можете собі уявити, як він перемальовувався!

Ви запитайте пані Солодку, як здобути додаткових бодай би 5 балів з історії по тесту? І не питайте мене, як можна здобути в школі додаткових 5 балів по атестату...

Галина Солодка: Ввели ще 20 балів за те, що дитина відвідує довузівську підготовку, тобто підготовчі курси при вищих навчальних закладах.

Уявіть собі ситуацію, абітурієнт на тестуванні набрав 190 балів, але він не відвідував ці курси, інша теж набрала 190…

– Бо в селі, наприклад, живе.

Галина Солодка: Так, не може добратися, або в батьків немає таких коштів. Додають ще 20 балів, таким чином вони вже не в рівних умовах.

Леся Оробець: Тобто, бали за гроші.

Галина Солодка: Саме за знаннями поступити стає важче, тому що є середній бал атестату, який чомусь прирівняли до 200-бальної системи, хоча цього не можна робити з будь-яких обставин, тому що наша система шкалювання – це рейтингова система, а в школі система – критеріальна. Тобто, сама ідеологія оцінки зовсім різна.

Окрім того, ще 20 балів за підготовчі курси. Таким чином набирається та кількість балів, яка є достатньою для того, щоб поступити на державну бюджетну форму навчання.

– Є два розроблених законопроекти, які мають змінити систему вищої освіти України. Автором одного з них є Дмитро Табачник, теперішній міністр освіти. Інший розробляв теж член Партії регіонів Юрій Мірошниченко.

Пані Лесю, з’явилося повідомлення, що цей законопроект, так званий Табачника, був винесений на розгляд парламентського комітету, але чомусь журналісти, які хотіли побачити, як це все обговорювалося, як його ухвалювали, не змогли знайти ні самого засідання, ні депутатів і не бачили, як це обговорювалося.

Але народний депутат України від Партії регіонів, член цього комітету, пан Луцький сказав, що законопроект розглянули і що все нормально.

Леся Оробець: Я в п’ятницю самого Луцького питала: як він умудрився пройти мимо державної охорони, мимо декількох журналістів, мимо декількох депутатів, які мали намір бути присутніми на цьому комітеті, провести комітет, підписати рішення і щезнути.

Тобто, хтось із нас каже неправду. І, здається, це не я.

Як відбувалася справа? Дійсно, зараз пан Табачник педалює проведення реформи вищої освіти. Якою буде реформа, залежить у першу чергу від парламенту, тобто, який документ буде ухвалений. І оскільки Табачник не вирішив за необхідне виносити цей законопроект через Кабмін, він підписав його через депутатів, зокрема пана Луцького. Це пояснює причину такого швидкого проходження через комітет.

– Ви вважаєте форсують ухвалення цього закону?

Леся Оробець: Так, абсолютно. Бо такої ваги документ, з яким мають жити мільйони громадян, – документ про вищу освіту в Україні – має виписуватися ретельно. А коли він ухвалюється на комітеті, на якому є троє з десяти його членів, тобто, на якому немає кворуму, без будь-якого обговорення, а заступник міністра Сулима доповідає його і найглибиннішими думками про цей законопроект є, що він, по-перше, сучасний, а по-друге, європейський, то це, я Вам скажу, не доповідь закону про вищу освіту.

– Там ще йдеться про те, що автономія вишів буде забезпечена повною мірою.

Леся Оробець: Автономія вишів – це явно не несуча конструкція цього закону. Я переконана, що її можна буде прибрати при необхідності перед другим читанням.

Тобто, це те, на що ректори зараз погодяться, але те, чого їх позбавлять потім. Бо ні фінансування держзамовлення, ні погодження ректорів Міністерством освіти з законопроекту не прийнято. А якщо твоє призначення напряму залежить від Табачника і те, скільки в тебе буде грошей, залежить теж від нього, то який ти, до біса, незалежний?

– Пані Солодка, наскільки широким мало б бути громадське обговорення будь-якого законопроекту, хто б його не виніс?

