Сьогодні Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років. За оцінками науковців, у результаті штучно організованого голоду 77 років тому загинуло від 3 до 7 мільйонів людей.
День пам’яті жертв голодоморів запровадив 1998 року Президент України Леонід Кучма. У 2006 році Верховна Рада визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Сьогодні жалобні заходи відбуваються в усіх регіонах України, а також у багатьох інших куточках світу
«Навіть сьогодні трагедію 1932-33 років важко осмислити. То був справжній Армагедон, коли люди од голоду втрачали людське. Відтак, це національне нещастя, яке поглинуло мільйони безневинних, не підлягає забуттю», – сказав у своєму Слові до народу в День пам’яті жертв Голодомору Президент України Віктор Янукович.
Водночас глава держави піддав сумніву результати роботи дослідників трагедії. «Деякі, з дозволу сказати, «вчені» на численних імпрезах і «круглих столах» легко перекидаються мільйонами загиблих з голоду – від 3 мільйонів – до 5 мільйонів – до 7 мільйонів, а то й більше – то це вже кощунство. Треба, нарешті, піти за принципом – «на сьогодні доведено на основі документів і спогадів очевидців стільки-то. Пошуки ведуться далі, згідно з якими і буде уточнюватися ця важка цифра», – відзначив Віктор Янукович.
Рік тому у своєму зверненні до українського народу тодішній Президент Віктор Ющенко відзначив, що встановлено імена майже двох мільйонів людей, убитих Голодомором. «І ця цифра не повна», – зазначив тоді Ющенко.
Янукович і Азаров ушанували пам’ять жертв Голодомору
Президент України Віктор Янукович і Прем’єр-міністр Микола Азаров ушанували пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років. Керівники держави взяли участь у заходах з нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору на території Меморіалу жертв голодоморів. У заході також брали участь глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін і секретар Ради національної безпеки й оборони Раїса Богатирьова.
Присутні ушанували хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору і взяли участь у молебні біля пам’ятника їм.
Жалобні заходи відбулися в Москві
Українські дипломати і представники української діаспори в Москві хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років. На території Посольства України у Росії приспущено державний прапор і запалено поминальні лампадки. Також у московському храмі Спаса на Пісках відбулася панахида по жертвах Голодомору.
У результаті Голодомору 1932-33 років загинуло найбільше українців, заявив посол України в Росії Володимир Єльченко під час церемонії вшанування пам’яті жертв Голодомору. Він сказав: «Ми маємо пам’ятати, що у ті жахливі часи голод був не тільки на території України і не тільки українці загинули від нього, хоча зрозуміло, що їх було більшість, і це визнається всіма».
Посол додав, що протягом багатьох років ця трагедія замовчувалась і про неї не було ніякої інформації. За його словами, лише зі здобуттям незалежності Україною стало можливим «розкрити цю жахливу сторінку у нашій історії. З тих пір проведено багато досліджень і стало відомо у тисячу разів більше, ніж раніше».
Володимир Єльченко зауважив, що у 1997 році як постійний представник України при ООН вперше з трибуни Генасамблеї «сказав слово «голодомор». Тоді це викликало здивування у багатьох дипломатів, навіть з європейських країн, які трохи знали цю історію». За його словами, сьогодні це слово вже не потребує перекладу іноземними мовами.
У Харкові стартував телемарафон «Дзвони пам’яті»
Сьогодні у Харкові стартував телемарафон «Дзвони пам’яті», присвячений вшануванню жертв Голодомору 1932-33 років в Україні. Як повідомили у прес-центрі «Майдан Свободи», протягом кількох днів харківські історики, дослідники Голодомору, журналісти, правозахисники у прямому ефірі телеканалу «Фора» обговорюватимуть питання, пов’язані із дослідженням різних аспектів Голодомору як геноциду українського народу і вшануванням пам’яті жертв цього злочину.
