Прага – Грузія пишається реформами, які проводить на шляху до Європейського Союзу і НАТО. Про це заявив Радіо Свобода віце-прем’єр Грузії і державний міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції Ґіорґі Барамідзе. Він також висловив сподівання на поліпшення відносин із Росією, але при цьому різко виступив проти проведення зимових Олімпійських ігор у Сочі в 2014 році. Грузинський політик водночас називає Україну важливим партнером Грузії, незалежно від того, хто при владі в Києві.
– Грузія тепер іде до НАТО без України. Чи це перешкоджає Тбілісі, чи допомагає?
– Зрозуміло, що краще мати велику країну у Східній Європі, яка йде тим же шляхом. Коли Україна не бере участі в цьому процесі, то це може бути перешкодою. Але коли Грузію оцінюють за її власними заслугами, то це нам допомагає. Ми залежимо лише від себе. Тут є і плюси, і мінуси.
– Ви часто буваєте в Україні і вже казали, що цілком задоволені співпрацею з новою українською владою. Чи ви можете навести нові конкретні проекти співпраці з Україною, які це доводять?
– У нас немає нових масштабних проектів. Триває співпраця, зокрема, у молодіжній сфері. Також ми обмінюємося інформацією щодо реформ. Віце-прем’єр Тігіпко був у Грузії. На мою думку, і для Грузії, і для України важливо вчитися один в одного як проводити антикорупційну реформу, поліцейську реформу, мабуть це досить важливий новий проект.
– У своєму виступі перед Європейським парламентом цього тижня президент Грузії запропонував прямі переговори з Кремлем. Чи ми є свідками масштабних змін у грузинсько-російських відносинах?
– Такою була офіційна заява, але ми завжди намагалися мати конструктивний діалог із Росією. Це в наших інтересах і буде в наших інтересах, адже ми маленька європейська країна, яка хоче мати мир і безпеку на наших теренах і біля них.
– Саакашвілі визнав попередні помилки Грузії, не пояснюючи, що має на увазі, і сказав, що Грузія не буде застосовувати силу, щоб відновити свою територіальну цілісність. Чи таким чином він визнав, що можливо Грузія погарячкувала під час війни з Росією у 2008 році?
– Не зовсім так. Він говорив про грузинські реформи, не про Росію. Ми ніколи не атакували Росію. Росіяни були на нашій території. Ми своїх кордонів не перетинали.
– Грузія виступає проти проведення Олімпійських ігор у Сочі. До яких заходів ви готові вдаватися?
– Ми вважаємо аморальним проводити Олімпійські ігри в країні, яка не тільки окупує своїх сусідів, але де також триває війна на власній території. Треба визнати, що те, що відбувається на Північному Кавказі фактично є війною. Той же режим знищив сотні тисяч власних громадян неподалік від Сочі. Тому ми вважаємо, що Росія не повинна мати такої винагороди як бути країною-господарем Олімпійських ігор. Я кажу Вам це як віце-прем’єр своєї країни і це важлива заява. Але водночас у нас немає ілюзій, що в нас буде багато послідовників, бо розуміємо специфіку цього питання. Але ми будемо його порушувати.
– Ви були в складі грузинської делегації на саміті НАТО в Лісабоні. Португальська газета написала, що грузинська делегація весело там погуляла, запросивши 80 повій. Що сталося?
– Я шокований такою цілком безпідставною інформацією чи дезінформацією. Там був такий високий рівень безпеки– навіть пташка не могла залетіти до нашого готелю. Судіть самі. Нерозумно навіть про це говорити.
– Цього тижня Грузія відзначила чергову річницю Революції троянд, у якій і Ви відіграли суттєву роль. Сім років по тому, чи Грузія на тому місці, де Ви б хотіли її бачити?
– До певної міри, чи може навіть далі. Зрозуміло, що ми думаємо, що могли б уже бути членами НАТО, якби не було війни з Росією і була єдність серед держав НАТО. Тепер, після Бухареста і Лісабона, м’яч на нашій частині поля. Ми ще не готові, але за два-три роки будемо готові до вступу в НАТО. І тоді це залежатиме від 28 учасниць альянсу, чи нас запрошувати.
Стосовно Європейського Союзу, то ми вже почали переговори про асоційовану угоду, підписали домовленості про лібералізацію візового режиму та реадмісію. Ні ЄС, ані Грузія зараз не готові до членства Грузії, але ми сподіваємося, що в угоді про асоціацію ЄС визнає євроінтеграційні прагнення Грузії.
