Найбільше критичних заяв, протестів і публічних акцій за останні два дні з приводу нового закону про ЗМІ зробили опозиційні партії соціалістів та об’єднання «Можлива інша політика» (ЛМП).
Один із найстаріших членів соцпартії Угорщини Ласло Ковач, зокрема, назвав методи чинного прем’єра Віктора Орбана авторитарними. «Я б не сказав, що він уже диктатор, однак поводиться так, як звикли диктатори, або ж намагається вибудувати чи вже й вибудував таку вертикаль, де зосереджена вся повнота влади у країні», – зазначив Ковач.
Депутати нечисленної опозиційної партії «Можлива інша політика» (ЛМП) не обмежилися тільки заявами: вони позаліплювали собі роти скотчем, коли треба було натискати на кнопки голосування. Ліберали тримали транспарант, на якому було написано, що свобода слова в Угорщині жила всього 21 рік.
Цензура по-угорськи
Новий закон про угорські мас-медіа набере чинності від початку 2011 року. Згідно з ним, спеціальна наглядова рада у питаннях преси, радіо-, теле- й інтернеткомунікацій має право безперешкодно рецензувати всі друковані статті,а також радіо- й телепродукцію рівнозначно як державних, так і комерційних медіа-компаній.
Прикметно, що всі чиновники цього держуправління водночас є членами проурядової партії ФІДЕС. Термін перебування на цих посадах у них збігає у 2020 році.
Найбільший штраф для редакцій-порушників становитиме до 1 мільйона доларів. Щоправда, накладатимуть його лише у випадку багаторазового ігнорування нових нормативних положень упродовж короткого часу і в розмірі, який не загрожує існуванню самого видання чи телеканалу.
На Заході багато впливових видань уже засудили новий угорський закон. А такі неурядові організації, як «Фрідом гаус» зі штаб-квартирою у Вашингтоні та ОБСЄ, що розташована у Відні, розцінюють цей закон, як загрозу свободі слова й демократії в Угорщині.
Представник ОБСЄ з питань ЗМІ Дуня Міятович заявила, що нові нормативні положення ставлять під загрозу незалежність угорських ЗМІ і суперечать стандартам ОБСЄ. Вона повідомила, що її організація попередила угорську владу ще 5 місяців тому, щоб та внесла низку доповнень у проект закону з метою привести його у відповідність до міжнародних зобов’язань Угорщини.
Реагуючи на критику західноєвропейських видань з Італії, Польщі, Німеччини, Англії та деяких політиків, зокрема, міністра закордонних справ Люксембургу Жана Асельборна, прес-секретар уряду Угорщини Петер Сійярто зауважив, що критики висловлюють лише свою приватну думку.
«Пан Віктор Орбан розмовляв по телефону з прем’єр-міністром Люксембургу паном Жаном Клодом Юнкером. Глава уряду Люксембургу запевнив, що в даному випадку аж ніяк не йдеться про офіційну позицію його уряду», – сказав Петер Сійярто у зв’язку з критикою Жана Асельборна, керівника МЗС Люксембургу, який порівняв владу Орбана з диктатурою Олександра Лукашенка в Білорусі, заявивши, що Угорщина порушує договір між державами ЄС.
Петер Сійярто також додав: «Розкритиковані положення нового закону вдома і за кордоном ми можемо знайти і в подібних законах інших країн Євросоюзу».
Один із найстаріших членів соцпартії Угорщини Ласло Ковач, зокрема, назвав методи чинного прем’єра Віктора Орбана авторитарними. «Я б не сказав, що він уже диктатор, однак поводиться так, як звикли диктатори, або ж намагається вибудувати чи вже й вибудував таку вертикаль, де зосереджена вся повнота влади у країні», – зазначив Ковач.
Депутати нечисленної опозиційної партії «Можлива інша політика» (ЛМП) не обмежилися тільки заявами: вони позаліплювали собі роти скотчем, коли треба було натискати на кнопки голосування. Ліберали тримали транспарант, на якому було написано, що свобода слова в Угорщині жила всього 21 рік.
Цензура по-угорськи
Новий закон про угорські мас-медіа набере чинності від початку 2011 року. Згідно з ним, спеціальна наглядова рада у питаннях преси, радіо-, теле- й інтернеткомунікацій має право безперешкодно рецензувати всі друковані статті,а також радіо- й телепродукцію рівнозначно як державних, так і комерційних медіа-компаній.
Прикметно, що всі чиновники цього держуправління водночас є членами проурядової партії ФІДЕС. Термін перебування на цих посадах у них збігає у 2020 році.
Найбільший штраф для редакцій-порушників становитиме до 1 мільйона доларів. Щоправда, накладатимуть його лише у випадку багаторазового ігнорування нових нормативних положень упродовж короткого часу і в розмірі, який не загрожує існуванню самого видання чи телеканалу.
На Заході багато впливових видань уже засудили новий угорський закон. А такі неурядові організації, як «Фрідом гаус» зі штаб-квартирою у Вашингтоні та ОБСЄ, що розташована у Відні, розцінюють цей закон, як загрозу свободі слова й демократії в Угорщині.
Представник ОБСЄ з питань ЗМІ Дуня Міятович заявила, що нові нормативні положення ставлять під загрозу незалежність угорських ЗМІ і суперечать стандартам ОБСЄ. Вона повідомила, що її організація попередила угорську владу ще 5 місяців тому, щоб та внесла низку доповнень у проект закону з метою привести його у відповідність до міжнародних зобов’язань Угорщини.
Реагуючи на критику західноєвропейських видань з Італії, Польщі, Німеччини, Англії та деяких політиків, зокрема, міністра закордонних справ Люксембургу Жана Асельборна, прес-секретар уряду Угорщини Петер Сійярто зауважив, що критики висловлюють лише свою приватну думку.
«Пан Віктор Орбан розмовляв по телефону з прем’єр-міністром Люксембургу паном Жаном Клодом Юнкером. Глава уряду Люксембургу запевнив, що в даному випадку аж ніяк не йдеться про офіційну позицію його уряду», – сказав Петер Сійярто у зв’язку з критикою Жана Асельборна, керівника МЗС Люксембургу, який порівняв владу Орбана з диктатурою Олександра Лукашенка в Білорусі, заявивши, що Угорщина порушує договір між державами ЄС.
Петер Сійярто також додав: «Розкритиковані положення нового закону вдома і за кордоном ми можемо знайти і в подібних законах інших країн Євросоюзу».