Головний редактор інтернет-порталу «Голодомор 1932-1933 років. Харківська область» Ніна Лапчинська розповіла, що харківський громадський комітет зі вшанування пам’яті жертв Голодомору планує провести кілька заходів. Серед них – показ та обговорення документальних фільмів, відкриття документальної виставки, презентація книг тощо. Сьогодні на харківському майдані Свободи відбудеться акція «Запали свічку».
Завтра у рамках телемарафону «Дзвони пам’яті» в прес-центрі «Майдан Свободи» відбудеться презентація книги «Голодомор 1932-33 років в Україні за документами Головного державного архіву СБУ».
Керівники Дніпропетровська і області не взяли участі в церемонії вшанування пам’яті жертв Голодомору
Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул, голова Дніпропетровської облради Євген Удод, міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко не прийшли на церемонію вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років, яка відбулася біля пам’ятника жертвам Голодомору на 9-му кілометрі Запорізького шосе.
Як передає УНІАН, о 10.00 біля пам’ятника зібралося близько 150 осіб, які поклали квіти і хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв Голодомору. Поминальний молебень провів єпископ Дніпропетровський Сімеон (УПЦ Київського патріархату).
В Одесі вшанували пам’ять жертв Голодомору
В Одесі представники влади та активісти партій і громадських організацій взяли участь у скорботній церемонії покладання квітів та композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-33 років на Лідерсівському бульварі. Мер Одеси Олексій Костусєв не прийшов на скорботний захід, а голова Одеської облдержадміністрації Едуард Матвійчук прибув до пам’ятника на півгодини раніше, ніж було оголошено. Представники влади поклали квіти до підніжжя монументу і вирушили до будівлі облдержадміністрації.
О 16.00 представники громадськості міста візьмуть участь в акції «Запали свічку!», що відбудеться на Соборній площі. За словами декана історичного факультету Одеського національного університету імені Іллі Мечникова В’ячеслава Кушніра, науковці і студенти продовжують збирати свідчення про трагічні факти 1932-33 років, адже відомо, що Одещина є однією з найбільш постраждалих від Голодомору областей. Дослідники зазначають, що впродовж тих двох років місцевою міліцією було порушено 23 кримінальні справи за фактами канібалізму.
Щонайменше 5 тисяч осіб взяли участь у жалобних заходах у Києві
У Києві щонайменше 5 тисяч осіб взяли участь в акціях з ушанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років. Представники патріотичних політичних партій і громадських організацій, молодіжних рухів, Конгресу національних громад пройшли ходою від Арсенальної площі до Національного меморіалу Голодомору, де провели панахиду очільники різних релігійних конфесій (УПЦ КП, УАПЦ, Греко-Католицької, Римо-Католицької Церков, Вірменської Православної Церкви та протестантських церков України). Люди, які зібралися біля Меморіалу, принесли не лише свічки, а й колоски та яблука, що їх було покладено до підніжжя пам’ятника «Дітям Голодомору».
Екс-Президенти України Віктор Ющенко та Леонід Кравчук, співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодоморів академік Ігор Юхновський, свідок Великого Голоду Володимир Ткачук закликали присутніх не забувати страшних сторінок історії держави й ініціювати судовий процес проти сталінізму та тоталітаризму. Вони закликали чинну владу «набратися мужності» і визнати Голодомор геноцидом українського народу, і не іти проти власного народу у справі трактування фактів національної історії.
Після цього, о 16-й годині, присутні біля Національного меморіалу запалили свічки. Свічі пам’яті також запалені біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору на Михайлівській площі у Києві. Великий хрест зі свічок викладений на Майдані Незалежності, біля наметового містечка («Міста Волі»), який організували учасники акцій протесту проти економічної політики чинної влади. Учасники акцій непокори – підприємці з Харкова і Полтави – передали присутнім на Майдані народним депутатам України аудіосвідчення свідків Голодомору зі Слобожанщини.