Щиро кажучи, ми на відповідному місці. Було вторгнення з російського боку і 20 відсотків нашої території окуповано. Ми мали світову фінансову кризу і минулого року внутрішнє політичне протистояння. Наша економіка, уряд пережили все. Тепер у нас ВВП зростає на 6 відсотків, Світовий банк назвав Грузію країною-реформатором номер один. Грузія 12 за рейтингом ведення бізнесу і номер один у Центральній і Східній Європі. За даними ЄБРР, ми третя найменш корумпована держава у Європі. Хіба це не вражаючі успіхи для цієї країни?
– Зрозуміло, що краще мати велику країну у Східній Європі, яка йде тим же шляхом. Коли Україна не бере участі в цьому процесі, то це може бути перешкодою. Але коли Грузію оцінюють за її власними заслугами, то це нам допомагає. Ми залежимо лише від себе. Тут є і плюси, і мінуси.
– Ви часто буваєте в Україні і вже казали, що цілком задоволені співпрацею з новою українською владою. Чи ви можете навести нові конкретні проекти співпраці з Україною, які це доводять?
– У нас немає нових масштабних проектів. Триває співпраця, зокрема, у молодіжній сфері. Також ми обмінюємося інформацією щодо реформ. Віце-прем’єр Тігіпко був у Грузії. На мою думку, і для Грузії, і для України важливо вчитися один в одного як проводити антикорупційну реформу, поліцейську реформу, мабуть це досить важливий новий проект.
– У своєму виступі перед Європейським парламентом цього тижня президент Грузії запропонував прямі переговори з Кремлем. Чи ми є свідками масштабних змін у грузинсько-російських відносинах?
– Такою була офіційна заява, але ми завжди намагалися мати конструктивний діалог із Росією. Це в наших інтересах і буде в наших інтересах, адже ми маленька європейська країна, яка хоче мати мир і безпеку на наших теренах і біля них.
– Саакашвілі визнав попередні помилки Грузії, не пояснюючи, що має на увазі, і сказав, що Грузія не буде застосовувати силу, щоб відновити свою територіальну цілісність. Чи таким чином він визнав, що можливо Грузія погарячкувала під час війни з Росією у 2008 році?
– Не зовсім так. Він говорив про грузинські реформи, не про Росію. Ми ніколи не атакували Росію. Росіяни були на нашій території. Ми своїх кордонів не перетинали.
– Грузія виступає проти проведення Олімпійських ігор у Сочі. До яких заходів ви готові вдаватися?
– Ми вважаємо аморальним проводити Олімпійські ігри в країні, яка не тільки окупує своїх сусідів, але де також триває війна на власній території. Треба визнати, що те, що відбувається на Північному Кавказі фактично є війною. Той же режим знищив сотні тисяч власних громадян неподалік від Сочі. Тому ми вважаємо, що Росія не повинна мати такої винагороди як бути країною-господарем Олімпійських ігор. Я кажу Вам це як віце-прем’єр своєї країни і це важлива заява. Але водночас у нас немає ілюзій, що в нас буде багато послідовників, бо розуміємо специфіку цього питання. Але ми будемо його порушувати.
– Ви були в складі грузинської делегації на саміті НАТО в Лісабоні. Португальська газета написала, що грузинська делегація весело там погуляла, запросивши 80 повій. Що сталося?
– Я шокований такою цілком безпідставною інформацією чи дезінформацією. Там був такий високий рівень безпеки– навіть пташка не могла залетіти до нашого готелю. Судіть самі. Нерозумно навіть про це говорити.
– Цього тижня Грузія відзначила чергову річницю Революції троянд, у якій і Ви відіграли суттєву роль. Сім років по тому, чи Грузія на тому місці, де Ви б хотіли її бачити?
– До певної міри, чи може навіть далі. Зрозуміло, що ми думаємо, що могли б уже бути членами НАТО, якби не було війни з Росією і була єдність серед держав НАТО. Тепер, після Бухареста і Лісабона, м’яч на нашій частині поля. Ми ще не готові, але за два-три роки будемо готові до вступу в НАТО. І тоді це залежатиме від 28 учасниць альянсу, чи нас запрошувати.
Стосовно Європейського Союзу, то ми вже почали переговори про асоційовану угоду, підписали домовленості про лібералізацію візового режиму та реадмісію. Ні ЄС, ані Грузія зараз не готові до членства Грузії, але ми сподіваємося, що в угоді про асоціацію ЄС визнає євроінтеграційні прагнення Грузії.
Щиро кажучи, ми на відповідному місці. Було вторгнення з російського боку і 20 відсотків нашої території окуповано. Ми мали світову фінансову кризу і минулого року внутрішнє політичне протистояння. Наша економіка, уряд пережили все. Тепер у нас ВВП зростає на 6 відсотків, Світовий банк назвав Грузію країною-реформатором номер один. Грузія 12 за рейтингом ведення бізнесу і номер один у Центральній і Східній Європі. За даними ЄБРР, ми третя найменш корумпована держава у Європі. Хіба це не вражаючі успіхи для цієї країни?