Київ – Венеціанська комісія рекомендує Україні продовжити конституційну реформу. Європейські експерти радять вносити зміни до Основного Закону через парламент. Крім того, вони відзначають, що в Україні незадовільною з точки зору демократії є ситуація із визначенням дати наступних парламентських виборів. Натомість представники парламентської більшості обіцяють дослухатися до порад європейських експертів, років за 200.
Венеціанська комісія рекомендує Україні продовжити конституційну реформу шляхом внесення змін до Основного Закону через Верховну Раду. Про це на прес-конференції у Києві повідомив директор-секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт. Він також нагадав, що комісія з самого початку критично ставилася до змін до Конституції, ухвалених у 2004 році, оскільки вважала, що такі зміни призведуть до конфліктів між різними гілками влади.
«Але це не означає, що ми захищали повернення до Конституції 1996 року, – каже він. – Водночас, Венеціанська комісія підтримувала зміни, спрямовані на розширення повноважень парламенту, і рекомендувала передбачити більше стримувань і противаг повноваженням Президента. Отже, одна із головних рекомендацій наших експертів – не зупинятися на цьому Україні, а продовжувати демократично конституційну реформу».
Водночас, Томас Маркерт відзначив, що Верховна Рада має затвердити зміни до Конституції двома третинами голосів. Він також наголосив, що Венеціанська комісія не має повноважень давати оцінку рішенню Конституційного Суду. На його думку, з політичної та демократичної точки зору, скасування реформи Конституційним Судом є не зовсім задовільною ситуацією.
Нащадки років за 200 так і зроблять – Чечетов
Оцінки та рекомендації експертів Венеціанської комісії цього разу навряд чи стануть орієнтиром для провладної парламентської більшості. За словами заступника голови фракції Партії регіонів Михайла Чечетова, демократичність процедури відновлення чинності Конституції 1996 року та її відповідність європейським традиціям законотворчості – не на стільки важливі як саме рішення.
«Вже Конституційний Суд дав чіткі пояснення. Подобається чи не подобається, а рішення ухвалено. Ми живемо у форматі Конституції 1996 року. Ось коли ще раз наші нащадки, років за 200, ще раз змінюватимуть, от тоді вони прислухаються і, дійсно, так і зроблять», – зауважив Чечетов.
Із демократичної точки зору не дуже задовільна ситуація – Маркерт
Крім того, Томас Маркерт повідомив, що зустрічався з міністром юстиції України Олександром Лавриновичем. Відбулася розмова, зокрема щодо дати наступних парламентських виборів. Адже зміни до Конституції створили певну правову колізію, відзначив Томас Маркерт.
«Президент і парламент були обрані за інших умов, з іншими повноваженнями. Парламент крім того був обраний на інший термін повноважень. Тобто, одне з питань – коли парламент мають переобирати. Ще одне питання, що тепер законодавство України має бути приведене у відповідність до Конституції. З політичної та демократичної точки зору це не дуже задовільна ситуація», – зауважив він.
Олександр Лавринович пояснив, що існуюча ситуація не дозволяє стикувати конституційні норми, якими встановлено, що термін повноважень парламенту становить 4 роки і те, що український народ – як єдине джерело влади – обирав парламент у 2007 році на термін 5 років. Відтак, міністр юстиції поінформував секретаря Венеціанської комісії про кроки, які вживаються органами влади для врегулювання даної правової колізії. Зокрема, нагадав він, голосами 305 народних депутатів ухвалено проект закону про внесення змін до Конституції, який передбачає проведення парламентських виборів у жовтні 2012 року.
Олександр Лавринович висловив упевненість, що процедура внесення змін до Основного Закону буде завершена в лютому 2011 року – у перший день наступної сесії Верховної Ради. Разом з тим, зазначив міністр юстиції, внесення змін до Конституції України ймовірно не матиме глобального характеру, а торкнеться лише окремих статей та положень Основного закону держави.
Директор-секретар Венеціанської комісії наголосив, що в Києві були висловлені попередні висновки експертів, які – після завершення візиту до української столиці – будуть зведені у проект остаточного висновку. Цей документ мають ухвалити на сесії Венеціанської комісії 17-18 грудня, відзначив Томас Маркерт.
«Але це не означає, що ми захищали повернення до Конституції 1996 року, – каже він. – Водночас, Венеціанська комісія підтримувала зміни, спрямовані на розширення повноважень парламенту, і рекомендувала передбачити більше стримувань і противаг повноваженням Президента. Отже, одна із головних рекомендацій наших експертів – не зупинятися на цьому Україні, а продовжувати демократично конституційну реформу».
Водночас, Томас Маркерт відзначив, що Верховна Рада має затвердити зміни до Конституції двома третинами голосів. Він також наголосив, що Венеціанська комісія не має повноважень давати оцінку рішенню Конституційного Суду. На його думку, з політичної та демократичної точки зору, скасування реформи Конституційним Судом є не зовсім задовільною ситуацією.
Нащадки років за 200 так і зроблять – Чечетов
Оцінки та рекомендації експертів Венеціанської комісії цього разу навряд чи стануть орієнтиром для провладної парламентської більшості. За словами заступника голови фракції Партії регіонів Михайла Чечетова, демократичність процедури відновлення чинності Конституції 1996 року та її відповідність європейським традиціям законотворчості – не на стільки важливі як саме рішення.
«Вже Конституційний Суд дав чіткі пояснення. Подобається чи не подобається, а рішення ухвалено. Ми живемо у форматі Конституції 1996 року. Ось коли ще раз наші нащадки, років за 200, ще раз змінюватимуть, от тоді вони прислухаються і, дійсно, так і зроблять», – зауважив Чечетов.
Із демократичної точки зору не дуже задовільна ситуація – Маркерт
Крім того, Томас Маркерт повідомив, що зустрічався з міністром юстиції України Олександром Лавриновичем. Відбулася розмова, зокрема щодо дати наступних парламентських виборів. Адже зміни до Конституції створили певну правову колізію, відзначив Томас Маркерт.
«Президент і парламент були обрані за інших умов, з іншими повноваженнями. Парламент крім того був обраний на інший термін повноважень. Тобто, одне з питань – коли парламент мають переобирати. Ще одне питання, що тепер законодавство України має бути приведене у відповідність до Конституції. З політичної та демократичної точки зору це не дуже задовільна ситуація», – зауважив він.
Олександр Лавринович пояснив, що існуюча ситуація не дозволяє стикувати конституційні норми, якими встановлено, що термін повноважень парламенту становить 4 роки і те, що український народ – як єдине джерело влади – обирав парламент у 2007 році на термін 5 років. Відтак, міністр юстиції поінформував секретаря Венеціанської комісії про кроки, які вживаються органами влади для врегулювання даної правової колізії. Зокрема, нагадав він, голосами 305 народних депутатів ухвалено проект закону про внесення змін до Конституції, який передбачає проведення парламентських виборів у жовтні 2012 року.
Олександр Лавринович висловив упевненість, що процедура внесення змін до Основного Закону буде завершена в лютому 2011 року – у перший день наступної сесії Верховної Ради. Разом з тим, зазначив міністр юстиції, внесення змін до Конституції України ймовірно не матиме глобального характеру, а торкнеться лише окремих статей та положень Основного закону держави.
Директор-секретар Венеціанської комісії наголосив, що в Києві були висловлені попередні висновки експертів, які – після завершення візиту до української столиці – будуть зведені у проект остаточного висновку. Цей документ мають ухвалити на сесії Венеціанської комісії 17-18 грудня, відзначив Томас Маркерт.