У Фінляндії, Естонії та Литві співчувають українській трагедії
Як повідомили Радіо Свобода у Посольствах Фінляндії, Естонії та Литви, сьогодні у столицях цих держав політики та представники українських громад запалили свічки біля меморіальних знаків пам’яті жертв Голодомору; у православних та греко-католицьких храмах країн Балтії служать панахиди.
Водночас глава держави піддав сумніву результати роботи дослідників трагедії. «Деякі, з дозволу сказати, «вчені» на численних імпрезах і «круглих столах» легко перекидаються мільйонами загиблих з голоду – від 3 мільйонів – до 5 мільйонів – до 7 мільйонів, а то й більше – то це вже кощунство. Треба, нарешті, піти за принципом – «на сьогодні доведено на основі документів і спогадів очевидців стільки-то. Пошуки ведуться далі, згідно з якими і буде уточнюватися ця важка цифра», – відзначив Віктор Янукович.
Рік тому у своєму зверненні до українського народу тодішній Президент Віктор Ющенко відзначив, що встановлено імена майже двох мільйонів людей, убитих Голодомором. «І ця цифра не повна», – зазначив тоді Ющенко.
Янукович і Азаров ушанували пам’ять жертв Голодомору
Президент України Віктор Янукович і Прем’єр-міністр Микола Азаров ушанували пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років. Керівники держави взяли участь у заходах з нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору на території Меморіалу жертв голодоморів. У заході також брали участь глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін і секретар Ради національної безпеки й оборони Раїса Богатирьова.
Присутні ушанували хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору і взяли участь у молебні біля пам’ятника їм.
Жалобні заходи відбулися в Москві
Українські дипломати і представники української діаспори в Москві хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років. На території Посольства України у Росії приспущено державний прапор і запалено поминальні лампадки. Також у московському храмі Спаса на Пісках відбулася панахида по жертвах Голодомору.
У результаті Голодомору 1932-33 років загинуло найбільше українців, заявив посол України в Росії Володимир Єльченко під час церемонії вшанування пам’яті жертв Голодомору. Він сказав: «Ми маємо пам’ятати, що у ті жахливі часи голод був не тільки на території України і не тільки українці загинули від нього, хоча зрозуміло, що їх було більшість, і це визнається всіма».
Посол додав, що протягом багатьох років ця трагедія замовчувалась і про неї не було ніякої інформації. За його словами, лише зі здобуттям незалежності Україною стало можливим «розкрити цю жахливу сторінку у нашій історії. З тих пір проведено багато досліджень і стало відомо у тисячу разів більше, ніж раніше».
Володимир Єльченко зауважив, що у 1997 році як постійний представник України при ООН вперше з трибуни Генасамблеї «сказав слово «голодомор». Тоді це викликало здивування у багатьох дипломатів, навіть з європейських країн, які трохи знали цю історію». За його словами, сьогодні це слово вже не потребує перекладу іноземними мовами.
У Харкові стартував телемарафон «Дзвони пам’яті»
Сьогодні у Харкові стартував телемарафон «Дзвони пам’яті», присвячений вшануванню жертв Голодомору 1932-33 років в Україні. Як повідомили у прес-центрі «Майдан Свободи», протягом кількох днів харківські історики, дослідники Голодомору, журналісти, правозахисники у прямому ефірі телеканалу «Фора» обговорюватимуть питання, пов’язані із дослідженням різних аспектів Голодомору як геноциду українського народу і вшануванням пам’яті жертв цього злочину.
Головний редактор інтернет-порталу «Голодомор 1932-1933 років. Харківська область» Ніна Лапчинська розповіла, що харківський громадський комітет зі вшанування пам’яті жертв Голодомору планує провести кілька заходів. Серед них – показ та обговорення документальних фільмів, відкриття документальної виставки, презентація книг тощо. Сьогодні на харківському майдані Свободи відбудеться акція «Запали свічку».
