Серед учасників конференції – експерти Європейської комісії, викладачі та менеджери провідних британських та німецьких університетів, європейських освітніх програм (таких як ЕРАЗМУС, Вишеградський Фонд), освітяни і чиновники міністерств освіти країн-учасниць «Східного партнерства».
Жорсткий регламент виступів і прохання: говорити чітко і по суті справи. Найбільше обговорювали питання про впровадження інноваційних, сучасних підходів до освіти; використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі; поліпшення інформованості освітян з країн «Східного партнерства» щодо питань євроінтеграції. Про це говорили під час дискусій представники України, Молдови, Білорусі. Для освітян країн Закавказзя важливо дізнатись про нові тенденції в європейській освіті, які можуть бути корисними для шкіл і вишів регіону.
«Ми помітили, що вища освіта, підтримана інноваціями і сучасними технічними засобами, дозволяє оперативно впровадити розроблені і досліджені студентами новації в економіку, – зазначає координатор проектів Єврокомісії Марія Юркова зазначила. – Таким чином, як ніколи раніше, помітна динаміка у напрямку «освіта – інтелектуальний розвиток – економічне зростання». Ми на власні очі бачимо, як студенти перетворюються на рушійну, динамічну і соціально активну частину європейського суспільства. І це той модерний досвід, якого потребують і наші східні сусіди задля суспільно-економічних змін».
Переможці нинішні і майбутні
Як зауважив директор Європейської комісії з питань освіти, професор П’єр Мерес, у рамках програми Жана Моне комісія виділяє кошти університетам держав «Східного партнерства» для викладання дисциплін, пов’язаних із тематикою євроінтеграції та розвитку науково-освітньої діяльності у цій сфері. В Україні цьогорічними переможцями стали Києво-Могилянська академія, Донецький державний університет управління та Міжнародна асоціація інституційних студій.
Наступного року стати переможцями має шанс міжнародна команда – освітяни і громадські організації з України, Вірменії і Молдови, які підготували проект із висвітлення діяльності Євросоюзу в локальних ЗМІ своїх країн. Щоправда, без проблем не обійшлося, і пов’язані вони з напруженням поміж державами «Східного партнерства», зауважує координатор цього проекту Олег Животовський.
«У самому «Східному партнерстві» є дуже непрості взаємини, наприклад, між Азербайджаном та Вірменією, – каже він. – До мене підходять представники цих країн і кажуть: ми би теж дуже хотіли взяти участь у цьому проекті – але тільки якщо не разом там будемо! Тим часом, в Україні та Молдові ми домовились, що зроблені програми про життя ЄС будуть демонструвати місцеві телевізійні канали. В Україні це Кременчук і Полтава, у Молдові – Кишинів».
Але експерти програми Жана Моне упевнені, що якраз поширення знань про демократичні цінності Європи, про толерантність у європейському суспільстві – запорука зменшення напруженості у стосунках між окремим східними сусідками ЄС. За словами професора Мереса, співпраця освітян, «розширення інтелектуального поля» в Євросоюзі та поза його межами – шлях до порозуміння між народами і країнами.
Жорсткий регламент виступів і прохання: говорити чітко і по суті справи. Найбільше обговорювали питання про впровадження інноваційних, сучасних підходів до освіти; використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі; поліпшення інформованості освітян з країн «Східного партнерства» щодо питань євроінтеграції. Про це говорили під час дискусій представники України, Молдови, Білорусі. Для освітян країн Закавказзя важливо дізнатись про нові тенденції в європейській освіті, які можуть бути корисними для шкіл і вишів регіону.
«Ми помітили, що вища освіта, підтримана інноваціями і сучасними технічними засобами, дозволяє оперативно впровадити розроблені і досліджені студентами новації в економіку, – зазначає координатор проектів Єврокомісії Марія Юркова зазначила. – Таким чином, як ніколи раніше, помітна динаміка у напрямку «освіта – інтелектуальний розвиток – економічне зростання». Ми на власні очі бачимо, як студенти перетворюються на рушійну, динамічну і соціально активну частину європейського суспільства. І це той модерний досвід, якого потребують і наші східні сусіди задля суспільно-економічних змін».
Переможці нинішні і майбутні
Як зауважив директор Європейської комісії з питань освіти, професор П’єр Мерес, у рамках програми Жана Моне комісія виділяє кошти університетам держав «Східного партнерства» для викладання дисциплін, пов’язаних із тематикою євроінтеграції та розвитку науково-освітньої діяльності у цій сфері. В Україні цьогорічними переможцями стали Києво-Могилянська академія, Донецький державний університет управління та Міжнародна асоціація інституційних студій.
Наступного року стати переможцями має шанс міжнародна команда – освітяни і громадські організації з України, Вірменії і Молдови, які підготували проект із висвітлення діяльності Євросоюзу в локальних ЗМІ своїх країн. Щоправда, без проблем не обійшлося, і пов’язані вони з напруженням поміж державами «Східного партнерства», зауважує координатор цього проекту Олег Животовський.
«У самому «Східному партнерстві» є дуже непрості взаємини, наприклад, між Азербайджаном та Вірменією, – каже він. – До мене підходять представники цих країн і кажуть: ми би теж дуже хотіли взяти участь у цьому проекті – але тільки якщо не разом там будемо! Тим часом, в Україні та Молдові ми домовились, що зроблені програми про життя ЄС будуть демонструвати місцеві телевізійні канали. В Україні це Кременчук і Полтава, у Молдові – Кишинів».
Але експерти програми Жана Моне упевнені, що якраз поширення знань про демократичні цінності Європи, про толерантність у європейському суспільстві – запорука зменшення напруженості у стосунках між окремим східними сусідками ЄС. За словами професора Мереса, співпраця освітян, «розширення інтелектуального поля» в Євросоюзі та поза його межами – шлях до порозуміння між народами і країнами.