Угорщина – Європейська комісія висловила стурбованість через новий угорський закон про ЗМІ, який вступив у дію з початком 2011 року. А раніше його різко розкритикували деякі західноєвропейські та американські видання, а також низка політиків Євросоюзу.
Коментарів за кордоном і в самій Угорщині про суперечливість і навіть суворість багатьох статтей нового угорського закону про мас-медіа останнім часом аж ніяк не бракувало. На думку переважної більшості оглядачів, такий закон значною мірою обмежує права журналістів і самих видань, а штрафні санкції держави ставлять медіа-компанії буквально на межу виживання.
Можливістю запровадження цензури в Угорщині стурбовані і в Брюсселі. Заступник голови департаменту Єврокомісії у справах преси Неелі Крус спеціально звернулася до віце-прем’єра угорського уряду Тібора Наврачича за поясненнями з цього приводу.
У Брюсселі вважають, що цей закон не можна кваліфікувати як такий, що відповідає європейським нормам про діяльність мас-медіа. Більше того, за словами речника цього департаменту Олівера Бейлі, очолюваний Віктором Орбаном консервативний уряд ставить під загрозу незалежність преси.
Депутат парламенту Угорщини від соціалістичної партії Ілдіко Лендваї задоволена тим, що голос угорської опозиції почули у столиці Євросоюзу і не тільки. «Я чула з попередніх оцінок в угорській пресі, що це велике обурення за кордоном вдалося викликати завдяки нашій партії, що, мовляв, це ми першими вдарили на сполох. Дійсно, це правда. Скажу більше: свою жіночу солідарність зі мною розділила навіть німецький канцлер Анґела Меркель», – зауважила Ілдіко Лендваї.
«Неприхована цензура»
Згідно з новим законом, спеціальна наглядова рада, яка складається цілком із членів проурядової партії ФІДЕС, може рецензувати статті, ухвалювати окремі рішення щодо змісту радіо-, телепередач та електронних видань про відповідність чи невідповідність до нового закону. Таке втручання нового органу угорська преса вже назвала неприхованою цензурою. Але найбільше журналістів турбують високі штрафні санкції щодо порушників: так, найбільший штраф сягатиме у перерахунку мільйона доларів.
Експерт із питань преси Мартон Негез-Пошонь вважає, що такі штрафи радше будуть винятком, ніж правилом, але він застерігає, що закон дає надто багато влади чиновнику. «Для того, щоб почати цю процедуру, не потрібно буде мати приводу. Ïї можна буде провадити «ex officio», тобто адміністративно, за посадою, а це означатиме, що преса змушена бути надзвичайно обережною стосовно того, що вона друкує, що вона публікує», – зазначає експерт.
Влада захищає новий закон і закликає не робити передчасних висновків. Виправдовуючись недавно перед армією угорських журналістів, голова правлячої фракції молодих демократів (ФІДЕС) Янош Лазар запевнив їх, що у новий закон будь-коли можна буде внести поправки, якщо виникне потреба удосконалити його в частині, де йдеться про відносини преси і влади. До речі, Лазар визнав, що його однодумці по партії практично ніколи не вигравали війн проти ЗМІ.
Можливістю запровадження цензури в Угорщині стурбовані і в Брюсселі. Заступник голови департаменту Єврокомісії у справах преси Неелі Крус спеціально звернулася до віце-прем’єра угорського уряду Тібора Наврачича за поясненнями з цього приводу.
У Брюсселі вважають, що цей закон не можна кваліфікувати як такий, що відповідає європейським нормам про діяльність мас-медіа. Більше того, за словами речника цього департаменту Олівера Бейлі, очолюваний Віктором Орбаном консервативний уряд ставить під загрозу незалежність преси.
Депутат парламенту Угорщини від соціалістичної партії Ілдіко Лендваї задоволена тим, що голос угорської опозиції почули у столиці Євросоюзу і не тільки. «Я чула з попередніх оцінок в угорській пресі, що це велике обурення за кордоном вдалося викликати завдяки нашій партії, що, мовляв, це ми першими вдарили на сполох. Дійсно, це правда. Скажу більше: свою жіночу солідарність зі мною розділила навіть німецький канцлер Анґела Меркель», – зауважила Ілдіко Лендваї.
«Неприхована цензура»
Згідно з новим законом, спеціальна наглядова рада, яка складається цілком із членів проурядової партії ФІДЕС, може рецензувати статті, ухвалювати окремі рішення щодо змісту радіо-, телепередач та електронних видань про відповідність чи невідповідність до нового закону. Таке втручання нового органу угорська преса вже назвала неприхованою цензурою. Але найбільше журналістів турбують високі штрафні санкції щодо порушників: так, найбільший штраф сягатиме у перерахунку мільйона доларів.
Експерт із питань преси Мартон Негез-Пошонь вважає, що такі штрафи радше будуть винятком, ніж правилом, але він застерігає, що закон дає надто багато влади чиновнику. «Для того, щоб почати цю процедуру, не потрібно буде мати приводу. Ïї можна буде провадити «ex officio», тобто адміністративно, за посадою, а це означатиме, що преса змушена бути надзвичайно обережною стосовно того, що вона друкує, що вона публікує», – зазначає експерт.
Влада захищає новий закон і закликає не робити передчасних висновків. Виправдовуючись недавно перед армією угорських журналістів, голова правлячої фракції молодих демократів (ФІДЕС) Янош Лазар запевнив їх, що у новий закон будь-коли можна буде внести поправки, якщо виникне потреба удосконалити його в частині, де йдеться про відносини преси і влади. До речі, Лазар визнав, що його однодумці по партії практично ніколи не вигравали війн проти ЗМІ.