Україна бореться з бідністю за кошти трудових мігрантів?

Українські заробітчани в Італії

Київ – 18 грудня у світі відзначають Міжнародний день мігранта. Тим часом, в Україну щороку надходить понад 5 мільярдів доларів грошових переказів від трудових мігрантів, які працюють за кордоном, розповідають у Міжнародній організації з міграції. Водночас, в іншій інституції – Міжнародній організації праці – підрахували, що за роки незалежності України за кордоном працевлаштувалася третина кваліфікованих працівників.
За даними Світового банку, зростання обсягів грошових переказів на 10% знижує на 3,5% кількість населення країни, яке живе за межею бідності. У Міжнародній організації з міграції наголошують: такі тенденції спостерігаються і в Україні.

У МОМ підрахували, що минулого року українці, які працюють закордоном, надіслали своїм родинам в Україну понад 5 мільярдів доларів. Це складає половину від прямих закордонних інвестицій і шосту частину валютних резервів країни. Переважно кошти надходять із Італії, Польщі, Іспанії та Чехії, де багато українських заробітчан.

Як зауважують у МОМ, хоча з України більше виїздить трудових мігрантів, ніж приїжджає, але потік тих, хто хоче заробити в Україні, збільшується. За даними фахівців організації, на території України нині живе близько півмільйона мігрантів, більшість із них – вихідці з країн Південно-Східної Азії та СНД.

З України виїхала третина кваліфікованих кадрів

Загалом у світі минулого року обсяги грошових переказів від заробітчан перевищили 400 мільярдів доларів. За словами голови представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Манфреда Профазі, за останні 10 років ця сума подвоїлася. Загалом, вважає він, якщо налагодити управління міграційними процесами, то може заробити кожна держава.

«Якщо правильно керувати міграційними процесами, вони будуть вигідними для держав так само, як і для самих мігрантів чи їхніх родин. Країни, які отримують мігрантів, мають можливість заповнити свій ринок праці. Країни, з яких мігранти виїжджають, можуть отримати грошові вливання у вигляді переказів, які здійснюють мігранти для своїх родин», – додає він.

Водночас, у Міжнародній організації праці наголошують, що, попри переваги у вигляді фінансових надходжень, трудова міграція має й суттєві мінуси. Координатор МОП в Україні Василь Костриця розповідає, що за роки незалежності з України на пошуки роботи закордоном виїхала майже третина кваліфікованих працівників.

На його думку, у сфері управління міграційними процесами для України існує багато болючих питань.

«Має бути сприяння тому, щоб люди поверталися до країни походження: це повинна бути стабільна політика, яка має сприяти поверненню трудящих мігрантів. Інший напрям – це забезпечення прав мігрантів у сфері праці, переважно на рівні двосторонніх угод, особливо у тих країнах, де вони сьогодні працюють. Не менш важливо створювати умови зайнятості та гідної праці всередині країни», – каже Василь Костриця.

В Україні бракує міграційної служби – нардеп

А в парламентському комітеті з питань прав людини наголошують на необхідності створення єдиного державного міграційного органу. За попереднього уряду розпочала свою діяльність Державна міграційна служба, однак влітку цього року Президент її ліквідував.

За словами першого заступника голови парламентського комітету, народного депутата від БЮТ Віктора Тарана, нині питаннями мігрантів займається кілька міністерств та державних служб.

«Донині немає рамкового закону про концепцію державної міграційної політики. Проте є ще одна проблема: ніякі закони не врятують нас від того, що кордон із Росією є повністю прозорим, а звідти якраз і йде найбільша хвиля мігрантів», – зазначає він у коментарі для Радіо Свобода.

На початку грудня Кабінет Міністрів України погодив проект Концепції державної міграційної політики України. У Міністерстві юстиції вважають: якщо Президент її затвердить, то вдасться скоординувати діяльність державних органів у сфері міграції.

Водночас концепція не передбачає створення єдиного органу, який би займався моніторингом міграційних потоків, хоча рекомендації щодо цього містяться у Плані дій щодо безвізового режиму між Україною і ЄС.