Рим — Українська Церква у європейському контексті та її зв’язки зі Святим престолом – про це йшлося у Римі під час міжнародної наукової конференції. Серед її учасників були авторитетні представники Ватикану та України, відомі науковці, релігійні діячі і дипломати. У виступах вони наголошували на спільності історії та християнських традицій двох держав, чим пояснюється прагнення українців до тісніших контактів з іншими народами Європи.
Римську конференцію у престижному Папському університеті «Анджелікум» діячі української церкви назвали довгоочікуваною. Адже двосторонні заходи подібного рівня доволі рідко відбуваються у столиці християнського світу. Окрім обговорення суто екуменічних питань для України це була ще й нагода вкотре представити себе як повноцінну європейську державу з християнським світоглядом.
«Ми не є під воротами Європи, ми повноправно належимо до неї», – зауважив Богдан Дзюрах, куріальний єпископ УГКЦ.
Префект Конгрегації у справах Східних Церков Леонардо Сандрі зазначив, що Україна – молода держава, але українці – древня нація, тому вони справедливо вимагають близькості з Європою.
Майже у кожному виступі лунала позитивна оцінка нинішньої релігійної ситуації в Україні, де мирно співіснують різні конфесії. Йшлося також про суперечливі відносини між християнськими громадами, і це, на думку теологів, робить Україну своєрідним полем для дослідження.
Богуцький: «Настане час, і Президент зустрінеться з Радою Церков»
У конференції «Україна-Ватикан в контексті християнської Європи» взяв участь голова Державного комітету у справах національностей та релігій Юрій Богуцький. Він відповів на запитання Радіо Свобода.
– Пане Богуцький, які аспекти у відносинах між Україною та Ватиканом ще не достатньо поглиблені і над чим треба працювати активніше?
– По-перше, ми прагнемо чіткішої взаємодії і глибокого вивчення історії. Для нас цікаві ватиканські архіви. Ці документи відкрили б багато сторінок для вивчення нашої історії. Як формувалася релігійна ситуація вУкраїні віками? Ходить багато легенд, чим керувався князь Володимир, інші князі, коли думали, яку віру краще обрати. Легенд багато, але потрібна доказова наукова база. По-друге, хотів би додати, що Ватикан– це авторитетна держава у світі, де б Україна могла знайти багато інтересів і сприяння.
– У зв’язку з цим чи планується колись черговий візит Папи Римського до України?
– Такі побажанян висловлювали Греко-католицька і Римо-католицька церкви. Наскільки мені відомо, графік понтифіка розписаний на багато років наперед. Наступного року ми відзначатимемо 10 років, як в Україну приїздив Папа Іван Павло Другий. Подивімося на графік, як часто Папа Римський відвідує ту чи іншу країну, тоді зможемо прогнозувати.
– Під час конференції Ви наголосили, що нині влада не втручається у створення єдиної Української Помісної Церкви. Водночас помітні симпатії Президента Віктора Януковича до УПЦ Московського патріархату. Дехто вважає, що це шкодить конфесійному діалогу стосовно об’єднання українських церков.
– Я не схильний драматизувати ситуацію. Є Рада Церков, не слід туди втручатися і вказувувати, що їм робити. Щодо симпатій-антипатій Президента чи інших політиків, то це особисте. Як голова комітету я ніяких вказівок від Президента не отримував стосовно преференцій тій чи іншій церкві. Зрозуміло, що настане час, і Президент зустрінеться з Радою Церков. Глава держави на гуманітарній нараді у травні сказав, що для нас усі церкви є нашими, рідними.
«Ми не є під воротами Європи, ми повноправно належимо до неї», – зауважив Богдан Дзюрах, куріальний єпископ УГКЦ.
Префект Конгрегації у справах Східних Церков Леонардо Сандрі зазначив, що Україна – молода держава, але українці – древня нація, тому вони справедливо вимагають близькості з Європою.
Майже у кожному виступі лунала позитивна оцінка нинішньої релігійної ситуації в Україні, де мирно співіснують різні конфесії. Йшлося також про суперечливі відносини між християнськими громадами, і це, на думку теологів, робить Україну своєрідним полем для дослідження.
Богуцький: «Настане час, і Президент зустрінеться з Радою Церков»
У конференції «Україна-Ватикан в контексті християнської Європи» взяв участь голова Державного комітету у справах національностей та релігій Юрій Богуцький. Він відповів на запитання Радіо Свобода.
– Пане Богуцький, які аспекти у відносинах між Україною та Ватиканом ще не достатньо поглиблені і над чим треба працювати активніше?
– По-перше, ми прагнемо чіткішої взаємодії і глибокого вивчення історії. Для нас цікаві ватиканські архіви. Ці документи відкрили б багато сторінок для вивчення нашої історії. Як формувалася релігійна ситуація вУкраїні віками? Ходить багато легенд, чим керувався князь Володимир, інші князі, коли думали, яку віру краще обрати. Легенд багато, але потрібна доказова наукова база. По-друге, хотів би додати, що Ватикан– це авторитетна держава у світі, де б Україна могла знайти багато інтересів і сприяння.
– У зв’язку з цим чи планується колись черговий візит Папи Римського до України?
– Такі побажанян висловлювали Греко-католицька і Римо-католицька церкви. Наскільки мені відомо, графік понтифіка розписаний на багато років наперед. Наступного року ми відзначатимемо 10 років, як в Україну приїздив Папа Іван Павло Другий. Подивімося на графік, як часто Папа Римський відвідує ту чи іншу країну, тоді зможемо прогнозувати.
– Під час конференції Ви наголосили, що нині влада не втручається у створення єдиної Української Помісної Церкви. Водночас помітні симпатії Президента Віктора Януковича до УПЦ Московського патріархату. Дехто вважає, що це шкодить конфесійному діалогу стосовно об’єднання українських церков.
– Я не схильний драматизувати ситуацію. Є Рада Церков, не слід туди втручатися і вказувувати, що їм робити. Щодо симпатій-антипатій Президента чи інших політиків, то це особисте. Як голова комітету я ніяких вказівок від Президента не отримував стосовно преференцій тій чи іншій церкві. Зрозуміло, що настане час, і Президент зустрінеться з Радою Церков. Глава держави на гуманітарній нараді у травні сказав, що для нас усі церкви є нашими, рідними.