Галина Солодка: Такий законопроект взагалі повинен був бути оприлюднений у будь-яких ЗМІ. Міністерство, мабуть, було б зацікавлене у тому, щоб було обговорення. Всі мають дітей, у кого немає дітей, то є онуки, є приятелі, тобто це законопроект, який так чи інакше торкнеться кожної родини, тому люди повинні бачити, що їх чекає, якщо ухвалюється той чи інакший законопроект. Тому тут взагалі не зрозуміло, чому цей законопроект ховають від людей, від тих, для кого цей законопроект і є створеним.

Леся Оробець: Дуже цікаве спостереження – це те, що форсують його під час студентських сесій. А в законопроекті є дуже цікава (!) норма. Вона містить право ректорів піднімати вартість навчання на контракті в будь-який момент відповідно до рівня інфляції, але не менше, ніж рівень інфляції, а взагалі піднімати ціну на навчання. Це значить, що перед сесією будь-хто, хто хоче далі вчитися у цьому вузі, буде зобов’язаний платити.

І питання йдеться про колосальні кошти. Навіщо їх зараз акумулюють через ректорів? Навіщо їх акумулюють під Міносвіти? От над цим питанням я зараз думаю.

І друге. Чи не наступить Кабмін на ті ж граблі, на які він наступив з розмаху у вересні з платними послугами. Тоді на вулиці вийшли 24 тисячі студентів. А зараз питання набагато більшої ваги. Тоді йшлося лише про платні послуги, там про 200 гривень, а зараз ідеться про вартість навчання взагалі і можливість навчання взагалі.

І якщо поставити питання гостріше, то чи зацікавлений теперішній керівник Міносвіти в тому, щоб в Україні залишалися її найталановитіші студенти, а не вчилися десь закордоном і там же залишалися працювати? Думаю, що ні.

– Євген Сулима, каже, що не зовсім правильно коментують, що оголошує міністерство. Так, зокрема, щодо цієї постанови, яка зменшує держзамовлення на 42%. Він каже, що це просто неправильно зрозуміли те, що хотіли сказати.

Ми тут у студії на одному з попередніх ефірів цитували цю постанову. Але Євген Сулима просто пояснив, що цього року набагато менше дітей закінчує вчитися, тому ми, мовляв, і зменшили держзамовлення.

Виникає питання: як буде зменшуватися по окремих вишах?

Леся Оробець: Дивовижне спостереження! Бо коли вони кажуть, що «ми неправильно зрозуміли», а потім ми разом сідаємо і читаємо тексти, то виявляється, що вони самі їх не читали.

Так було, скажімо, коли пан Луцький, теперішній чільник комітету, підписав законопроект про скасування 12-річки і «випадково» там з’явилася норма про обов’язкове навчання в дитячих садочках з 5 років. звідки вона там взялася? Він нібито її читав. Але дійсно виходить, що так. Виявляється, непрофесіоналізм сягає такої межі, коли вони проштовхують документи, які самі не читають. Це жах!

Галина Солодка: Що буде менше дітей, випускників саме в цьому році, то це було відомо ще 10 років тому. Я не бачу зв’язку між скороченням держзамовлення. Навпаки, держзамовлення мало б залишитися саме в тих обсягах і дати можливість найбільшої кількості молоді…

– Найкращій.

Галина Солодка: …отримати освіту за державний кошт.

Леся Оробець: І ще одне. Чорт криється в деталях. Якщо вступників дійсно буде менше, то бакалаврів менше в цьому році не буде, А замовлення на магістрів скоротили.

– А яким чином будуть розподіляти держзамовлення між вишами?

Леся Оробець: Найцікавіше, що для того, щоб закупити пану Лікарчуку ручок на 3 тисячі гривень для тестування, йому потрібно провести тендер. Але для того, щоб розподілити мільйони гривень держаного замовлення, ніякого тендеру не відбувається. Розподіл держзамовлення відбувається за зачиненими дверима в кабінеті міністра.

І в цей момент падає будь-яка автономія вишу, бо виш і його життя залежить у цей момент від того, скільки йому капне юристів, скільки йому капне економістів, скільки йому капне державних грошей?