Завтра у рамках телемарафону «Дзвони пам’яті» в прес-центрі «Майдан Свободи» відбудеться презентація книги «Голодомор 1932-33 років в Україні за документами Головного державного архіву СБУ».
Керівники Дніпропетровська і області не взяли участі в церемонії вшанування пам’яті жертв Голодомору
Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул, голова Дніпропетровської облради Євген Удод, міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко не прийшли на церемонію вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років, яка відбулася біля пам’ятника жертвам Голодомору на 9-му кілометрі Запорізького шосе.
Як передає УНІАН, о 10.00 біля пам’ятника зібралося близько 150 осіб, які поклали квіти і хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв Голодомору. Поминальний молебень провів єпископ Дніпропетровський Сімеон (УПЦ Київського патріархату).
В Одесі вшанували пам’ять жертв Голодомору
В Одесі представники влади та активісти партій і громадських організацій взяли участь у скорботній церемонії покладання квітів та композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-33 років на Лідерсівському бульварі. Мер Одеси Олексій Костусєв не прийшов на скорботний захід, а голова Одеської облдержадміністрації Едуард Матвійчук прибув до пам’ятника на півгодини раніше, ніж було оголошено. Представники влади поклали квіти до підніжжя монументу і вирушили до будівлі облдержадміністрації.
О 16.00 представники громадськості міста візьмуть участь в акції «Запали свічку!», що відбудеться на Соборній площі. За словами декана історичного факультету Одеського національного університету імені Іллі Мечникова В’ячеслава Кушніра, науковці і студенти продовжують збирати свідчення про трагічні факти 1932-33 років, адже відомо, що Одещина є однією з найбільш постраждалих від Голодомору областей. Дослідники зазначають, що впродовж тих двох років місцевою міліцією було порушено 23 кримінальні справи за фактами канібалізму.
Щонайменше 5 тисяч осіб взяли участь у жалобних заходах у Києві
У Києві щонайменше 5 тисяч осіб взяли участь в акціях з ушанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років. Представники патріотичних політичних партій і громадських організацій, молодіжних рухів, Конгресу національних громад пройшли ходою від Арсенальної площі до Національного меморіалу Голодомору, де провели панахиду очільники різних релігійних конфесій (УПЦ КП, УАПЦ, Греко-Католицької, Римо-Католицької Церков, Вірменської Православної Церкви та протестантських церков України). Люди, які зібралися біля Меморіалу, принесли не лише свічки, а й колоски та яблука, що їх було покладено до підніжжя пам’ятника «Дітям Голодомору».
Екс-Президенти України Віктор Ющенко та Леонід Кравчук, співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодоморів академік Ігор Юхновський, свідок Великого Голоду Володимир Ткачук закликали присутніх не забувати страшних сторінок історії держави й ініціювати судовий процес проти сталінізму та тоталітаризму. Вони закликали чинну владу «набратися мужності» і визнати Голодомор геноцидом українського народу, і не іти проти власного народу у справі трактування фактів національної історії.
Після цього, о 16-й годині, присутні біля Національного меморіалу запалили свічки. Свічі пам’яті також запалені біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору на Михайлівській площі у Києві. Великий хрест зі свічок викладений на Майдані Незалежності, біля наметового містечка («Міста Волі»), який організували учасники акцій протесту проти економічної політики чинної влади. Учасники акцій непокори – підприємці з Харкова і Полтави – передали присутнім на Майдані народним депутатам України аудіосвідчення свідків Голодомору зі Слобожанщини.
У Фінляндії, Естонії та Литві співчувають українській трагедії
Як повідомили Радіо Свобода у Посольствах Фінляндії, Естонії та Литви, сьогодні у столицях цих держав політики та представники українських громад запалили свічки біля меморіальних знаків пам’яті жертв Голодомору; у православних та греко-католицьких храмах країн Балтії служать панахиди.