Київ – Адміністративна реформа в Україні триватиме не один рік і її результатом стане скорочення половини державних службовців. Про це в п’ятницю на прес-конференції заявив міністр юстиції Олександр Лавринович. Першим кроком стало скорочення на третину уряду. Експерти, аналізуючи перші кроки започаткованої Президентом адміністративної реформи, зазначають, що вона має більше шансів на реалізацію, ніж аналогічна спроба, зроблена Леонідом Кучмою десять років тому. Разом з тим, є фактори, які можуть стати на заваді цим намірам.
Відповідно до президентського указу «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» кількість членів Кабінету Міністрів із 25 зменшилася до 16. Чотири віце-прем’єри, які зберегли свої посади, стали ще й керівниками міністерств. У підсумку, в Кабміні стало на чотири міністерства менше. Крім того, Президент реорганізував структуру центральних органів державної влади.
«Запроваджується проста система управління, – каже Прем’єр-міністр Микола Азаров. – Це міністерства, під ними державні служби, агентства та інспекції. Перехід від галузевого до функціонального управління. Відповідно трансформується і сам Кабмін. Віце-прем’єри стають міністрами ключових міністерств».
За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, наступного тижня до парламенту передадуть низку законопроектів, спрямованих на реалізацію адмінреформи.
Міністрам дали підлеглих, не давши важелів впливу
Ігор Коліушко, керівник центру політико-правових реформ, який свого часу розробив концепцію адміністративної реформи, каже, що запропонована чинною владою схема адмінреформи, крім позитивних моментів, містить також і суттєві хиби. Адже міністри не матимуть достатніх важелів впливу на керівників новоутворених структур влади, діяльність яких вони координуватимуть.
«Ми отримали позитив у вигляді скорочення кількості міністерств і дуже великий негатив, який полягає у відмові від урядових органів, – зазначає експерт. – Фактично, збільшується кількість інших центральних органів державної влади, керівництво яких призначається Президентом. І вони, звичайно, посилатимуть міністрів далеко і голосно».
Політолог Михайло Погребинський зазначає, що є ціла низка факторів, які можуть зашкодити доведенню адміністративної реформи до завершення. Це і боротьба груп впливу в оточенні Президента, і людський фактор, і необхідність зменшити корупційну складову в роботі держапарату.
«До речі, саме цей компонент поки що не проглядається в цій реформі: як вони позбуватимуться «хабароємних» функцій», – зазначає Михайло Погребинський.
Зараз, на думку політолога, перерозподіл посад і сфер впливів відбувся зі збереженням інтересів основних груп впливу.
Янукович посилює президентську вертикаль
Опозиціонери вважають, що зміна структури влади не призведе до якісних змін. «На ключових посадах залишаються ті самі люди, які відповідають за провал соціально-економічної політики, за збільшення цін, тарифів, за приниження національних інтересів України», – каже колишній перший віце-прем’єр, перший заступник голови партії «Батьківщина» Олександр Турчинов.
Він звертає увагу, що при загальному скороченні держапарату не передбачено зменшення штату президентської адміністрації. Натомість експерти зазначають, що логіка перетворень полягає, серед іншого, і в посиленні президентської вертикалі.
«Однозначно посилюється вплив Банкової на кадрові питання, – зазначає керівник політико-правових програм центру ім. Разумкова Юрій Якименко. – Якщо уряд не формується парламентською коаліцією, то кому вони мають підпорядковуватися? Чинна Конституція задає саме такі рамки реформи».
Держапарат планують скоротити вдвічі
Проте експерти кажуть, що теперішня адмінреформа підготовлена краще, ніж спроба оптимізувати держапарат, яку десять років тому зробив Президент Леонід Кучма. Тоді від спроби зменшити кількість органів виконавчої влади невдовзі відмовилися. За словами Ігоря Колішука, тоді не написали відповідні проекти законів і все робили «методом тику». Натомість зараз підготовча робота проведена значно ретельніше. Михайло Погребинський зазначає, що Леонід Кучма мав менш слухняну парламентську більшість і змушений був іти їй на кадрові поступки.
