Лондон – Серед тем, що привертають увагу на шпальтах європейської преси, військова співпраця України із Грузією та невиконання Україною й кількома іншими країнами термінів міжнародної угоди про заборону мін.
Польський щоденник Rzeczpospolita пише сьогодні про новий етап співпраці України і Грузії у військовій ділянці після того, як правляча нині в Україні Партія регіонів ще два роки тому критикувала за таку співпрацю тодішнього Президента Віктора Ющенка.
Газета повідомляє, що перший відділ українських військовиків уже невдовзі має виїхати на грузинську військову базу Сачхере, де проходять вишкіл з’єднання грузинської гірської піхоти. Видання цитує міністра оборони України Михайла Єжеля, який зауважив: «З огляду на озброєння і тактику дій, нам є чому повчитися в грузинів». Водночас фахівці із Тбілісі одержать доступ до збройових підприємств в Україні, що там постали ще за часів СРСР.
Аналітик київського Інституту євроатлантичної співпраці Ігор Козій сказав польському щоденникові, що Грузія зацікавлена цими закладами через те, що має велику кількість радянської зброї. За часів СРСР в Україні містилася добре розвинена ремонтна база озброєнь повітряних і бронетанкових військ. Окрім того, Україна має досвід виробництва танків та панцирників.
Газета нагадує, що за Президента Ющенка у Верховній Раді було створено слідчу комісію, яка вивчала питання начебто нелегального продажу української зброї до Грузії 2005 року. Йшлося, між іншим, про ракетну систему протиповітряної оборони «БУК». Російський генеральний штаб заявив, що ці ракети збили під час російсько-грузинської війни чотири російські літаки.
Rzeczpospolita зазначає, що прокуратура в Україні не підтвердила цих звинувачень противників Ющенка і що оточення Януковича тепер змінює тон висловлювань. Зокрема газета наводить слова депутата від Партії регіонів Михайла Чечетова: «Україна постачатиме зброю Грузії, бо це вже не загрожує Росії...».
Проте заяви українців про посилення військової співпраці з Грузією непокоять російських експертів. Зокрема, представник Інституту держав СНД Володимир Корнілов сказав польській газеті: «Вишкіл кільканадцяти вояків у Сачхере – це гра, не варта свічок... зараз треба брати до уваги, що після війни стосунки між Росією і Грузією напружені. У Києві повинні пам’ятати про політичні наслідки їхніх рішень».
Британське щоденне видання Scotsman пише сьогодні про поступ у світі в боротьбі з таким лихом, як протипіхотні міни, жертвами яких щороку стають тисячі людей. Торік від них загинуло 3956 осіб у світі, і це найнижчий показник за останні 12 років. Нещодавно при ООН оприлюднили новий спільний звіт кількох організацій, у якому констатується також рекордний рівень розмінування землі. Зокрема, великі території були очищені від мін в Афганістані, Камбоджі, Хорватії, Іраку і Шрі-Ланці. У новому звіті Україну названо серед кількох країн-підписантів угоди про заборону мін 1997 року, які не завершили ліквідацію запасів своїх протипіхотних мін у визначені угодою строки. Слід зазначити, що угоду підписало 80 відсотків усіх країн світу, тоді як Росія, Китай, США, Індія і Пакистан були серед 39 держав, які взагалі не приєдналися до цієї угоди.
Газета повідомляє, що перший відділ українських військовиків уже невдовзі має виїхати на грузинську військову базу Сачхере, де проходять вишкіл з’єднання грузинської гірської піхоти. Видання цитує міністра оборони України Михайла Єжеля, який зауважив: «З огляду на озброєння і тактику дій, нам є чому повчитися в грузинів». Водночас фахівці із Тбілісі одержать доступ до збройових підприємств в Україні, що там постали ще за часів СРСР.
Аналітик київського Інституту євроатлантичної співпраці Ігор Козій сказав польському щоденникові, що Грузія зацікавлена цими закладами через те, що має велику кількість радянської зброї. За часів СРСР в Україні містилася добре розвинена ремонтна база озброєнь повітряних і бронетанкових військ. Окрім того, Україна має досвід виробництва танків та панцирників.
Газета нагадує, що за Президента Ющенка у Верховній Раді було створено слідчу комісію, яка вивчала питання начебто нелегального продажу української зброї до Грузії 2005 року. Йшлося, між іншим, про ракетну систему протиповітряної оборони «БУК». Російський генеральний штаб заявив, що ці ракети збили під час російсько-грузинської війни чотири російські літаки.
Rzeczpospolita зазначає, що прокуратура в Україні не підтвердила цих звинувачень противників Ющенка і що оточення Януковича тепер змінює тон висловлювань. Зокрема газета наводить слова депутата від Партії регіонів Михайла Чечетова: «Україна постачатиме зброю Грузії, бо це вже не загрожує Росії...».
Проте заяви українців про посилення військової співпраці з Грузією непокоять російських експертів. Зокрема, представник Інституту держав СНД Володимир Корнілов сказав польській газеті: «Вишкіл кільканадцяти вояків у Сачхере – це гра, не варта свічок... зараз треба брати до уваги, що після війни стосунки між Росією і Грузією напружені. У Києві повинні пам’ятати про політичні наслідки їхніх рішень».
Британське щоденне видання Scotsman пише сьогодні про поступ у світі в боротьбі з таким лихом, як протипіхотні міни, жертвами яких щороку стають тисячі людей. Торік від них загинуло 3956 осіб у світі, і це найнижчий показник за останні 12 років. Нещодавно при ООН оприлюднили новий спільний звіт кількох організацій, у якому констатується також рекордний рівень розмінування землі. Зокрема, великі території були очищені від мін в Афганістані, Камбоджі, Хорватії, Іраку і Шрі-Ланці. У новому звіті Україну названо серед кількох країн-підписантів угоди про заборону мін 1997 року, які не завершили ліквідацію запасів своїх протипіхотних мін у визначені угодою строки. Слід зазначити, що угоду підписало 80 відсотків усіх країн світу, тоді як Росія, Китай, США, Індія і Пакистан були серед 39 держав, які взагалі не приєдналися до цієї угоди.