Наступним кроком адмінреформи стане скорочення чиновництва. Президент доручив підготувати зменшення держапарату не менше ніж на 30 відсотків. У п’ятницю міністр юстиції Олександр Лавринович заявив, що скоротять половину державних службовців.
До останнього часу в Україні спостерігалася тенденція, коли при постійному зменшенні чисельності населення кількість держслужбовців збільшувалася. Тепер самі чиновники кажуть, що підготовка скорочення держапарату відбуваються без розголосу, а тому вони можуть лише здогадуватися про критерії відбору.
«Запроваджується проста система управління, – каже Прем’єр-міністр Микола Азаров. – Це міністерства, під ними державні служби, агентства та інспекції. Перехід від галузевого до функціонального управління. Відповідно трансформується і сам Кабмін. Віце-прем’єри стають міністрами ключових міністерств».
За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, наступного тижня до парламенту передадуть низку законопроектів, спрямованих на реалізацію адмінреформи.
Міністрам дали підлеглих, не давши важелів впливу
Ігор Коліушко, керівник центру політико-правових реформ, який свого часу розробив концепцію адміністративної реформи, каже, що запропонована чинною владою схема адмінреформи, крім позитивних моментів, містить також і суттєві хиби. Адже міністри не матимуть достатніх важелів впливу на керівників новоутворених структур влади, діяльність яких вони координуватимуть.
«Ми отримали позитив у вигляді скорочення кількості міністерств і дуже великий негатив, який полягає у відмові від урядових органів, – зазначає експерт. – Фактично, збільшується кількість інших центральних органів державної влади, керівництво яких призначається Президентом. І вони, звичайно, посилатимуть міністрів далеко і голосно».
Політолог Михайло Погребинський зазначає, що є ціла низка факторів, які можуть зашкодити доведенню адміністративної реформи до завершення. Це і боротьба груп впливу в оточенні Президента, і людський фактор, і необхідність зменшити корупційну складову в роботі держапарату.
«До речі, саме цей компонент поки що не проглядається в цій реформі: як вони позбуватимуться «хабароємних» функцій», – зазначає Михайло Погребинський.
Зараз, на думку політолога, перерозподіл посад і сфер впливів відбувся зі збереженням інтересів основних груп впливу.
Янукович посилює президентську вертикаль
Опозиціонери вважають, що зміна структури влади не призведе до якісних змін. «На ключових посадах залишаються ті самі люди, які відповідають за провал соціально-економічної політики, за збільшення цін, тарифів, за приниження національних інтересів України», – каже колишній перший віце-прем’єр, перший заступник голови партії «Батьківщина» Олександр Турчинов.
Він звертає увагу, що при загальному скороченні держапарату не передбачено зменшення штату президентської адміністрації. Натомість експерти зазначають, що логіка перетворень полягає, серед іншого, і в посиленні президентської вертикалі.
«Однозначно посилюється вплив Банкової на кадрові питання, – зазначає керівник політико-правових програм центру ім. Разумкова Юрій Якименко. – Якщо уряд не формується парламентською коаліцією, то кому вони мають підпорядковуватися? Чинна Конституція задає саме такі рамки реформи».
Держапарат планують скоротити вдвічі
Проте експерти кажуть, що теперішня адмінреформа підготовлена краще, ніж спроба оптимізувати держапарат, яку десять років тому зробив Президент Леонід Кучма. Тоді від спроби зменшити кількість органів виконавчої влади невдовзі відмовилися. За словами Ігоря Колішука, тоді не написали відповідні проекти законів і все робили «методом тику». Натомість зараз підготовча робота проведена значно ретельніше. Михайло Погребинський зазначає, що Леонід Кучма мав менш слухняну парламентську більшість і змушений був іти їй на кадрові поступки.
Наступним кроком адмінреформи стане скорочення чиновництва. Президент доручив підготувати зменшення держапарату не менше ніж на 30 відсотків. У п’ятницю міністр юстиції Олександр Лавринович заявив, що скоротять половину державних службовців.
До останнього часу в Україні спостерігалася тенденція, коли при постійному зменшенні чисельності населення кількість держслужбовців збільшувалася. Тепер самі чиновники кажуть, що підготовка скорочення держапарату відбуваються без розголосу, а тому вони можуть лише здогадуватися про критерії відбору.